Золотий полудень

[tin_tina]

І я колись думала, що читала "Золотий полудень" Сапковського! І я колись думала, що його розуміла...

Насправді необхідно прочитати цей переклад , щоб його розшифрувати.

Хоча, властиво, це вже зробила Аля Мороз.

Дуже-дуже рекомендую, особливо ж примітки.

 

На подвір’ї просто перед хатиною красувався накритий чистим обрусом стіл. На ньому були виставлені тарілки, філіжанки, чайник і пляшка віскі Chivas Regal. За столом сидів господар, Березневий Заєць, а також і його гості: Капелюшник, який перебував тут майже безвилазно і П’єр Дорміш , який бував тут — як і деінде — вкрай рідко. На чільному ж місці сиділа темноока Аліса Лідделл, з дитячою безпосередністю розвалившись у плетеному кріслі й обіруч тримаючи філіжанку. Скидалось на те, що її взагалі не переймав той факт, що при five о’clock whisky and tea посиденьках їй складали компанію: заєць із розпатланими вусами, карлик в ідіотському циліндрі й жорсткому комірці з краваткою в цяточку, а також опецькуватий ховрах, що дрімав, поклавши голову на стіл.

Арчі, Березневий Заєць, помітив мене першим.
— Гляньте-но, хтось до нас завітав, — заверещав, а тембр його голосу безпомилково вказував на те, що чай у цій компанії пила лише Аліса. — Хто це надходить? Чи ж мені повилазило? Чи бува це — тут я процитую пророка Єремію — не найшляхетніша з тварин, що має манери вишукані та ходу граційну?

— Вочевидь, десь потай зірвали сьому печатку , — відізвався Капелюшник, ковтнувши з порцелянової філіжанки щось, що вочевидь чаєм не було. — Дивіться, ступає кіт блідий і саме пекло слідує за ним.

— Істинно вам мовлю, — промовив байдужо, наближаючись до них, — ви — ніби ті кимвали гудячі

 

Comments

[0rest]

Гарний переклад.

[tin_tina]

Аля молодець!