Доки я візьмуся за планованого єресіарха з 19-го століття, то викладу, либонь, кілька уривків зі спогадів мешканця наступного століття (хоч народився він таки в 19-у і вважав себе його людиною, закинутою з примхи долі в залізний наступний вік). Мається на увазі Ілля Еренбург, зізнаюся, що жодного художнього твору, ним написаного, не читала, бачила лише якісь мережеві сварки довкола статті чи заклику "Убий німця", а почала відразу з мемуарів "Люди, роки, життя", які неблагородно скачала з торрентів. І не каюся - цікаво, знаєте. Чимало гострих і характеристичних картинок схоплено й зображено, з приводу деяких тільки й скажеш - невже справді пройшло стільки часу, відколи все це відбувалося?

Хто ще пам"ятає ранньо-пострадянські часи, може, згадає баєчку про солдата Великої Вітчизняної, котрий якось випадково перенісся на кілька десятиліть в часі вперед і зі здивуванням спостерігав з тодішнім життям. У ресторан, наприклад, його не пустили, заявивши, що там "німці гуляють". І взагалі з місцевих мешканців пускали тільки дівчаток специфічного вигляду, яких наївний солдат прийняв за підпільниць. 

Однак, коли б автор тої баєчки трохи більше знав реалії 30-х, то виявив би - його героя це б не здивувало. Воно так і раніше було. От яка пригода трапилася з Еренбургом, не рядовим солдатом, а доволі вже відомим письменником та журналістом, в одному з московських готело-ресторанів.



".. я с помощью «Известий» получил номер в гостинице «Националь». Комната была маленькой, неприглядной, брали за нее дорого, но выбора не было.
Как-то утром я заказал чай; официант выслушал меня и вскоре вернулся без подноса: чая я не получу, с сегодняшнего дня ресторан отпускает только на валюту. Я рассердился, но смолчал, попросил принести кипяток и чайник для заварки – у меня были чай и сахар. Официант снова пришел с пустыми руками: «И кипятка не дали, говорят, советским не отпускаем…»
Я решил пойти к директору гостиницы. Лестница была заставлена цветами в горшках. Стояли, выстроенные в шеренги, коридорные в ярко-зеленых рубашках, горничные в шуршавших лифах, с пышными наколками; по команде они кланялись, поворачивались налево, направо, улыбались, снова кланялись. Это напоминало репетицию фильма из быта старого купечества.
Я проник в ресторан и увидел его преображенным: там предполагали торговать солонками с резными петушками, скверными иконами суздальских богомазов и Васнецовскимискими богатырями на ларчиках, на брошках, на блюдцах. Музыканты репетировали «Вниз по матушке по Волге…».
Директор объяснил, что я должен немедленно очистить номер: через час из Ленинграда прибудет большая группа американских туристов.
Я задержался, чтобы поглядеть на знатных путешественников; это были очень богатые люди; коридорные задыхались, волоча тяжелые чемоданы. Горничные, помня урок, кокетливо улыбались, и туристы снисходительно кивали головой. Я заговорил с одним; он оказался крупным биржевым маклером из Буэнос-Айреса. Он рассказал, что его отговаривали от поездки в Москву, но сейчас он окончательно успокоился: гостиница как гостиница: «Конечно, победнее, зато чувствуется русский дух. Я ведь бывал в Париже, там чудесный ресторан «Тройка»…»
(Я сердился, но не удивлялся. Незадолго до этого происшествия я был в Иванове. Зашел в ресторан. Зал загромождали пыльные пальмы. На столиках лежали грязные скатерти с засохшими следами вчерашних соусов и позавчерашних борщей. Я сел за столик, который выглядел чище. Официантка закричала: «Вы что, не видите?… Это для иностранцев…» Оказалось, в местном текстильном институте учатся два молодых турка. К ним относились с почтением и обед им подавали на чистой скатерти.)




І це не якісь там часи низькопоклонництва перед Заходом (і Сходом теж), а цілком собі червень 1934 року!

Date: 2012-09-30 09:52 am (UTC)
From: [identity profile] alex-vinokur.livejournal.com
"Люди, годы, жизнь".

Date: 2012-09-30 09:54 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Поплутала, перепрошую.

Date: 2012-09-30 10:03 am (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
Менi здаэться, це низкопоклонству перед заходом ортогонально.

офф. А сайт скоро запрацюэ?

Date: 2012-09-30 10:08 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Чомусь мої співучасниці по проекту мовчать. Навчальний рік розкручується, дещо складно. Я й сама вже випала з теми.

А це справжнє низькопоклонництво. І боротьба з ним не має нічого спільного з перейменовуванням сиру камамбер у закусочний - Еренбург і таке бачив.

