![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
14/02/2013 07:21 pmЗізнатися, трохи мене ті міжвоєнні й довоєнні письменниці втомили, я б охоче повернулася в давнішу епоху, хоч ненадовго. Як хто забув, то була така серія «Кресові українці», ганебно закинута в зв’язку з навалою інших справ. А йшлося там про поліщуків Ратнівщини, «чи не останнього нашого князівства».
Дуже порекомендую з цього приводу чудовий ЖЖ ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
budiaczyszcze , а сама поки що повернуся до Денисюка. В його доволі великій статті (скільки я зрозуміла, це витяг з ще більшої книги) про Ратнівщину трапився мені один абзацик – може, не революційний, але цікавий.
budiaczyszcze , а сама поки що повернуся до Денисюка. В його доволі великій статті (скільки я зрозуміла, це витяг з ще більшої книги) про Ратнівщину трапився мені один абзацик – може, не революційний, але цікавий.Серед різноманітних страшилок про середньовіччя (ще не до кінця викритих медієвістами і всякого роду толкіністами :-) ) є й така: феодали-землевласники мали таке собі специфічне право, зване jus primae noctis. Їй-Богу, завжди воно мені видавалося чистою фантастикою хоч би з міркувань здорового глузду – таки ж «феодалів» було далеко менше, ніж наречених, не всякий феодал мав охоту й спромогу на подібні ескапади, а нічого скидати з рахунку його законну жону і майбутнього чоловіка нареченої, в яких могла бути з цього приводу дуже окрема думка. Не кажу вже про таку подробицю, як те, що будь-яка християнська Церква дуже неприхильно ставилась до таких порівняно невинних пережитків давнішої моралі, як невінчані шлюби та розлучення, а тут раптом дозволила б справжній проміскуїтет! Тому, думаю, що в цьому законі йшлося про якусь плату, стягувану при укладенні шлюбу чи на користь замку, чи землевласника.
Подібно виглядала ситуація і в Ратнівщині.
«До середини XVI с. на Ратнівщині ще зберігалося право феодала на першу ніч з молодою, але воно рекомпенсувалося вже грошовою оплатою. Своєю стилізацією назва цього податку — «почеревщизна» — дивує М.Грушевського, адже тільки в документах Ратненського староства вона збереглася . Зокрема, в люстрації 1565 року сказано: «Почеревщизна — коли котрий чоловік там, яко на пограниччю литовськім, так на віру з удовою або дівкою хотів мешкати, тоді обоє йшли на замок і давали певну суму грошей за те, що їм те допущено, і інших вигадок непобожних є досить
Але оскільки такі речі є противні Богові й публічним правам і моралі, тому то його милість Станіслав Місковський, воєвода краківський і староста місця цього, суворо заборонив своїм урядникам, аби таких речей не брали й, більше того, аби карали свавільних вежею й горлом, що й так роблять»
До цього додано примітку.
До цього додано примітку.
М.Грушевський, який мав у своєму розпорядженні люстрації Ратенського староства ще й з інших років, зазначає, що реєстр 1510 року слова почеревизна, побжуховизна пояснює як jus primae noctis (право першої ночі), а люстрація 1569 року оплату за подружнє життя без шлюбу. Синонімом назви оплати почеревизна в Любомльському старостві, як про це сповіщає люстрація 1569 року, доступна й нам, було слово куниче (від поліського евфемізму куниця — вагіна). «Куниче, або коли дівка йде заміж з королівського села до іншого іменія, тоді той, хто її бере, дає, згідно із звичаєм, грошів дванадцять, а урядникові — рушника; а коли вдову бере, тоді дає грошів тридцять, з тієї причини, що бидло й дітей з собою вона бере».
Чи не звідси взялася звісна куниця - красна дівиця?..
Чи не звідси взялася звісна куниця - красна дівиця?..
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-02-14 05:49 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-14 05:55 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-14 06:03 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-14 06:16 pm (UTC)О, знайшла. Я його просто скопіюю та й годі :-), бо може то якась дурниця
Кон – в системе древнеславянских воззрений предел, начало, конец, период, мерило всего. «Коном» называли, в частности, «первичную ячейку» общества – коллектив родственной либо соседской общины, а также территорию, где действовал закон, суд данной общины. Этот древний корень породил в индоевропейских языках многие термины, означающие светских и духовных владык (наш «князь», скандинавский «конунг», английский «кинг», польский «ксёндз»…), а также такие слова, как «исКОНный», «заКОН», «КОНовод» (затевала, неформальный лидер) и другие. «Кон его пришёл» – кто-то умер. Интересно, что значение корня «кон» восходит к… обозначению женского детородного органа, который осмыслялся древними людьми поистине космическим образом.
no subject
Date: 2013-02-14 06:36 pm (UTC)Согласно другим теориям, *kuning-az- переводится как «глава общины» или «принадлежащий женщине» (др.-сканд. kona — женщина), то есть богине-матери, что отражает статуса конунга как верховного жреца, но последняя версия мало состоятельна, на что указывает развитие термина в разных языках. Например, в древнеанглийском женщина будет cwene, в то время как род — др.-англ. cynn, а конунг — cyning.
no subject
Date: 2013-02-14 06:39 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-14 07:45 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-15 05:20 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-15 05:23 pm (UTC)Хоча в обох цих казках діти народжуються нетрадиційно - то через горошину, то витесують їх з дерева. Ну, але теперішніх дітей, як відомо, скачують з інтернету.
no subject
Date: 2013-02-15 05:49 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-15 07:15 pm (UTC)no subject
Date: 2013-02-15 09:31 pm (UTC)