З Індії до Китаю

[tin_tina]

    Чи мої читачі ще пам’ятають про Ярослава Окуневського , бо в мене саме була нагода згадати про нього – через певну дискусію про оселедці :-). А тут саме трапилася публікація його «Листів з чужини» - і не можу втриматися, щоб не поділитися.
    Отож, відсвяткувавши Різдво в Індії, Окуневський і весь екіпаж корабля «Аврора» вирушили до Китаю. Наступний великий празник Воскресіння Господнього лікар-моряк зустрів вже в Пекіні, разом з працівниками російського посольства, що прийняли галицького українця як рідного, хоч і був він підданим Австро-Угорщини. Серед інших цікавих сцен довелося йому спостерігати кілька епізодів, розповідь про які я назву спільною, хоч і не зовсім точною назвою:

Китайські росіяни і російські китайці
(з розділу «Христос воскрес» -13(25) квітня 1897 року)
    « - Що се, - питаю, у вас у церкві за дяки китайські?
     - Се не китайці, а «русскіє»! – відказують.
     - Які ж то «русскі», коли в них очі скісні та коси теліпаються по плечах?
     Се козаки-албазинці. Ото як козаки зайняли Сибір, то вибралась одна вольна ватага і заложила собі на Амурі містечко Албазин. Се була територія китайська, от і післав богдихан Кван-Сі своє військо воювати албазинців. Боронилися вони крепко і кілька раз прогнали китайців з кровавими головами. А таки в році 1689 китайці зайняли їхню станицю. Цар Кван-Сі запропонував албазинцям переселитися у Пекін і стати його тілохранителями. тут, під Пекіном, відвів їм багато землі і вольності понадавав. От і зібралися албазинці, двісті людей, та й свого священника взяли з собою і ікону св.Миколая, що ще й тепер стоїть у церкві, взяли і переселилися. А що вони були парубки, то цар дав їм китайки за жінок. Так і вийшла теперішня раса. Вони називали себе «русскими» козаками-албазинцями, дарма що вже бесіду свою згубили і кафтани китайські прийняли та коси собі запустили. Ще й дотепер вони вважаються найліпшим військом китайським. В останню війну англійсько-французько-китайську богдихан публічно похвалив албазинців та й нові ще вольності їм понадавав. І за віру православну ніколи їх не переслідував, як се діялося з католиками та іншими християнами. Албазинці та їх священники – то були перші європейські, сказати б, післанники при дворі китайськім. Від того часу і є зносини між Росією і Китаєм.
      До мене підійшов похристосуватися один господин в еполетах, в повній російській формі, увесь у хрестах, а з лиця чистий китаєць або японець або якийсь інший монгол.
     - Чи се також «русскій»? – питаю свого сусіда.
     - Непріменно русскій! – відказує той. – Він походить з бурятів, а вже цілком обрусів. Глядіть, он там його дочка!
Дивлюсь – гарна собі дівчина, на вид, як наші мадярки... Бурят сей жонатий з «русскою».
     - Бував я, - кажу, - багато в англійських колоніях, а там цілком інакше з інородцями чи з «nativ-ами», як вони їх називають. Native не приймається в англійське товариство, а halfcast (мішанець) вважається за щось настільки низьке, що ніякий не буде вважати його за рівню, поводитися з ним запанібрата...
     - Ні, в Росії інакше. Ми всякі раси втягуємо в себе. У нас «русскій» кождий, коли тільки говорити знає по-русски, а особливо коли він на офіціальнім урядовім становищу, нехай у нього буде лице жовте, а очі хоч скісні. Тим-то і наша колонізація виходить тривкіша, ніж англійська. Наша «русская» державна раса поки що ще не готова, вона доперва укладається...
     Я похристосувався з «русским» із бурятів, з «русским» із німців, з «русским» із шведів і з «русским» із «хохлов»...
     Христос воскресе!

Comments

[barcaroly.livejournal.com]

Так, цікавий епізод. А мені ще подобається, як він з моряком-полтачанинои зустрічається на королівському прийомі в Іспанії, і вони тікають у шинок і весь вечір співають наших пісень :)

[tin-tina.livejournal.com]

А я ще до цього уривку не добралася. Це в мене журнальна уривчаста публікація, книжки ще не маю.
А монголи-латиністи - це взагалі чудово!

[berendeishche.livejournal.com]

Для духовного окормления алюазинцев и была создана русская православная миссия в Китае. Уже в 1695 г. построили Софию (хотя и продолжали её называть Никольской церковью). А император Канси, наверное, напоминал
Окуневскому Франца-Иосифа I - Канси правил 61 год, а Франц-Иосиф на момент написания текста был императором уже 48 лет.

[tin-tina.livejournal.com]

Цікаво, що з цими албазинцями трапилося пізніше.

[berendeishche.livejournal.com]

Про них статья есть в Википедии. Пишут, что в 2000 г. их было около 250 человек. Ближе к Рождеству, описанному Окуневским - восстание ихэтуаней, в ходе которого в 1900 г. в Пекине было замучено 222 православных во главе со священномучеником Митрофаном Цзи, в основном - албазинцы. РПЦ причисляет их к местночтимым святым

[tin-tina.livejournal.com]

...Сумно.