Date: 2012-09-30 10:18 am (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
... ресторану Норд у "Северний" i.т.iн. Ну, це ж показуха. Вона-то як раз доволi логiчна (в чому ж сенс боротьби -- як не в обробцi мас) А справжне ставлення до iноземцiв не цим визначаеться. I навIть якщо двi дiъ спiвпали у часi, то залежнIсть мiж ними треба ще довести.

Тодi ж взагалi шизухи було багато. Тодi, наскiльки пам'ятаю, IЛьэнков (хтось з майбутнiх працiвникiв IМРД --точно) мав неприэмностi за те, що повiсив портрети двох космополiтIв -- Спiнози i ... рам-пам-пам... МАРКСА. I це при тому, що Маркса офiцiйно не "розвiнчали".

Date: 2012-09-30 10:20 am (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
ЗИ А я щось краем ока читала, що I. Вiльде щось непристойне з приводу космополiтiв чи то до Киэва, чи то до Москви написала. Це правда?
Edited Date: 2012-09-30 10:21 am (UTC)

Date: 2012-09-30 10:49 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Чесно, не знаю. Листа до Сталіна з привожу проблем з українською мовою вона дійсно писала. А от чого б її космополіти турбували... Серед її най-найближчих приятелів був Михайло Рудницький, відомий космополіт, він же націоналіст (єврей по мамі, українець по тату :-) )

Date: 2012-09-30 10:53 am (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
Менi здавалось, що щось накшталт Ви боретеся з космополiтизмом i украънцi теж боряться, отже, треба покарати космополiтiв i в Украънi, щоб вони не знищували украънську культуру. Хоча я можу помилятись чи могла прочитати щось не надто вiдповiдаюче дiйсностi

Date: 2012-09-30 11:10 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Не виключено, але я дійсно не можу нічого такого згадати. От пригадую її дуже цікавий вислів з приводу реабілітованих, що поверталися з таборів чи заслань - "вони там поправили здоров"я і ще й непогано підзаробили" (неточно, але щось таке). При тому, вона чудово знала реальний стан справ. Але космополітів в неї якось не нагадаю.

Date: 2012-09-30 12:05 pm (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
Не фiга собi. А де це вона так вIдзначилася?

Date: 2012-09-30 01:28 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
А от, будь ласка, це написана в 1961 році стаття "Подробиці листом". Опонент авторки - якийсь ближче неуточнений галицький емігрант, що приїхав в гості до рідного краю.
"...ви там в себе ревно займаєтесь статистикою, хто і коли був арештований чи тимчасово виселений зі Львова (...) На фоні загального добробуту і особиста кривда якось никне. Можете не сумніватись, ті, що повернулись із сибірської тайги, зовсім не роблять враження потерпілих людей. Здорові, життєрадісні (слово честі, так!)"

Date: 2012-10-01 08:05 pm (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
А, так це стаття, що була ниписана для друку. Ну, тодi не дивно...

Date: 2012-10-02 06:12 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Хоча жанр цікавий - інколи аж сміятися хочеться, коли авторка іронічно коментує запрошення свого співрозмовника: "Зайдемо у мій номер (в готелі), там нам буде зручніше)". Вона-то добре знала, що там кожен номер нафарширований "жучками". За нею і вдома слідкували, один з сімейних скандалів з того й почався, що її приятелька випадково застала в її домі людей, що робили таємний обшук.
Ну й цікаво розшифровувати особистості цих співрозмовників. Цей - музикант, чи часом не Володимир Цісик, батько Квітки? (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%A6%D1%96%D1%81%D0%B8%D0%BA)
А в іншому героєві подібного нарису я майже розпізнала Юрія Луцького. (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)

Date: 2012-10-02 07:41 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
До речі, знаючи, що Вас такі речі цікавлять. В мемуарах Еренбурга трапилася мені згадка про ще одного космополіта-націоналіста, ним виявився Леонід Первомайський. Як їм тоді все в голові плуталося...

Date: 2012-10-03 08:46 pm (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
До речі, про те що мене цiкавить:)) Якощо Ви щось ще знайдете про С, Авдикович, то киньте менi лiнки чи назви книжок/статей, добре? Буду дуже-дуже вдячна.

Date: 2012-10-04 05:57 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Вона дуже часто згадується в того ж Еренбурга! Вони зналися, живучи і в Парижі і в Іспанії. Правда, вона тоді вже була замужем і носила прізвище чоловіка, художника Герассі. Еренбург писав про неї, що вона "смішлива українка з-під Львова" і більше нічого особливого про її походження не знав. Натомість в Іспанії вона перекладала фільм "Чапаєв", який чомусь дуже любили іспанські республіканці, зокрема каталонські анархісти.

