Про русофобію і її прояви

[tin_tina]

(З приводу однієї розмови в ЖЖ, як то випадкова перемовка в процесі продажу-купівлі яєць стала причиною для звинувачення в тотальній русофобі).

Якось так вийшло, що п’ятниця в мене в цьому семестрі – найважчий день тижня. Ця теж винятком не стала:  пара в заочників, залік в заочників, пара в страшенно буйній групі з другого курсу (32! з них 30 хлопчиськ, ще не заспокоєних після попередньої фізкультури). Після того шість годин програмістської практики в третьокурсників.

На додачу, саме сьогодні мали приїхати клієнти – їм треба було скинути замовлення й віддати полагоджений комп'ютер, а ще наш диспетчер навчальної частини цілковито вибилася з сил і раз за разом дзвонить про зміни в розкладі на майбутній тиждень, а ще прибігає купа колег з задачами з економетрії, які їм чомусь терміново треба розв’язати.

Революція, війна, атестація і акредитація за одну тільки весну – це явно понад людські сили...
І от на піку цього бедламу я саме сяк-так втихомирила другий курс і ми починаємо розбиратися зі способами передачі аргументів в функцію. За значенням, за посиланням, за адресою... Наче зрозуміли. Витягаю до дошки одного студента, в нього певні проблеми з англійською і слово void він правильно запише хіба з четвертого разу, вичерпавши варіанти woid, vojd, voit і ще якісь.

І от в цей, воістину доленосний момент, дзвонить мобільник... Відключити його не можу, бо ж замовники, яким, я точно знаю, вже сьогодні треба робити банківські операції...
Але це не вони. Це якась панночка представляється Вікторією і пояснює, що от вони проводять опитування з приводу програми телепередач.

Говорить російською, до мене, зізнатися, рідко так говорять при телефонних розмовах (в реалі ще рідше), а оскільки я ще в розпалі процесу витягування з болота бегемота, тобто правильного написання вже не void, а float&, то різко гаркаю – українською – що зараз розмовляти не можу і щоб ця Вікторія подзвонила кому іншому.

І тепер думаю: а раптом ця сама Вікторія не просто так видзвонювала випадковим людям (котрі й телевізор дивляться вкрай рідко, я от хіба канал Малятко), а, скажімо, шукала докази русофобії у цих клятих бендерофашистів?
Фейковий доказ, звісно, але ж у наш час і не такі фейки трапляються.

Comments

[maryxmas.livejournal.com]

ой, телефонні діставали такі гидкі. нам з чоловіком теж регулярно дзвонять -- але в нас телевізора нема, що їх традиційно дуже заскочує :)

[tin-tina.livejournal.com]

Ні, в мене ще є. Я дивлюся "Аню з зелених дахів" піводинадцятої і мультик про ведмедиків за Сетопом-Томпсоном - з одинадцятої.
Загалом 40 хвилин на день.

[maryxmas.livejournal.com]

теж треба.
ми все, що дивимося, беремо з інтернету -- з оригінальним звуком і без реклами. це розбещує.

[tin-tina.livejournal.com]

В Малятку гарна українська озвучка і реклами немає.

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Я колись розповім, як ми з родиною профтикали... війну трьох вісімок, бо вирішили пожити в Албені два тижні без телевізора й інторнету, і як на нас дивилися росіяни, які стежили за новинами.
А поки що попрошу Вас точно назвати мультик за Сетоном-Томпсоном, щоб знати, що шукати для дітей (і себе).

[tin-tina.livejournal.com]

Це про двох ведмежаток, здається, Джекі і Джил, у яких мисливці вбили маму і їм дала притулок індіанська родина.
А, от, знайшла.
Джекі та Джил. Ведмежата з гори Тарак / Jackie und Jill (Малятко-TV) SATRemux by DareDevil96

Можна скачати тут http://www.ex.ua/9769278

[mazhorka-klusha.livejournal.com]

Чудово, дякую!

[rakugan.livejournal.com]

Спічуіваю Вам - бувають такі дні, коли все навалюється. Жах.

Офф. Я вже прочитала за Вашою рекомендацією перший том "Дітей Чумацького шляху" і почала другий. Дякую ще раз! Дуже цікава книга, потім, як дочитаю третій том, напишу свої враження.

[tin-tina.livejournal.com]

Дякую! З читанням можна особливо не поспішати - ще не вичитаний, тільки зісканований 4-й том. А там така була якість друку, що доводиться більше перенабирати, аніж просто вичитувати.
Ну й паперова книжка в процесі сканування... словом, розділилася на окремі зошити :-)
Але це порівняно дрібниця.

Письменниця дуже хороша, а ще щиро рекомендую її ж "Хрещатий яр". Є в нас отут http://divczata.org/knyzka/dokiya-gumenna-khreshchatii-yar.html

Як на мене, найкраще, що тільки було написано про 2-у світову.

А взагалі вона спеціалізувалася по дуже-дуже давній історії. Оцей юзерпік - це з ілюстрації до одної з її книжок.

[ni-kolenka.livejournal.com]

Наталю, а Ви не пробували писати оповідання? Дуже у Вас гарно описаний учбовий процес. Читаю й посміхаюся, як все вірно у Вас підмічено. Щось не подобається мені сьогодні моя українстька. Прошу пробачення, якщо щось не так написала.

[tin-tina.livejournal.com]

Пробувала - а звісно! От тільки я не вмію вигадувати фабули, і як що пишу, то завжди з життя :-) Я це навіть називаю "підслуханими розмовами", якщо раптом зацікавить, то ось (http://tin-tina.livejournal.com/tag/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8)
Запевняю, що кожна історія звідти реальна, а одна з них навіть трапилася з моєю мамою :-)

Українська у Вас цілком пристойна. Я, коли хвилююся, то роблю просто несамовиті помилки набору, а як вже мене лають за русизми!

[ni-kolenka.livejournal.com]

У мене те ж саме. Фабули не вмію вигадувати, тому вірші пишуться, а прозою тільки пости в ЖЖ. Але полюбляю детективи і щиро заздрю авторам, які можуть таке вигадати. Історії сподобалися, а над оповіданням про кабінет стоматолога навіть реготала в голос.
Але в цьому пості теж багато смішного і про void, а потім float. І про акредитацію навпіл з революцієєю. Я все це добре може уявити, бо працюю у двох ВНЗ, і ось в минулому році на кожній кафедрі, де я працюю, пройшло по дві акредитації.

[tin-tina.livejournal.com]

Царице Небесна! Я дивуюся, як Ви це витримали. Я зарані запевнила нашу адміністрацію, що в мене щодо всіх цих процедур цілковита ідіосинкразія і взагалі мені легше відлагодити найскладніший комп"ютерний проект, ніж правильно заповнити журнал групи.