![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Обіцяне хорватське
12/02/2010 09:43 amОбіцяла я колись хорватські екскурси? От, прошу. Досі мені доводилося вивчати слов’янські мови, читаючи історичні романи (словацьку, наприклад, - з “Вавілону” Маргіти Фігулі), тому, боюся, знання цих мов виходило специфічним...Зате хорватську – з уже згадуваної “Малої антології хорватської поезії” в перекладах Павличка, укладачі “Антології” великодушно залишили деким віршам і їх оригінальні тексти. Але цим рядкам, сподіваюся, переклад не потрібний!
LJUDEVIT GAJ
(1809-1872)
HORVATOV SLOGA I SJEDINJNIE
1
Još Horvatska ni propala, dok mi živimo,
Visoko se bude stala, kad ju zbudimo;
Ak je dugo tvrdo spala, jačja hoće bit,
Ak je sada vu snu mala, će se prostranit.
2
Vetćkrat senia čudne senie slatke radosti,
Kada se joj kažu tenie jake mladosti;
Drugda pako magle crne nju opstiraju,
Kada sestre njoj neverne nju zapiraju.
Jenput vidi županije sve ponovljene,
Stare slavne sve banije znova stvorjene;
Vidi, čuje Gorotance, Krajnce dolazit
I s Horvati neprestance tako govorit:
4
“Hoj Horvati, braćo mila, čujte našu reč,
Neće nas razdružt sila baš nikava već;
Nas je negda jedna mati draga rodila,
S jednim nas je, bog joj plati, mlekom pojila.
5
Kako čemo majki bolje sad zahvaliti,
Kak da bumo jedne volje se sjedniti;
Jal I nazlob njene sine su razdružili,
Stare slavne domovine diku zrušili.
6
Ni li skoro skradnje vreme da nju zvisimo,
Ter da stranjsko teško breme iz nas bacimo;
Stari smo I mi Horvati, nismo zabili,
Da smo vaši pravi bratri zlo prebavili”
Ні-ні, від суперечок “хто в кого позичив текст”, я відмовляюся наперед. Колись мені доводилося чути про бойовий марш гарібальдійців, що починався словами: “Ти жива іще, моя Італіє”, хоча хорватський гімн – це, начебто, ще 1848 рік... Ну гаразд, Павличко хорватську пісню переклав так:
Людевит Гай
(1809-1872)
Злагода та об’єднання хорватів
1
Не загине Хорватія, доки ми живем,
Збудимо її й високо в небо піднесем.
Вона прагне буть міцною, в силі вже встає,
Розпросторює свій подих і життя своє.
2
Сни чудові, сни солодкі, молодість її
Промайнули, відспівали рідні солов’ї.
А тепера чорні тучі стали навкруги,
Сестри зрадили невірні, наче вороги
3
Але всі свої терени бачить вона знов,
Славні, власні володіння, новизну й любов.
Чує, бачить Гортенаце, Крайнце знов ідуть,
Із хорватами хорвати мову так ведуть:
4
“Гей хорвати, браття миле, чуйте нашу річ,
Вже нас нині роз’єднати ворогам невміч.
Одна мати нас родила, молоком одним
Нас плекала, будь до неї, Господи, благим!
5
Як подякувати хочем матері своїй,
Об’єднаймося, братове, буде щастя їй;
Бо ж її злобиві діти, що в боях зійшлись,
Нашу славну батьківщину знищили колись.
6
А ми встанемо й вітчизну піднесемо знов,
Звільнимося з чужинецьких ярем та заков;
Ми хорвати, пам’ятаєш, що ми всі брати,
Що братам ми помагали зло перемогти!”
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2010-02-12 10:23 am (UTC)Цитата:
"... Цікавий результат дає також вивчення лексики сучасних південнослов'янських мов. Наприклад, український дослідник О. Стрижак звернув увагу на наявність у сербській та українській мовах низки семантично майже тотожних слів, як-от: вáтра (вогонь), вýлиця, гúнути, голóта, гýска, дúхати, жвáкати, збірка, квóчка, лáгодити, лáяти, людство, люлька, маснúй, млúво, мочáр, мýляти, нáпад, нáступ, неук, óбрис, окрáяти, óнде (там), пáша (пасовисько), плéтиво, плúнути, пóслуга, прáля, пýзо, себé, сúрник, слúна, снагá, сýкня, тин, тýга, улучúти, яринá та багато інших27. Вони свідчать про те, що в мові населення Середньої Наддніпрянщини й Прикарпаття (тобто праукраїнців), звідки предки сербів і хорватів прийшли на Балкани майже 1500 років тому, всі ці слова вже були в V—VI ст. н. е. Щодо походження хорватів саме з цих місць сумніватися не доводиться: на це чітко вказують географічні назви на території нинішньої Хорватії: хорват. Kijev, Kijevo (зафіксовано 5 назв), Kijani, Žitomir, Malin, Bolarka та ін.
Стрижак О. Серби й Україна // Україна. Наука і культура. — К., 1993. — С. 257—258.
..."
