![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Церква Прісцілли
15/12/2009 05:24 pmЩе трохи про монтаністів і про гіпотетичне джерело, використовуване Лесею Українкою
Цим останнім, як мені здається, є не стільки гностичні тексти :-) , скільки цілком поширені на початку 20-го століття твори типу написаних Е.Ренаном. А, можливо, саме Ренан: в листуванні Лесі Українки є згадки про нього, хоч досить критичні..
Щоб далеко не ходити. отут можна подивитися його книжку «Марк Аврелій і кінець античного світу» (симпатії автора, при видимості об’єктивності, на боці «античного світу», а щодо християн. то він, схоже, жаліє, що левів на них забракло). Мене ж «Марк Аврелій…» зацікавив тим, що там згадуване вже житіє св.Перпетуї називається монтаністським і, крім того. висловлюється припущення про сильний вплив катафрігійської єресі на християнську літературу.
«Монтанізм був крайністю, він був приречений на загибель. Але, як всі крайнощі, він залишив глибокий слід. Християнський роман був почасти його дітищем. Два великі предмети його ентузіазму: цнотливість і мучеництво, залишилися основними елементами християнської літератури. Саме монтанізм вигадав цю дивну асоціацію ідей. створив діву-мученицю і, ввівши жіночу вроду в найпонуріші зображення тортур, започаткував ту дивну літературу, від якої, починаючи з першого століття, християнська література ніколи не відійшла. Ряд цих творів, де насолода невіддільна від суворості, відкривають діяння св.Перпетуї та африканських мучеників, що дихають вірою в духовні дари, повні крайнього ригоризму і полум’яних устремлінь, пронизані сильними пахощами стриманої любові, поєднуючі найтонші зразки вченої аскетики з найфанатичнішими мріями (Гл. 15)»
І коли б одне тільки християнство інтенсивно використовувало й розвивало образ прекрасної і незламної дівчини, що гине в муках (або чудесно врятовується, але тоді, правду кажучи, враження не те)! Заради інтересу назву кількоро: вже згадувана Лігія, Жанна д’Арк (літературний варіант) чи Зоя Космодем’янська (що характерно, навіть ім’я якесь ранньохристиянське).
Монтаністським названий також роман «Текла»
«Цілий роман – звичайно, монтаністський, оскільки там доводиться, що жінки мають право викладати і вершити таїнства, - весь побудований на цьому досить небезпечному непорозумінні. Мова йде про Thecla (гл.15)»
Сподіваюся колись зайнятися і цією «Теклою» («приклад святої Текли, що їй Павло начебто дав владу вчити і хрестити»), але повернемося до «Руфіна і Прісцілли». Отож, мені здається, що Ренана при написанні п’єси авторка читала і навіть робила з нього інтертекстуальні запозичення.
Порівняємо, наприклад, уривок із звертання Цельса до християн:
«Держава у величезній небезпеці: треба рятувати цивілізацію; варвари вриваються з усіх сторін; в ряди армії поставлені гладіатори, раби. При перемозі варварів християнство втратить стільки ж, скільки й держава. Так що погодитися нескладно. Підтримуйте імператора всіма силами, розділіть з ним захист права; бийтеся за нього, якщо обставини цього вимагатимуть; допоможіть йому в командуванні арміями. Заради цього перестаньте ухилятися від громадянських обов’язків і від військової служби; візьміть свою частку суспільних обов’язків, якщо це потрібно для порятунку законів і захисту благочестя. (Гл.21)»
і звертання Аеція Панси до Руфіна
«Твій батько – Рим у тяжкій скруті, сину.
Он варвари германські наступають,
Паннонія в огні, і схід, і захід,
Полудне й північ бурею грозять». (д.3)
(Тут, правда, можливе використання безпосередньо Цельса)
Майже співпадає опис приписуваних християнам святотатських обрядів «з тістом» і «з собакою» (не хочу їх копіювати, це 22 глава Ренана) і розмова двох відпущеників та матрони-провінціалки з 5-ї дії п’єси
«Я, коли хочеш, розкажу достоту,
Я чоловік бувалий, знаю все…»
Знаходиться і свого роду аналог поведінки одного з персонажів п’єси, Парвуса, який всупереч забороні Єпископа поститься в темниці.
«Певний Алківіад. що прибув звідти до Ліону, здивував церкву своїм крайнім аскетизмом. Він практикував всі зречення пелуських святих, абсолютну бідність, надмірне утримання. Він вважав нечистим майже все створене, і люди питали себе, як він міг жити, заперечуючи найочевидніші життєві потреби. Благочесні ліонці спершу вважали все це похвальним, але абсолютність фрігійця почала їх непокоїти. Інколи Алківіад здавався їм божевільним. Як Таціан і багато інших, він з засади засуджував цілу низку створінь Божих і спокушав багатьох братів тим. що зводив своє життя в правило. Спокуса посилися, коли, після арешту в числі інших, він вперто продовжував свої утримання»
Є також згадка про християнські громади, що відпускали гріх відречення від віри – в п’єси цією можливістю спокушаєтьс Фортунат. З цією метою використовувався обряд «другого хрещення», проти якого протестував Тертуліан. В полеміці він використовував житіє Вівії Перпетуї – таким кружним шляхом ми й довідалися про цю героїчну монтаністку, що зважилася «пророкувати з відкритою головою».
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
Вікіпедія
Date: 2009-12-16 07:41 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 07:50 am (UTC)Як у Вас справи? Я вже страшенно змерзла :-)
Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 08:08 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 08:13 am (UTC)Maryxmas теж жалілася на депресію (http://maryxmas.livejournal.com/2555174.html)
Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 08:18 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 08:23 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 08:18 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 08:37 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 09:22 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 09:29 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 09:39 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 09:56 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 10:50 am (UTC)Re: Вікіпедія
Date: 2009-12-16 10:56 am (UTC)Тих наук, де йшлося про вертикальне,
Більше всього люблю вузли сполучень,
Переходи духа в матеріальне (Андрухович) Смачного!