От про те, що вона також приятелювала з Сімоною Бовуар і Сартром, Еренбург не писав, може, не знав.

Пізніше він завжди відвідував її з чоловіком, приїжджаючи до Америки.

Date: 2012-10-02 07:26 am (UTC)
From: [identity profile] menudo-culete.livejournal.com
хвацька тітонька, нічого не скажеш... Втім, я пам"ятаю, якою безмежною радістю були просякнуті її твори, присвячені золотому вересню

Date: 2012-10-02 07:38 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Маючи стільки заложників, як в неї - сини, в тому числі дуже проблемний молодший, тато - січовий стрілець, приятелька - Дучимінська, яка щойно повернулася з Сибіру (здорова і життєрадісна :-) ), та ще й братів-емігрантів, і не таке напишеш. Все ж думаю, що є зараз група людей, які блокують спроби написати про Дарину Дмитрівну щось негативне, можливо, без їх зусиль ми і не таке б почули.

Date: 2012-10-02 08:07 am (UTC)
From: [identity profile] menudo-culete.livejournal.com
ох.
з одного боку - обставини та заложники, з другого - вона була _здатна_ це написати. Їнший би не зміг. Так, хотілося писати, хотілося успіху. Ціна - стати "рупором радянської дійсности"....

...колись одна знайома гаряче захищала українських діячів, вірних синів Радянського союзу, партійних та лояльних: адже ж то був єдиний спосіб працювати задля _України_!

Горе ціле. Дуже вже затруєний був той спосіб і той доробок. кажуть, якщо прісної води нема, то морську пити не можна все одно.

...хто це був написав? : "мы обязаны жизнью насильникам и мародерам..."
Так воно виходить.

Date: 2012-10-02 08:21 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
В даному випадку - всі ми потомки тих, хто зумів пристосуватися і колаборувати. Сумно, але нічого не поробиш. Писала вона такі речі, зрештою, дуже зле. Настільки там вуха стирчать і все зметане на живу нитку.

...колись одна знайома гаряче захищала українських діячів, вірних синів Радянського союзу, партійних та лояльних: адже ж то був єдиний спосіб працювати задля _України_!
Для цієї поведінки навіть термін придумано - валенродизм. Що характерно, запропонував його Іваничук, сам учень Дарини Дмитрівни. Ох, Леся Українка як знала, коли писала в "Одержимій" - "душа безпечна й тіло не загине".

Date: 2012-10-02 09:19 am (UTC)
From: [identity profile] menudo-culete.livejournal.com
та що ж, Леся того бачила й навколо себе "в колічєствє"...

Date: 2012-09-30 08:08 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
О, яка я безголова! Та в тому ж листі до Сталіна згадуються космополіти! Це, правда, дуже своєрідні космополіти
Цькуючи й шантажуючи націоналізмом радянських людей на Україні, де треба було і не треба, вони по суті намагалися перетворити сорокаміліонову масу народу в національних безбатченків. Доходило до того в нас на Україні, що трохи що не політично підозрілим ставався той, хто послуговувався рідною мовою хоч би на терені власної родини. Звичайно, маю тут на увазі інтелігенцію. З презирством і підозрінням, вірніше створюючи атмосферу підозріння, відносились космополіти в плащах комуністів до тих українських інтелігентів, що посилали дітей до українських шкіл. Мені особисто трапилося таке, що одна дама з Ленінграду (працювала в той час у Товаристві зв’язку культури з закордоном) заявила просто, що посилати в наш час дітей до неросійських шкіл – це брак культури у батьків. (http://tin-tina.livejournal.com/116000.html)

Тобто в неї космополіти зовсім не є синонімами євреїв, як тоді було загальноприйнятим. Схоже, вирішила бити ворогів їх же зброєю, обернувши проти них їх власні штампи.

Date: 2012-10-01 06:54 pm (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
Це не космополiти, а мерзеннi iмперськi реставратори, що при сталiннi вIдчули, що прийшов ъхнIй час.

А як раз бротьба з космополIзмом ще гiрша, нiж боротьба з сiонiзмом, бо, як на мене,"прогрессистський " космополiтизм (той варiант цього доволi розмитого поняття, що не маэ у собi протирiччя) кращий за державництво (i я б взялася стверджувати, що протилежним космополIтизмовi э саме iнтуътивне державництво, а гне ънтуътивний нацiоналIзм, бо останнiй э лише матерIалом, з якого можна зробити I лайно, I цукерку, а державниццтво в собI вже маэ щось конструктивне "тут i зараз", що для космополIта не э сприйнятним). А евреъ не кращi i не гiршi вiд iнших нацiональностей.

