(no subject)

[tin_tina]

         Щось у мене рідкісно добрий настрій. Такий, як буває, коли випровадиш любих, але трохи втомливих гостей, зробиш ретельне прибирання всього дому, особливо ж гостьової кімнати, приготуєш щось простого, але смачненького. А при тому надворі дуже приємна погода, вчорашній день ніби заблукав у листопад з початку вересня, сьогодні трохи сіруватий дощ, а все одно тепло. Отож з цієї нагода така розповідь:
        Помста Провидіння і Божа кара
       За своє життя я двічі була свідком, як Провидіння карало грішника негайно, на місці скоєння проступку і ще й користуючись при цьому його власним методом. Перша історія називається «Про розбитий кавун», але вона трапилася давно, друга, натомість, тиждень чи два тому і стосується вона моєї педагогічної, так би мовити, діяльності.
      Як я вже колись плакався, в цьому році дістався мені новий і складний предмет. Мало того – ще й розклад невдалий: то перша пара в п’ятницю, яка починається раніше і майже нульова, то четверта. Четверта треба розуміти буквально – вона є четвертою не тільки для студентів, а й для мене. Але у них хоч перерва була, а в мене й того брак. Ще так-сяк, коли це практичне заняття, а от лекційне...
        Одна така «четверта» лекція видалася особливо складною. Для власних потреб я не мала й десяти хвилин, тому шлунок нагадував про себе таким голосним бурчанням, що, боюся, і слухачі помічали. При тому це їх розважало куди більше, аніж заплутані стосунки між викликами статичних, віртуальних і динамічних методів, з якими ми саме намагалися розібратися. І от тоді він відчув, що наступає його зоряний момент.
       Він  був представником того типажу, який називають добровільними й безплатними клоунами. Насмішити вмів не тільки фразами, а й міною чи жестикуляцією. Інколи я й сама ледь стримувалася від реготу, коли він  відмочував чергового коника. А був по-своєму недурним хлопцем і кілька раз навіть зумів довести свою програму до успішної компіляції – правда, це траплялося без присутності публіки, після пар і при кінці модуля, а я була єдиним свідком цього подвигу. Зараз же він явно занудьгував і приготував чергову розважальну промову. Іншим разом може ... але ж не сьогодні, Боже, не сьогодні!
      І Провидіння зреагувало. тільки-но він розкрив рота для проголошення віца, як опосіло його хоч і не грізне, але неприємне фізіологічне явище, зване в просторіччі гикавкою чи ікавкою, а науково не знаю як. Колись я читала, що гикавка – спогад про ті далекі часи, коли наші земноводні предки жили у воді й дихали зябрами.
      Бідолаха негайно ж замовк і вдався до всеможливих запобіжних засобів. Безуспішно. Затис носа пальцями – не допомогло, попив води – не допомогло.
           - А ти глибоко вдихни і затримай дихання, - милосердно порадила староста, вона ж єдина дівчина в групі.
          - Що ти, Ірко, розумієш, - гірко відповів страдник, - я як глибоко вдихну, то тільки голосніше ікну.
           І тут же на практиці довів істинність цього твердження.
          Так що я дістала можливість безперешкодно розповідати про VMT і DMT, єдине, що мене перебивало – регулярні, хоч  і стримувані зі всіх сил звуки ікання, яке так і не відпустило нещасного до кінця пари.
          Але в центр загальної уваги він все одно потрапив!

Comments

[irengloria.livejournal.com]

Супер! До речі, якщо хтось дошкуляє клоунадою, можна зауважити "якщо на кожній парі корчитимете ідіота, то до п'ятого курсу ви ним станете". Або якщо корчить міну, сказати "такий вираз вам надзвичайно личить".

> староста, вона ж єдина дівчина в групі

Ура! Повертається матріархат. У мене теж колись була така група: технарі, всі хлопці, а єдина дівчина в групі - староста.

[tin-tina.livejournal.com]

всі хлопці, а єдина дівчина в групі - староста.
В нас така ситуація - майже правило.

[irengloria.livejournal.com]

Цікаво, а з чим може бути пов'язана така ґендерна нерівність? Не надто цікавлюсь принципами призначення старост, але за моїми спостереженнями, зазвичай дотримується ґендерний паритет - в групі, де більшість дівчат, староста дівчина, де більше хлопців - хлопець. Ситуацію в тій групі сприймала просто як випадковість.