[status-constr.livejournal.com]

:)

[o-teren.livejournal.com]

"Русский империализм, которому так много естественно дано, не походит на империализм английский или германский, он совсем особенный, более противоречивый по своей природе. Русский империализм имеет национальную основу, но по заданиям своим он превышает все чисто национальные задания, перед ним стоят задачи широких объединений, быть может невиданных еще объединений Запада и Востока, Европы и Азии."
Як на мене, пан Бєрдяєв сильно помилявся в причинах такої "особливості" (і ще більше в прогнозах), однак наявність самих "особливістей" російського імперіалізму підмічені вірно. :)

[tin-tina.livejournal.com]

Практично кожен колоніалізм мав якісь свої проскоки, сказати б, діри в тканині. В Австро-Угорщині не дуже охоче пропускали "нативів" в імперську еліту, зате давали їм досить свободи у тому, що стосувалося місцевого самоврядування; американці в тому ж Китаї відкривали університети, які були звичайними китайськими і виховували китайську еліту, а весь "колоніалізм" зводився до вивчення англійської мови (а при тому внутрішні американські заморочки з чистотою крові були на ледь не клінічному рівні); в Росії чистотою крові не переймалися, зате спорудити валуєвщину - це будь ласка; в Туреччині до якогось часу меншинам жилося значно легше, ніж титульній нації, а закінчилося все вірменським геноцидом.

[o-teren.livejournal.com]

Схоже на те. Там ще, у Бєрдяєва, йдеться про діалектичні процеси "універсалізації" та "індивідуалізації" (які, імхо, справді є), але чомусь універсалізація туго зв'язується з імперіалізмом, з-за чого весь час виходить якась плутанина.
А от цікаво, чи можна щось обзивати "імперіалізмом", якщо там взагалі буде відсутнє таке поняття (і навіть аналог) такої штуки, як "титульна нація"? :)

[tin-tina.livejournal.com]

Треба б придумати універсальне визначення імперії. Були ж такі в історії, у яких "титульні нації" змінювали одна одну, а держава зберігалася? Як Візантія на цей випадок?

[tin-tina.livejournal.com]

Навздогін - Господь з нею, з Візантією. Держава Аббасидів. То араби, то тюрки, а, здається, і перси відмітилися.

[o-teren.livejournal.com]

> Держава Аббасидів. То араби, то тюрки, а, здається, і перси відмітилися.
А чи можна це вважати однією й тією ж державою? Там же, здається, окрім династії, нічого сталого не було?

Я от теж свого часу трохи розгубився з тими "імперіями" та "імперіалізмами": щось там в означеннях недоозначено :)

Та й здається є значна різниця між "зміною титульної нації" та відсутністю такого поняття взагалі. Щось беруть сумніви, що на практиці можна обійтися без "титульності": наприклад, відразу ж наражаєшся на питання мови - якійсь хоч-не-хоч прийдеться віддати перевагу.

ПС. Ну то все таке... умстованіє... :)

[tin-tina.livejournal.com]

Інколи умствованіє - це самеє оно. А мови - бувало й так, що для різних сфер життя пропонується інша мова. Вчені люди - латинь, купці - китайську :-), промисловість - англійську... фантастична, звичайно, держава виходить :-)
Щоб нікому не кривдно було, то нехай собі латинь.

[o-teren.livejournal.com]

Остаточна перемога політкоректності над здоровим глуздом та лінню? Я - за! :)

[tin-tina.livejournal.com]

А перекладачі нащо? В тому числі й комп"ютерні, для ділових текстів :-)

[o-teren.livejournal.com]

Ото ще бюрократія розплодиться з тими перекладачами. :) А комп'ютерні перекладачі поки що фантастика. Хоча й наукова :)

[sparrow-hawk.livejournal.com]

латина дуже важко через камп перекладається, дуже

[tin-tina.livejournal.com]

Не пробувала. А, може, це тому, що носіїв мови обмаль? Чи через складну граматику?
Ну, може бути й есперанто.

[sparrow-hawk.livejournal.com]

о ні, тільки не штучна мова

[tin-tina.livejournal.com]

...як жаль, бо наступною я б запропонувала С++.
Ну тоді, чорт забери, нехай буде українська.

[thomas-brute.livejournal.com]

Згадалося (і вигуглилося):

«я несколько раз в Сибири беседовал с людьми, которые строят храмы. Строят, кстати, нередко силами турецких рабочих, что самое смешно-печальное. Спрашивал: какова, по-вашему, судьба этих храмов? Ведь там повальное настроение - уезжать. Уезжать из Сибири. И они прямо отвечают: мы понимаем, что строим храмы для китайцев.»

«Мы передадим православную эстафету китайцам. Славяне, когда они вторгались через Дунай, не помышляли о том, что станут продолжателями православных традиций. Может быть и с Китаем произойдет также - они станут могильщиками нашего государства, но хранителями наших святынь.»

http://kuraev.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=57&Itemid=39