![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Женщины Древней Руси
25/03/2015 03:27 pmПерегортаючи знову цю книжку - варто її читати, але тим прикріше відзначати її хиби, зокрема, повне ігнорування як українських документів, так і української історіографії. Хоча б задля цікавості порівняти правове і соціальне становище "московиток" і "русинок" (зокрема, волинянок), що там спільного, що відмінного. Ну й ляпи вдалося б прибрати. Скажімо, Анастасія, донька Ярослава Володимировича, не переходила в католицтво перед одруженням. Навпаки, це її майбутній чоловік і так само майбутній угорський король Андрій, а тоді ще втікач з Угорщини Ендре хрестився у Києві, де знайшов притулок (до того був язичником). І не міняла Анастасія імені на Асмунду. В угорських джерелах вона відома як королева Несте, натомість Асмунд - це монастир, де, згідно з легендою, вона була похована.
Так само негаразд вийшло з іншою київською князівною, Євпраксією Мстиславівною, яку після шлюбу з членом візантійської імператорської родини називали Зоєю, а ще вона відома як Добродія. Не могла ця Євпраксія стати приятелькою й ученицею царівни Анни Комніни - коли київська князівна приїхала до Костянтинополя, Анна вже кілька років сиділа в монастирі, де замкнув її царственний брат (Анна намагалася зіпхнути його з престолу, зробивши базилевсом свого чоловіка). Як не раз жалілася Анна, ні родичів, ні приятелів до неї не пускали, тим паче не дали б можливості познайомитися із зовсім новою своячкою.
Так само ніхто не чекав від Євпраксії-Зої народження спадкоємця престолу. Спадкоємець вже був, крім того, Євпраксія і її чоловік були тільки далекими родичами, належачи до бічної вітки династії Комнінів.
Кого б цікавили Анастасія та Євпраксія, то колись я робила собі невеличкі виписки про них. Це Анастасія, це Євпраксія-Зоя.
Та гаразд, обидві ці князівни жили доволі давно, не образяться, якщо їх якось не так назвати. Але ж Наталя Полонська-Василенко, названа Н.Пушкаревою "польським істориком", - майже що наша сучасниця! І, звісно, ніякий вона не польський історик. Українка, жила в Києві, пізніше змушена була емігрувати на Захід, займалася українською історією. Залишила надзвичайно цікаві спогади. Ось це вони дуже рекомендую.
Так само негаразд вийшло з іншою київською князівною, Євпраксією Мстиславівною, яку після шлюбу з членом візантійської імператорської родини називали Зоєю, а ще вона відома як Добродія. Не могла ця Євпраксія стати приятелькою й ученицею царівни Анни Комніни - коли київська князівна приїхала до Костянтинополя, Анна вже кілька років сиділа в монастирі, де замкнув її царственний брат (Анна намагалася зіпхнути його з престолу, зробивши базилевсом свого чоловіка). Як не раз жалілася Анна, ні родичів, ні приятелів до неї не пускали, тим паче не дали б можливості познайомитися із зовсім новою своячкою.
Так само ніхто не чекав від Євпраксії-Зої народження спадкоємця престолу. Спадкоємець вже був, крім того, Євпраксія і її чоловік були тільки далекими родичами, належачи до бічної вітки династії Комнінів.
Кого б цікавили Анастасія та Євпраксія, то колись я робила собі невеличкі виписки про них. Це Анастасія, це Євпраксія-Зоя.
Та гаразд, обидві ці князівни жили доволі давно, не образяться, якщо їх якось не так назвати. Але ж Наталя Полонська-Василенко, названа Н.Пушкаревою "польським істориком", - майже що наша сучасниця! І, звісно, ніякий вона не польський історик. Українка, жила в Києві, пізніше змушена була емігрувати на Захід, займалася українською історією. Залишила надзвичайно цікаві спогади. Ось це вони дуже рекомендую.
