![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Примітки, передмови, післямови
13/09/2013 04:08 pmВізиготи
При обговоренні попередньої теми виникло було в нас питання, чи можна називати іспанців певної історичної епохи грубошкірими варварами, чи все-таки ні. Звісно, тут кожен розумний скаже, що все залежить від епохи. Час дії повісті «Предок» (початок 16-го століття) — звісно, що ні. Відступимо добре назад. Часи правління Альфонса Х, мудреця? – мабуть, що теж ні (навіть і без дружини-гранадянки). Часи його попередника, теж Альфонса, але VIII (героя знаної «Єврейки з Толедо», яку в російському перекладі чомусь назвали «Іспанською баладою»), - а Бог його знає. Давайте ще далі – аж до 8-го століття нашої ери, себто до часів напередодні арабського завоювання, коли, як відомо, Іспанією правили візиготи. От саме є в мене під рукою повість Т.Парницького «Король Родерик і граф Юліан» саме з тих часів, за сюжетом повісті один з героїв, молодий провінціал, вихований згідно зі старосвітськими засадами, приїжджає до столиці з популярною метою на світ подивитися й себе показати. І виявляє таке:
«Приголомшило його те все, що за короткий час побачив у Толедо.
Приголомшили його не тільки вулиці, заповнені барвистою юрбою, широкі між північною брамою і кафедральним собором, і смішно вузькі, тісні біля замку; не тільки собор і мавзолеї королів та єпископів, розкішні, величезні, величні — раніше Едвін навіть уявити собі не міг, що щось таке існує; не тільки романські вілли з білого, зеленого і рожевого мармуру, зі співучими фонтанами. Насамперед збаламутили його розум толедські звичаї; все те, що відбувалося на вулицях, в садах, перед церквами — все, що чув і бачив в домі Алліатів (його приятелі, що дали йому притулок в Толедо, космополіти і зіпсовані аристократи згідно з усіма канонами жанру).
Зі здивуванням і острахом переконувався, — ніде не видно й сліду того, що він вважав староготськими лицарськими доблестями. Майже ніхто не розмовляв про військові вичини батьків, битви, лови, охорону вольностей стану сеньйорів, про Бога, молитву, добропорядних дружин і численне потомство — всіх, натомість, цікавили учти, жіночі пестощі, вино, мозаїки, поганські картини, латинські карміни...
Найбільше ж дивувався Едвіна, почувши, що вже від часів короля Рекесвінда суворо заборонені поєдинки. Хоча цей закон не надто шанували у віддалених сеньйоріях, але в столиці його дотримувалися ревно і з великою строгістю.
Простий, неосвічений розум Едвіна не усвідомлював, що на протязі кількадесяти років величезні зміни переорали душу й культуру готського суспільства, що бездонна нездоланна прірва пролягла між звичаями, поняттями і умовами життя готських сеньйорів і нобілів з VII-VIII віків по Христі і їх варварськими предками, які завоювали й розграбували Рим трьома століттями раніше. Але не тільки Едвін, — минуть сотні літ, майже тисячі, і люди з відстані століть не зуміють уявити собі готів інакше, як суворих, варварських, здобичних вояків, одягнених в шкури, — руйнівників держав і культури.
І не захочуть повірити, що напередодні падіння своєї держави готська матеріальна й духовна культура стояла так високо, як жодна з їй сучасних, а навіть вище ніж не одна культура більш рання чи пізніша. Зі своїм правом, чудовим мистецтвом, головним чином архітектурою і християнсько-латинською поезією та літописанням, з рідкісним як на ті часи гуманітаризмом (заборона поєдинків у VII столітті — у Франції їх заборонено щойно за Рішельє!) — культура візиготів була якнайдосконалішим синтезом і розвитком одночасно елементів старогерманських готських, античних романських і ранньохристиянських.
У 9-му році правління Вітізи (710 рік н.е. чи 748 ери іспанської, а 6219 ери костянтинопольської — «від створення світу») ця культура (і то вже від довшого часу) мала характер надміру витонченої, з рисами дегенерації і розкладу, а це ворожило державі й народу швидку і невблаганну погибель».
