tin_tina: (Default)
    Read more... )
        (Далі Гр.Нудьга обґрунтовує ним же висунену гіпотезу про те, що слова «ляменти» і «думи» в цьому уривку не просто синонімічні, але визначають той сам жанр – оплакування загиблого героя. Якщо це справді так, то пісня на смерть Морозенка – класична дума в цьому давнішому сенсі слова. Заодно маємо і вказівку, де саме думи співаються – на Поділлі).
tin_tina: (Default)
 Кобза чи сопілка?
 Read more... )
А далі спробую розповісти про думи, сказати б, літературні. Все в той же ранньомодерний період.
tin_tina: (Default)
 Дума про Струсів
   Read more... )
            Отож, при всій багатозначності терміну «дума» (хто б його не вживав) вже виокремилося часткове значення: дума – це пісенне оплакування загиблого воїна.
           В нашому теперішньому уявленні дума – це щось нерозривно зв’язане з кобзарями і кобзами. Чи завжди так було? Виявляється, почавши все з того ж 16 століття, з якого, схоже, родом вся наша культура. Але це вже пояснюється на прикладі чергового епізоду з черговим загиблим Струсем.

tin_tina: (Default)
        Окрім переконання про те, що всі народні пісні склали професійні літератори в 19 ст., є ще одне, котре стосується дум. Згідно з ним, може, якийсь фольклорний матеріал, в них використаний, і є автентичним, але саме слово «дума» в значенні жанр епічної поезії стали використовувати ті ж-таки всюдисущі романтики, цього разу російсько-українські, безперечно, в 19 столітті. Якась частка правди в цьому твердженні є: «Тільки 1827 року М.Максимович виділив в окрему групу твори з нерівноскладовою будовою вірша і залишив за ними термін «думи», а куплетні та епічні пісні відніс до жанру історичних пісень», тим не менше, слово «думи», хоч і в трохи ширшому значенні, вживалося далеко раніше. Скажімо так: його вигадали інші романтики і не в 19-у столітті, а років так на триста-чотириста раніше.
Read more... )

       А ще один епізод, в описі якого використано слово «думи», відбувся на початку 16-го століття і його героями були брати Струси, що загинули у битві з волохами. Залишу його собі на наступний раз.
tin_tina: (Default)
 «Дунаю, Дунаю...» і Стефан воєвода
      Read more... ).

tin_tina: (Default)
            Щастить декому з хворобами – романтично кашляють, зручно лежачи в ліжку, всі довкола них бігають і пропонують поїсти щось смачненьке. Я ж, як і підчеплю щось, то при цьому нічого смачного не можна, виглядаєш зовсім звичайно, отож про жоден незапланований відпочинок і не йдеться (інша справа, що я його і дозволити собі не могла б, але ж ніхто й не пропонує!), а на додачу ще й роблюся дуже нервова і раз у раз зриваюся «биле цо». Оскільки зараз саме таке зі мною і трапилося, то наперед перепрошую.
            А щоб відволіктися, пропоную спільно оглянути мою нову здобич.
            При останній своїй розробці (хто в курсі, то це бібліотечний облік) я старанно переривала матеріал обліку і винайшла об’єкт, що явно потрапив не у потрібний розділ. Це книжечка давнього мого знайомого Гр.Нудьги (це в нього я тирила матеріали про родину Журавницьких і про вищу освіту у ранньомодерний період) «Слово і пісня», без якої економісти й програмісти якийсь час обійдуться, а мені вона придасться. Отож я її й позичила до закінчення робіт, а, враховуючи перфекціонізм головної замовниці, «цей процес не скінчиться ніколи». Поки що – ліричні пісні, потім – думи, тоді і ще дещо знайдеться, а цікавило мене таке. Про популярну останнім часом максиму, мовляв, всі народні пісні вигадали романтики в 19 столітті, тільки лінивий не чув. Думаю, як контрдоказ згодилися б записи цих пісень зі століть задовго до 19-го. Відкриваємо (численні пеани і захоплені відгуки пропущу, не настільки я романтик, обмежуся сухими і беземоційними фактами):
Read more... )

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

September 2017

M T W T F S S
     123
45678 910
111213141516 17
181920 21222324
252627282930 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 13/07/2025 04:43 am
Powered by Dreamwidth Studios