«Не держава, а гурт сварливих родичів»
(Так чи подібно Урсула ле Гуїн висловилася про інше королівство. Але до ВКЛ теж пасує).
Час дії цієї і деяких наступних історій не можна вже вважати чисто литовським періодом- це або напередодні Люблінської унії, або відразу ж після неї. Всупереч численним думкам про тільки згубні наслідки переходу українських земель від ВКЛ до Корони, цілком згодитися з цим важко. Є таке порівняння – вперше його вжив, схоже, Грушевський, а потім на всі лади повторяли, - із організмом, що впав було в летаргічний сон, а тут раптом пробудився і почав дуже активно поводитися. Але в описуваний період зміни щойно почалися, так що помічаю я і цей текст «литовським».
Чесно попереджаю: ті, що читали «Пашквіль» Ор.Левицького або «Не бійся смерті» Гр.Нудьги, нічого особливо нового не знайдуть. Але я все-таки вдамся до плагіату, бо як мені інакше ввести цілий клан з 16-го століття – людей прецікавих, характерних, котрі вхитрилися багато чого зробити, а так між іншим – то ще й започаткувати нашу рідну літературу.
А от зроблене шановним darmaed сучасне фото Луцького замку. Може, з якогось із цих вікон виглядав Іван, відсиджуючи кару.
( Фото )