[tin-tina.livejournal.com]

А в нас саме таке є звичним, причому ніколи найменших нарікань не викликало. Якщо дівчата вже йдуть на програмування (чомусь воно за кілька останніх років стало сприйматися більше як чоловіча спеціальність), то вони вже справді хороші студентки і добре вчаться. А при тому на них зручно скинути всеможливі обов"язки типу влаштовування спільних свят, екскурсій, випускних альбомів.

[magner58.livejournal.com]

"Цікаво, а з чим може бути пов'язана така ґендерна нерівність"

Легкістю та міцністю соціальної адаптованості.

[natyak.livejournal.com]

:-) що ж, катюзі по заслузі.
а історія про кавун?

[tin-tina.livejournal.com]

Це й справді давно трапилося. Не скажу вже точно коли, але тоді ще траплялися черги. Власне, то була чи не остання черга, яку я бачила.
Виглядало так: сотня, а то й більше людей стоять у довжелезній черзі за кавунами (ні, мені не повірять, мабуть, що таке бувало!), торгівля йде на пристанційній площі. Раптом під"їжджає машина, на мій тодішній смак дуже крута, з неї виходить такий собі здоровенний хлопака, за тодішньою модою з ланцюгом на шиї і вимагає собі кавуна поза чергою. Продавчиня не сміє заперечувати, він вибирає найбільшого, відходить, всі сто з чимось людей з черги проводжають його довгим тяжким поглядом. І тут раптом кавун випадає йому з рук і розбивається буквально на друзки!
Реакцію черги я вже не буду описувати, другого кавуна він не просив :-)

[natyak.livejournal.com]

:-)))))) дякую!
це варте екранізації!

[irengloria.livejournal.com]

Побажання від щирого серця збуваються. Якось у студентські роки стояла в черзі в буфеті, на підносі були склянки із соком, я побачила, що залишилась лише одна склянка улюбленого вишневого соку. Попереду стояло троє, перші двоє взяли щось інше, і я вже подумки смакувала соком (не пригадую, день був спекотний, чи просто пити хотілось), як єдиний, хто залишився переді мною, взяв цю склянку. "Щоб ти ним подавився" - вирвалось у мене з глибини душі. Хлопець різко обернувся, маючи намір щось сказати, але оскільки саме в цей момент надпив соку, то, поперхнувшись, закашлявся, зрештою мовчки відійшов, зиркнувши на мене з обуренням і водночас острахом. Я ж так зніяковіла, що навіть не вибачилась.

[tin-tina.livejournal.com]

От би розвинути такі здібності :-)
Але щодо гикавки, то тут я дійсно без вини. Думаю, вона його мучила з тієї ж причини, через яку і в мене шлунок протестував: або ніколи було поїсти, або ж довелося поспіхом щось заковтувати.
З кавуном - інша справа. Тут вже додалися побожні зичення всієї черги.

[tin-tina.livejournal.com]

На жаль, я не зуміла розвинути успіху, хоча й намагалася розпустити плітки, що вся справа в моїх урочливих здібностях :-)

[magner58.livejournal.com]

Не шарився він як пити. Є тільки один китайський засіб який допомагає. Треба схрестити пальці на склянці і випити по ковточку з кожного "віконця". 100% дія.

[tin-tina.livejournal.com]

В нього не було склянки. Тільки пластикова бутля з мінеральною водою, тепер студенти таке постійно тягають. Видно, "суха теорія, мій друже" :-)

[magner58.livejournal.com]

Без склянки тут ніяк, магія не діє :-)

Цей бутиль мені мого однокласника нагадав, який десь класі у десятому нашому вчителю укр.мови "Васі" відповідав на присікування - а то у мене квас :-)

[tin-tina.livejournal.com]

Вода - це дрібниця, тепер такого навіть не забороняють. От коли починають поквапом, сховавшись за сусіда, жувати якусь піццу, тоді я мимоволі лякаюся за їх шлунок, пророкуючи гастрит :-)

[kerbasi.livejournal.com]

Як же ми дошкуляли, мабуть, нашим викладачам! А блогів тоді не було для розрядки... ))