Джерело: http://litopys.org.ua/pivtorak/pivtorak.htm#rys
"Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов". Затверджено до друку вченою радою Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Рецензенти: Член-кореспондент. НАН України, доктор філологічних наук, професор О. Б. Ткаченко; доктор філологічних наук, професор В. В. Жайворонок; доктор філологічних наук, професор Ю. О. Карпенко; доктор філологічних наук, професор І. Г. Матвіяс.
no subject
Date: 2010-02-12 10:31 am (UTC)Що ж до походження хорватів чи сербів з наших теренів, то тут я традиційно "відразу лякаюся". Може, й так, але це все ще, схоже, ще з галузі гіпотез.
no subject
Date: 2010-02-12 10:46 am (UTC)<чому їх аж з таких давніх часів виводити, адже були й пізніші зв"язки> - а в чому протиставлення між "давні" і "пізніші"? Просто, якщо шукати витоки спільності, то природньо, що цей пошук спрямований у минуле і завжди приводитиме до якоїсь умовної межі. Це дуже важливий момент. Але не єдиноважливий, звичайно.
<Що ж до походження хорватів чи сербів з наших теренів, то тут я традиційно "відразу лякаюся"> - ну, то суб"єктивне. Всі походять з якигось теренів, і далеко не всім вдалося всидіти на одному місці. Он болгари аж з поволжя куди дойшли, і ослов'янилися, і більше того, староболгарська лягла в основу старо-церковної, яку потім назвали старослов'янською, і яка потім сильно повпливала на інші слов'янські мови, в російській, пише Вікі, 60 процентів тих староцерв"янізмів )) А угорці? та й взагалі, майже всі десь бродили ))
Я спеціально привів джерело, з якого взято ці твердження - його автори і рецензенти достатньо авторитетні і відповідальні люди, аби не підписуватись під якимось радикальними гіпотезами. Це - виважене джерело. )
no subject
Date: 2010-02-12 11:49 am (UTC)Ну добре, а як щодо схожості між хорватським і польським гімнами? Мене, зізнатися, здивувало -:)
no subject
Date: 2010-02-12 12:08 pm (UTC)- <деякі інші гіпотези > - багато хто називає гіпотезами всякі припущення, висловлені будь-ким, будь-де і будь-як )... очевидно, статус цих всіх гіпотез не можна вважати рівноцінним... але принаймі їх треба навети, а потім - розглянути, порівняти і оцінити... просто говорити про те, що в просторі і часі існують різні гіпотези, різні думки, різні смаки і т.п. - означає просто насолоджуватись словами без відношення до їх суті )
<схожості між хорватським і польським гімнами> - сформулюйте Ваші критерії схожості, тоді обговоримо... а чого український гімн не згадуєте? )
no subject
Date: 2010-02-12 12:53 pm (UTC)Звичайно, такі тверді переконання для мене не рівноцінні. Але, оскільки предмет дослідження, тобто першобатьківщина хорватів, аж так глибоко наукю не висвітлений, а, може, його й неможливо глибоко дослідити, то я мимоволі підозріваю, що має місце перший варіант.
"сформулюйте Ваші критерії схожості, тоді обговоримо... а чого український гімн не згадуєте" - схожість, звичайно, першого рядка, мені справді цікаво знати, хто сформулював такий вислів першим. Український гімн, безперечно, ніхто з розгляду не викидає, от тільки слова його були написані пізніше і, ймовірно, під впливом польського.
Про Києвець - а хіба я гіпотезу про його походження не у Вашому ЖЖ зустрічала? Де припускається, що в основі подібних назв - споруда, що має якийсь стосунок до мосту, начебто його частина? Якщо ні, то перепрошую, спробую пошукати де-інде.
no subject
Date: 2010-02-12 01:20 pm (UTC)- <може й неможливо> )) красиве словосполучення )
- про Києвець... я справді нічого подібного не писав... навіть на ту тему... я стараюсь свої міркування обгрунтовувати "статистично повними вибірками", а на одному-двох словах можна обгрунтовувати все що завгодно, як і через дві довільно задані точки можна провести будь-яку лінію )
- про патріотичні тексти... думаю, то не той випадок, щоб вишукувати плагіат, говорити про запозичення ідеї.Бо ідея тут - загальновідома, всім зрозуміла. Почуття любові до своєї Батьківщини і боротьба за її свободу чи визволення природнім чином підводили різних авторів до такого початку. Тому говорити про запозичення тут, на мій погляд, недоречно з жодного боку.
no subject
Date: 2010-02-12 01:39 pm (UTC)"Тому говорити про запозичення тут, на мій погляд, недоречно з жодного боку."
а бачите, все-таки занадто близька схожість. Тобто для творів подібного жанру - річ звичайна (може, це хтось з давніх римлян подібно висловлювався), тим не менше - цікаво.
no subject
Date: 2010-02-12 12:04 pm (UTC)Булгары на Дунай пришли не из Поволжья, а из Приазовья.
Вот карта Восточной Европы ок. 650 года:
http://en.wikipedia.org/wiki/File:Khazar0.png
no subject
Date: 2010-02-12 12:09 pm (UTC)no subject
Date: 2010-02-12 12:13 pm (UTC)no subject
Date: 2010-02-12 12:22 pm (UTC)Замечание смысла не изменило, но уточнило. За что - спасибо! )
кстате, пока писАл - прослущал гимн Хорватии http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BC%D0%BD_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B8 ... звучит пафосно, но как иначе должны гимны звучать? ) тем более, 1846 г.с.