Своєю дорогою, хотілося б мені довідатися, що то таке – дегенерація чи занепад певної культури. Бо за цією нехитрою метафорою може приховуватися багато що. Наприклад, різке зменшення витворів культури, викликане таким же зменшенням людей, які її творять чи нею цікавляться. Чи, можливо, якісь явища і процеси всередині культури. Скажімо, зростання тенденцій до копіювання й наслідування давніших або чужих взірців (копіпасту) на шкоду оригінальним власним тенденціям (оригінальному контенту). А, може, мається на увазі падіння якості витворів культури (але що це таке, та якість, і що з чим порівнювати? Ще куди не йшло з милими археологам горшками-черепками, а як з речами складнішими? Скажімо, Пракситель — це регрес порівняно з Фідієм? А танагрські статуетки гірші за монументальну скульптуру? А бароко порівняно з готикою чи Александрія Птоломеїв порівняно з Афінами доби Перікла?). Чи й ще інакше – культура раптом береться за теми, сюжети й мотиви, досі табуйовані, і, можливо, табуйовані також у ті часи, коли живуть критики, що проголосили чужу їм культуру виродженою і декадентською. Бо в зображенні Парницького пізні готи виглядають саме такими декадентами — дотримуються вільних звичаїв, що шокують провінціалів (не лише таких наївних, як Едвін, а й грізних войовників типу графа Юліана), прагнуть не стільки військової слави, скільки мистецької, або ж просто дозвільного невимушеного життя, яке дає змогу гаяти час у розвагах та веселощах.
Але це все так, промежду прочім, а з візиготами вже все. Прошу ногами не бити, я це не вигадала, а «так мене колись учили».
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-09-13 02:47 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-13 03:40 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-13 04:57 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-13 04:58 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-13 04:49 pm (UTC):))
написано гарно !
але не було там ніякої бозна якої архітектури, їй-бо!
не встигли вони. Ні надмірів поезії та літописання. Ну не залишилося пам"яток.
***стояла так високо, як жодна з їй сучасних, а навіть вище ніж не одна культура більш рання чи пізніша***
як жодна з сучасних - як сказати, Рим розтовкли, то й культурі швах прийшов :))))).
Але вже із сучасними їм арабами - то не до порівняння навіть близько.
Але мене теж не бийте, прошу - я черпала відомості не з художки, а зі шкільного підручника та еспанського енторнету, минулого року я вчилася сумлінно, і цього теж буду :))). Але хто зна, хто більше бреше - руку в огонь не покладу :))))))
no subject
Date: 2013-09-13 04:57 pm (UTC)А писав він дійсно гарно. Хоча Аеція я ледве згризла, правда, не оригінал - того не знайшла.
no subject
Date: 2013-09-13 05:27 pm (UTC)....чекайте!!
таж Парницький писав історично-фантастичні романи?? себто і про візігодів він міг трохи "присочініть"??
no subject
Date: 2013-09-14 03:38 pm (UTC)Наскільки сумлінним учнем вчених істориків він тоді був, видно з 6-го розділу цієї повісті: всупереч всім літературним канонам, в художньому творі раптом викладаються і обговорюються всі тодішні наукові гіпотези щодо графа Юліана. Не було такого взагалі, бо візиготи і жодних африканських володінь тоді не мали. Ні, може й був, але рішуче не Юліаном звався. І його донька ніколи не існувала, бо "донья Кава" - це арабською мовою "згвалтована". І т.д.
І остаточна версія вже 20-го віку: таки був, звався дійсно Юліаном, був правителем васальної християнської державки на території Північної Африки.
Це так вирішили на початку 20-го століття, а щодо сучасніших версій, то не знаю.
no subject
Date: 2013-09-14 04:02 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-14 04:05 pm (UTC)Ото ніби й було те гіпотетичне володіння візиготів в Африці.
А ще в тій книжці цікаві примітки є (:-) - в тему), як з римських назв міст поробилися сучасні іспанські. Але Ви то, мабуть, знаєте.
no subject
Date: 2013-09-14 04:30 pm (UTC)Сеута й досі іспанська, хоч Марокко ненав"язливо так приміряється ;)).
візігоди, точніше, одніський візігодський король-майже-узурпатор, сам остгот, Теудіс, товкся у тій Сеуті дев"ять рочків, то воно навіть не всюди згадується, ледве знайшла! :))
ще пошукала я про демократію візігодів - то виявляється, є ще й така точка зору, що це їх "ненав"язливо" змушувала до
поступокдемократії "стара" римська знать. Не змогли вони причавити останню, монополізувати повністю владу :((. Не виключено, що тому й араби їх розбили так блискавично. Що поробиш, за тих часів лише абсолютизм та тиранія функціонували :((.no subject
Date: 2013-09-14 04:36 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-14 05:06 pm (UTC)але щось воно мені не лише Річ Посполиту нагадує!
