Примітки, передмови, післямови

[tin_tina]

Візиготи

При обговоренні попередньої теми виникло було в нас питання, чи можна називати іспанців певної історичної епохи грубошкірими варварами, чи все-таки ні. Звісно, тут кожен розумний скаже, що все залежить від епохи. Час дії повісті «Предок» (початок 16-го століття) — звісно, що ні. Відступимо добре назад. Часи правління Альфонса Х, мудреця? – мабуть, що теж ні (навіть і без дружини-гранадянки). Часи його попередника, теж Альфонса, але VIII (героя знаної «Єврейки з Толедо», яку в російському перекладі чомусь назвали «Іспанською баладою»), - а Бог його знає. Давайте ще далі – аж до 8-го століття нашої ери, себто до часів напередодні арабського завоювання, коли, як відомо, Іспанією правили візиготи. От саме є в мене під рукою повість Т.Парницького «Король Родерик і граф Юліан» саме з тих часів, за сюжетом повісті один з героїв, молодий провінціал, вихований згідно зі старосвітськими засадами, приїжджає до столиці з популярною метою на світ подивитися й себе показати. І виявляє таке:

«Приголомшило його те все, що за короткий час побачив у Толедо.

Приголомшили його не тільки вулиці, заповнені барвистою юрбою, широкі між північною брамою і кафедральним собором, і смішно вузькі, тісні біля замку; не тільки собор і мавзолеї королів та єпископів, розкішні, величезні, величні — раніше Едвін навіть уявити собі не міг, що щось таке існує; не тільки романські вілли з білого, зеленого і рожевого мармуру, зі співучими фонтанами. Насамперед збаламутили його розум толедські звичаї; все те, що відбувалося на вулицях, в садах, перед церквами — все, що чув і бачив в домі Алліатів (його приятелі, що дали йому притулок в Толедо, космополіти і зіпсовані аристократи згідно з усіма канонами жанру).

Зі здивуванням і острахом переконувався, — ніде не видно й сліду того, що він вважав староготськими лицарськими доблестями. Майже ніхто не розмовляв про військові вичини батьків, битви, лови, охорону вольностей стану сеньйорів, про Бога, молитву, добропорядних дружин і численне потомство — всіх, натомість, цікавили учти, жіночі пестощі, вино, мозаїки, поганські картини, латинські карміни...

Найбільше ж дивувався Едвіна, почувши, що вже від часів короля Рекесвінда суворо заборонені поєдинки. Хоча цей закон не надто шанували у віддалених сеньйоріях, але в столиці його дотримувалися ревно і з великою строгістю.

Простий, неосвічений розум Едвіна не усвідомлював, що на протязі кількадесяти років величезні зміни переорали душу й культуру готського суспільства, що бездонна нездоланна прірва пролягла між звичаями, поняттями і умовами життя готських сеньйорів і нобілів з VII-VIII віків по Христі і їх варварськими предками, які завоювали й розграбували Рим трьома століттями раніше. Але не тільки Едвін, — минуть сотні літ, майже тисячі, і люди з відстані століть не зуміють уявити собі готів інакше, як суворих, варварських, здобичних вояків, одягнених в шкури, — руйнівників держав і культури.

І не захочуть повірити, що напередодні падіння своєї держави готська матеріальна й духовна культура стояла так високо, як жодна з їй сучасних, а навіть вище ніж не одна культура більш рання чи пізніша. Зі своїм правом, чудовим мистецтвом, головним чином архітектурою і християнсько-латинською поезією та літописанням, з рідкісним як на ті часи гуманітаризмом (заборона поєдинків у VII столітті — у Франції їх заборонено щойно за Рішельє!) — культура візиготів була якнайдосконалішим синтезом і розвитком одночасно елементів старогерманських готських, античних романських і ранньохристиянських.

У 9-му році правління Вітізи (710 рік н.е. чи 748 ери іспанської, а 6219 ери костянтинопольської — «від створення світу») ця культура (і то вже від довшого часу) мала характер надміру витонченої, з рисами дегенерації і розкладу, а це ворожило державі й народу швидку і невблаганну погибель».

Своєю дорогою, хотілося б мені довідатися, що то таке – дегенерація чи занепад певної культури. Бо за цією нехитрою метафорою може приховуватися багато що. Наприклад, різке зменшення витворів культури, викликане таким же зменшенням людей, які її творять чи нею цікавляться. Чи, можливо, якісь явища і процеси всередині культури. Скажімо, зростання тенденцій до копіювання й наслідування давніших або чужих взірців (копіпасту) на шкоду оригінальним  власним тенденціям (оригінальному контенту). А, може, мається на увазі падіння якості витворів культури (але що це таке, та якість, і що з чим порівнювати? Ще куди не йшло з милими археологам горшками-черепками, а як з речами складнішими? Скажімо, Пракситель — це регрес порівняно з Фідієм? А танагрські статуетки гірші за монументальну скульптуру? А бароко порівняно з готикою чи Александрія Птоломеїв порівняно з Афінами доби Перікла?). Чи й ще інакше – культура раптом береться за теми, сюжети й мотиви, досі табуйовані, і, можливо, табуйовані також у ті часи, коли живуть критики, що проголосили чужу їм культуру виродженою і декадентською. Бо в зображенні Парницького пізні готи виглядають саме такими декадентами — дотримуються вільних звичаїв, що шокують провінціалів (не лише таких наївних, як Едвін, а й грізних войовників типу графа Юліана), прагнуть не стільки військової слави, скільки мистецької, або ж просто дозвільного невимушеного життя, яке дає змогу гаяти час у розвагах та веселощах.

Але це все так, промежду прочім, а з візиготами вже все. Прошу ногами не бити, я це не вигадала, а «так мене колись учили».

Comments

[menudo-culete.livejournal.com]

ви мене теж неуважно прочитали.

я ныде не писала, що не було НЫЧОГО.

я писала, що не було нічого ОСОБЛИВО видатного, щоб ЗАТЬМАРИЛО попередніх римлян та послідующих арабів.

це, знаєте, якби моя мама ставила мене в один ряд з Ліною Костенко - а що, моя доця теж пише вірші!! що вас дивує?? - "не дуже вони такі вже й унікальні та неперевершені, але то таке" (с) ;)))))))))))))

[der-sch-shall.livejournal.com]

тут згоден
нічого аж такого видатного - особливо якщо порівнювати з собором ая-софії в константинополі (архітектори - анфімій тральский & ісідор мілетський), зведеним під час правління юстініана; це справді був революційний прорив

[menudo-culete.livejournal.com]

:))