Date: 2012-10-02 06:07 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
А от і реальні космополіти
http://tin-tina.livejournal.com/118574.html

Date: 2012-09-30 10:49 am (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
Ой, перепрошую, це я неправильно Вашу реплiку зрозумiла. Я думала, що Ви пiд низкопоклонництвом мали на увазi боротьбу з ним (мовляв, 1934 -- не 1948, а тим бIльше 1953)

Date: 2012-09-30 10:51 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Та це все одно. Як тільки слово підшукали, до відразу ж почали боротися.

Date: 2012-09-30 10:50 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
А чого, доречно :-) Давно пора було його розвінчати як затятого русофоба (і навіть сторонника угрофінської теорії :-) )

Date: 2012-09-30 10:57 am (UTC)
From: [identity profile] iglusha.livejournal.com
Щось менi здаэться, що вони скорiш за все розвiнчали б його як затятого сцiентиста.

Date: 2012-09-30 01:37 pm (UTC)
From: [identity profile] credentes.livejournal.com
Між іншим, я читала мемуари Еренбурга ще на початку 80-х років, у старших класах школи. Їх видавали 3 60-х, і в нас вдома вони були. Але я їх носила до школи, і в кінці кінців книжку у мене вкрали. :-(

З повагою

Date: 2012-09-30 01:48 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Вони якось пройшли мимо мене - я їх тільки тепер виявила, коли вже визначилася, що з усіх жанрів для мене найважливіший мемуарний.

Date: 2012-09-30 06:56 pm (UTC)
From: [identity profile] umbloo.livejournal.com
Воспоминания Эренбурга я с огромным интересом читал. У него ещё есть, по-моему, очень хорошие стихи и стихотворные переводы. А проза - ну, на любителя.

Date: 2012-09-30 07:58 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Для мене він досі був одним суцільним невідомим. Ото тільки й знала слово "оттепель" в значенні назви історичного періоду.

Date: 2012-10-02 08:13 am (UTC)
From: [identity profile] menudo-culete.livejournal.com
дозволю собі порекомендувати "Тринадцать трубок".
вони короткі, легко читаються, і більше общечеловєчеські ніж советские.

хоча можу помилятися - я їх читала, коли радянським ще дихалося та жилося. і я була тоді цалком радянсько-ымперськи настроєною юною піонеркою :)).

"Хулио Хуренито" і "Гибель Европы" то вже вимагає посидючості. Але, "вкуривши", не "зацінити" неможливо. І як завжди неймовірно - та як же його за такеє ні не посадили ні навіть не вибештали??

Date: 2012-10-02 08:26 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
В мене воно все почалося не по-людськи - я з Еренбургом знайомилася після такого відгуку
Поэтому он перенес свои надежды на большевиков к концу 20 года. Но, как упоминалось выше, они его почти сразу подвели - ввели НЭП. Оказалось, что они тоже никакой Всеобщей Высокой Жертвенности во имя Небывалого не утвердили.
И добрую половину 20-х годов он все мучительно высчитывал, большевики - это уже то самое Великое Творчество новой жизни, или простая банда скучных насильников БЕЗ такого творчества?
А когда в конце 20-х начался коренной перелом и пафосом партии из "Обогащайтесь" окончательно стало "А теперь ну-ка все ложимся костьми и надрываемся во имя Грядущего!" - вот тут-то, как упоминалось, Эренбург и принял большевиков всей душой. И каторга индустриализации, коллективизации, голода его только укрепила в этих симпатиях. Вот оно, наконец - власть не раздавала землю куркулям и не прельщала рабочих квартирами, отобранными у буржуев, а бросила миллионы людей в каторжный жертвенный труд во имя грядущего - так ура им, трагическим демиургам, наконец-то Эренбург нашел власть по себе!
(http://64vlad.livejournal.com/80985.html?thread=2412633)

Хоча вже в мемуарах Еренбурга я "жертвенних поривів" не помічаю, цілком собі потяг до нормального життя - сад, власний дім, річка під боком, добра їжа і добре вино і взагалі всі радості життя. Чи то ці жертви мали бути за чужий кошт?
Edited Date: 2012-10-02 08:26 am (UTC)

Date: 2012-10-02 09:23 am (UTC)
From: [identity profile] menudo-culete.livejournal.com
ну! справжній, годний радянський ідеолог!

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

September 2017

M T W T F S S
     123
45678 910
111213141516 17
181920 21222324
252627282930 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 31/07/2025 10:51 am
Powered by Dreamwidth Studios