Будні раннього модерну на Ратнівщині
19/12/2012 11:34 amСела й селяни
Хоча, як не раз з певним здивуванням відмічали дослідники, рівень урбанізації в 16-у столітті перевищував відповідні показники для пізніших часів, то все-таки більшість населення мешкала в селах. Однак тоді і села були оригінальні і не зовсім відповідали традиційним уявленням про «темне й закріпачене середньовічне село». Це повною мірою стосується Полісся, спрацювали тут дві обставини:
- населення було взагалі небагато;
- під боком був ліс.
На практиці це виглядало так (далі цитую «Ратнівщину»)
«До Ратенського староства належали дві території або волості – Ратенська і Ветельська. За описами їх у 1500-1512 роках тут були такі села: Застав’є (пізніша назва Прохід), Датинь, Синов, Замшани, Райовище (теперішнє Яревище) – частина села, бо друга належала до Любомльського староства, Дубечно, Велунче, Кортиліси, Кремно, Тур, Заліси Старі, Заліси Нові (тепер Заболоття), Жириче (від Жирище – тепер Жиричі), Глухи, Самаровиче. До Ветельської волості належали Щодрогость (тепер Щодрогір), Ветли, Радостов, Повіче.
У люстрації 1565 року вже мова йде про село Здомське або Мелехи, яке заснували два брати – слуги ратенського замку. Згадується теж «якийсь острів Крайсько» - нинішня Краська. «Поступляни держать якийсь острів іменований Поступла», - засновується, отже, село Поступель (першим поселенцем там був якийсь мисливець). І ще така інформація: «Костянове, люди так названі, з певної ролі при селі Забродин платять чиншу в рік золотих три і грошів шість». Отже, це перша звістка село Заброди. До Самарович належить острів Теребіж – звістка про однойменне село, яке є нині. У люстрації дібр Речі Посполитої від 18 жовтня 1622 року «Ратенське староство (у землі Холмській)» як самостійне село виступають Костяни, натомість згадки про Забродин уже немає. У цій же люстрації року 1622-го є село Видраниця, у ранг села перейшла також Поступла.
На спосіб життя селян Ратнівщини XVI століття впливали як географічні фактори, так і соціально-економічні. Дуже важливим було те, що селяни або кметі, як їх тоді звали, ще не були закріпачені. А, по-друге, у першій половині цього сторіччя ще не було поміру землі на лани чи волоки, і кожен хлібороб займав собі поля стільки, скільки міг обробити. Властиво, він здобував собі це поле, викорчовуючи ліс. Селяни змушені були, щоправда, виконувати певні повинності у формі фізичних робіт по черзі, але ця повинність, за М.Грушевським, займала тільки кілька днів на рік. До того ж, на жодні роботи для замку не ходили жінки. Від певних повинностей можна було відкупитися. Мала кількість сіл і незначні їхні розміри, величезні незаселені простори, зайняті лісами, болотами, озерами, - усе це накладало свій відбиток на спосіб життя селянина».

no subject
Date: 2012-12-19 08:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-19 08:58 pm (UTC)Доречний офтоп: Ашкенази
Date: 2012-12-21 06:05 pm (UTC)http://maksymus.livejournal.com/142636.html?thread=2477868#t2477868
Пані Тіно (це між нами!): не покладайтесь на аматорів і в мові і в історії і в релігії.
Га-Шкеназ (івритом "Га" = англійське "The" + Шкеназ = Скіфи) = територія скіфів і всіх скіфських за територією жидів, що отам жили.
Треба читати ангілйську версію - бо російсько-українська створена ідеологемними умами:
In the rabbinic literature, the kingdom of Ashkenaz was first associated with the Scythian region, then later with the Slavic territories,[6] and, from the 11th century onwards, with northern Europe and Germany.[7]
The word Ashkenaz first appears in the genealogy in the Tanakh (Genesis 10) as a son of Gomer and grandson of Japheth. It is thought that the name originally applied to the Scythians (Ishkuz), who were called Ashkuza in Assyrian inscriptions, and lake Ascanius and the region Ascania in Anatolia derive their names from this group.
Ashkenaz in later Hebrew tradition became identified with the peoples of Germany, and in particular to the area along the Rhine.
http://en.wikipedia.org/wiki/Ashkenazi_Jews
Re: Доречний офтоп: Ашкенази
Date: 2012-12-21 07:09 pm (UTC)