ой не лише!
ще до того було таке князівство, де з перемінним успіхом то демократично годилося боярам, то зміцнювалося центральну владу - чавилося бояр, а потім прийшов
лісникТарікКазимеж та й навів тому всьому рихт на довгі роки :))no subject
Date: 2013-09-15 09:42 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-15 10:23 am (UTC)Чорт його зна. Мало що є кращого на світі за демократію. Та забавишся нею - і вже тобі прийшли зайди та іншої кратії наставили
...а ще ірландські історичні судьби та бель летр мене колись імпресіонували сильно :)), я аж була в неповторної фаїни каплан написала....
***якщо ж почитати самоекспресію, себто літературу ірландців, то це вражає просто до кісткового мозку - можна прямо викидать слова ірландія, ірланцький та ставити україна, український: ірландець це тупе, п"яне, верескливе, сикливе створіння, у луччому з випадків - хитрий куркуль, до розпуки релігійний. Горе Ірландії одвіку в тому, що її доблесні та відважні сини ніяк не могли між собою погодитися та випити нарешті усієї горілки. ***
no subject
Date: 2013-09-15 10:25 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-15 11:50 am (UTC)згадала. а все ж таки - різниця є.
у нас не було притулків святої Магдалини... хоча - хоча. Чи була доля покритки легшою, ніж "магдалинки"? ну, хоч втопитися ніхто не заважав...
no subject
Date: 2013-09-15 12:28 pm (UTC)Ну, але вже і в нас з"явилися щирі російськомовні українські націоналісти. Як англомовні ірландські.
no subject
Date: 2013-09-15 01:39 pm (UTC)no subject
Date: 2013-09-14 06:50 am (UTC)церква сан педро де ла наве - замора, іспанія; збереглася від толедської держави вестготів
вестготську архітектуру автор класифікує як специфічну, з явним впливом Візантії - деякі елементи мають східне походження, як пише щукін, "мавританське"
==================
недавно я їхав потягом миколаїв-київ - в одному купе з подружжям
і це виявилися... археологи (!)
їхали вони з розкопок ольвії
мав я з ними пречудову та тривалу розмову - про мітрідата 6 з фарнаком, про латенську та черняхівську культури, про кельтів, сарматів та про готів з гуннами
до речі - за їхніми словами в криму останнім часом повідкопували дуже багато готських знахідок (мовляв, раніше такого не було)
no subject
Date: 2013-09-14 09:02 am (UTC)я вам і ще кілька церков у приклад наведу, навіть з фотографіями.
Кілька.
На всю Іспанію.
Непишні такі церкви.
ну не встигли вони тут :)), просто не встигли. В криму довше були, можливо :))
no subject
Date: 2013-09-14 09:17 am (UTC)конкретизую - встигли щось готи побудувати
(бо християнізовани готи з другої половини 4 ст., коли їх навернув до аріанства вульфіла; католиками вони стали після толедского собору - це друга половина 6го ст., якщо не помиляюся)
і остготи, і вестготи будували церкви* - що вас дивує, власне :) ? не дуже вони були такі вже й унікальні та неперевершені, як фантазує автор в наведеному вище фрагменті художнього твору (художня література то річ своєрідна), але то таке
================
а в криму археологи знаходять готські фібули в похованнях та різні там предмети побуту
* в равенні досі збереглася аріанська капличка, збудована остготами-аріанами за часів теодоріха великого, якщо не помиляюся
no subject
Date: 2013-09-14 09:25 am (UTC)я ныде не писала, що не було НЫЧОГО.
я писала, що не було нічого ОСОБЛИВО видатного, щоб ЗАТЬМАРИЛО попередніх римлян та послідующих арабів.
це, знаєте, якби моя мама ставила мене в один ряд з Ліною Костенко - а що, моя доця теж пише вірші!! що вас дивує?? - "не дуже вони такі вже й унікальні та неперевершені, але то таке" (с) ;)))))))))))))
no subject
Date: 2013-09-14 09:30 am (UTC)нічого аж такого видатного - особливо якщо порівнювати з собором ая-софії в константинополі (архітектори - анфімій тральский & ісідор мілетський), зведеним під час правління юстініана; це справді був революційний прорив
no subject
Date: 2013-09-14 10:59 am (UTC)no subject
Date: 2013-09-14 03:39 pm (UTC)