Метелики над землею літающе

Цілком можливо, що цей фільм - аж ніяк не революція в кінематографічному мистецтві, а все-таки на фоні того переважно російського мила, яке потоком ллється з наших телеканалів і ніяких почуттів, крім блювотного рефлексу, не викликає, "Голодні ігри" виглядали цілком пристойно. Гарні пейзажі, акторська гра, а не просто кривляння перед камерою, продумана фабула. Сюжет теж нібито нічого суперреволюційного, звичайна антиутопія, але з чітко прочитуваними відсиланнями до класично-міфологічного сюжету і теж легко зрозумілими натяками на таке добре відоме явище, як "телешоу на виліт".

А головне - нормальна українська мова озвучення. Хай Бог боронить, не думала, що доживу до такої ксенофобії, але російська мова в телебаченні викликає в мене суміш жаху і огиди. Сама-то мова Пушкіна, може, ні в чому й не винна, але вона є таким безвідмовним маркером низької якості витвору, що мимоволі переносиш на неї негативне ставлення до всіх цих "Сватів" та інших "Знахарів".

Як звичайно, канал 1+1, якщо і вміє зготувати, то не вміє подати, і непоганий фільм, цікавий в основному молодіжній аудиторії, запхнув на час, коли його мало хто подивиться. По-перше, доволі пізно, по-друге, тоді ж, коли по СТБ показують "Х-фактор". Правда, паралельний перегляд того й сього має певні переваги - суть обох телешоу і принципи, за якими вони будуються, настільки схожі, що й спеціально підкреслювати не потрібно.

Словом, непогано, при нагоді передивіться. Я навіть думаю прочитати роман Сьюзан Коллінз, за яким зняті "Голодні ігри". А я ж белетристику доволі тепер рідко читаю.