Фрагмент з "Коментарів до роману "Меч Арея"", які я саме клепаю - стосується він життєпису не згаданої в романі, але насправді дуже важливої для історії дійової особи. Августи Галли Плацидії, сестри імператорів Аркадія та Гонорія, дружини імператора Констанція, матері імператора Валентиніана ІІІ.
( Read more... )Раннє дитинство Плацидії пройшло в Константинополі, її дбайливою опікункою, фактично, матір’ю, була нянька Ельпідія, що до кінця життя зберігала чималий вплив на вихованку. Пізніше вона жила навпереміну то в одній, то в іншій столиці, але рішуче воліла Рим, куди, врешті, й перебралася на довше. Причиною такого рішення могли стати взаємини з братом Аркадієм, який, можливо, переніс на сестру неприязнь до її матері. Може, напружена обстановка при царському дворі — в Константинополі саме йшло змагання між надзвичайно популярним єпископом Іоанном Златоустом та світською владою, змагання закінчилося засланням Іоанна, з цієї причини двір у Равенні розсварився з константинопольським. Але були інші причини, — був певний державний діяч, який радо бачив молоденьку царівну саме на заході імперії, в’яжучи з її особою дуже амбітні та далекосяжні плани. Це вже згадуваний Стилигон-Стиліхон. Хоч варвар з походження, досяг надзвичайно високого становища.
В літо 401 е
Прийшов на Рим візіготський конунг Аларіх, який уже володів частиною Всхідньої імперії – Іллірією. Але венед Стилигон, що був справдешнім правителем держави, дав відсіч Аларіхові.
Стиліхон, комес обох військ, двічі консул, двічі тесть імператора Гонорія, справді по батьківській лінії походив із вандалів, зате мати його була римлянкою, сам він був цілковито людиною імперії і жодного світу поза нею не бачив. Фактично, Стиліхон увійшов до імператорської родини: одружився з небогою Феодосія і двоюрідною сестрою Галли Плацидії, Сереною, старшу доньку Марію видав за імператора Гонорія, тільки-но цей шлюб став можливим з огляду на юний вік обох наречених. Коли Марія померла молоденькою і не зоставивши потомства, місце імператриці відразу ж дісталося її молодшій сестрі Термантії. Виглядало, що і цей зв’язок залишиться безпотомним, можливо, навіть не сконсумованим — судячи з багатьох вказівок, обоє членів цього недобраного подружжя не хотіли його. Але у Стиліхона був у запасі ще один план, який він збирався реалізувати, заручивши свого єдиного сина Євхерія, майже однолітка Галли Плацидії, з юною Августою. Тим-то він і запросив Галлу Плацидію до Риму. Але всім цим планам не судилося здійснитися, а сам Стиліхон трагічно загинув, ще й не сам.
Загибель Стиліхона та облога Риму Аларіхом
В літо 408 е
Місяця квітного в перший день переставивсь імператор константинопольський Аркадій. Умираючи, він заповів своєму давньому ворогові, цареві перському Єздегердові, бути захисником, і покровителем, і вихователем малолітнього Теодосія Другого, який по вітцевій смерті був посаджений на стіл.
У те таки літо в Римі скарано на горло Стилигона.
Схоже, що ці дві події не просто відбулися того самого року, а й були зв’язані причинно-наслідковими зв’язками. Спадкоємцем покійного Аркадія був малолітній син, очевидно, неспроможний самостійно правити імперією. Стиліхона майже автоматично запідозрили в тому, що він планує посадити на константинопольський престол свого сина, одруженого з донькою імператора Феодосія, а коли ще врахувати, що західний імператор потомства не мав взагалі, син сестри, якщо б такий народився, міг стати його природнім спадкоємцем, — імперія вперше у своїй історії мала би правителя варварського роду.
Ці підозри в кінцевому підсумку зіграли проти Стиліхона: спершу його звинуватили у державній зраді, потім винесли смертний вирок, який і виконали, виманивши засудженого з церкви, де він знайшов було притулок. Приблизно тоді ж і за таких самих обставин загинув наречений Плацидії, Євхерій. З родини залишилися тільки жінки, та й то ненадовго. Одразу ж після страти Стиліхона імператор розлучився з його донькою.
Невідомо, як сприйняла ці трагічні події вісімнадцятилітня тоді Плацидія, але на долю імперії вони мали дуже згубний вплив. Звісно, були й інші причини, які змусили готського короля і воєначальника Аларіха облягати, а там і здобути Рим, але «помста за підступне вбивство Стиліхона» теж входила до переліку принаймні формальних пояснень, які зухвалий гот зволив дати римлянам.
В літо 410 е
По кончині Стилигоновій Аларіх, конунг готський, укотре обложивши Рим, нарешті з допомогою рабів зумів здобути город і вщент пограбував його.
В ході тривалої і дуже виснажливої для городян (імператор заховався у безпечній Равенні) облоги загинула кузина Плацидії, Серена. Нещасну жінку звинуватили в тому, що прикликала варварів, щоб помститися за смерть чоловіка та сина, — і з вироку суду стратили. Взагалі в обложеному місці відбувалися дантейські сцени, схоже, що значна частина городян дійшла до стадії масового божевілля. Сама ситуація — Вічне Місто, впродовж усієї своєї багатосотлітньої історії недосяжне для ворогів, облягають а там і здобувають варвари, — впевнила сучасників, що все йде шкереберть і близько вже й кінець світу.
Достеменно знаємо, що Галла Плацидія перебувала тоді в Римі, — не встигла чи не захотіла виїхати до Равенни (не бракує пояснень, чому вона так вчинила). Пізніше Плацидію не раз звинувачували у причетності до смерті такої близької родички і приятельки, але наскільки слушними були такі звинувачення? Який вплив могла мати молоденька дівчина, всього лише зведена сестра імператора, без війська, заступників і коштів, на всю цю ситуацію? Радше могла сподіватися, що наступною звинуватять її саму — як месницю за нареченого і те високе становище, можливість якого вона втратила з його смертю.
Хай там як, Аларіх врешті здобув Рим (раби готського роду допомогли йому, відчинивши ворота). Пробув він у місті недовго, забрав з городян величезний викуп і ще заручників з числа провідних римських родин. До числа цих заручників потрапила Галла Плацидія.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
