![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
«Чи не останнє наше князівство»
10/12/2012 02:28 pmТе, що нам видається швидше недоліком географії – глушина і віддаленість – в певні історичні періоди могло видатися чималою перевагою певного краю. Тому й на Ратнівщині ще до боротьби за галицько-волинський спадок, коли вона вперше й засвітилася, відбувалося чимало. Тут «ходило військо дівоцькеє», залишаючи на своєму шляху таємничі поховання жінок-войовниць, які й на той світ брали з собою зброю. В тамтешніх лісах, десь в центрі величезної пущі, панували дивні божества – Тур і Красная Панна, закохана пара, яка й досі згадується на місцевих весіллях. А ще жила тут якась таємнича королева, осіддям її, як легко здогадатися, був замок, з якого йшли ще більш таємничі підземні ходи.
Пізніше, вже в історичніші часи, Ратнівщина бачила князя Романа і сина його, Данила Галицького, на коні, «диву подібному» і на позолоченому сідлі. Хтось з них, чи не Роман, заклав фортецю, етимологія назви напрочуд прозора (хоч, може, й хибна) – від слова «рать», «ратник». Місцеві варіанти цієї назви – Ратень, Ратнів, Ратне.
Однак княжі часи проминемо для ясності, а перенесемося просто в ранньомодерний період.
Ратнівщина тоді, як легко здогадатися, втрапила до складу ВКЛ, а місцевим варіантом Любарта став інший Ольгердович, Федір, молодший син багатодітного князя від його першої дружини, вітебської княгині Марії. Охрещений він був у православ’ї, релігії матері, і, на відміну від дуже багатьох своїх родичів, конфесійної приналежності не міняв. І взагалі був людиною з усіх точок зору позитивною – спокійним, розважливим, доброзвичайним, заступником всіх скривджених – взяв, наприклад, на поруки свого старшого брата Андрія, котрий за коншахти з хрестоносцями і змову проти Ягайла сидів в ув’язненні у хенцінському замку. До слова, Федора Ягайло вважав своїм улюбленим братом, але він і Федюшку Любартовича по-братньому любив, що не завадило йому відібрати в обох цих Федорів їхні володіння. Обидва Федори опиралися як могли, зокрема, Федір Ольгердович, не бажаючи присягати Ягайлу, вдався під захист Людовіка Анжуйського. Далі відбувалися вельми плутані події, популярно звані «Сумерком» (як відомий роман Ю.Опільського, що їх і описує, фігурує в них навіть і чоловік прекрасної й невірної Офки, Грицько Кердеєвич) і, після численних перипетій, Ратненщина стала володінням Сангушків.
Згідно з популярною версією, Сангушки були нащадками Федора Ольгердовича, згідно з ще популярнішою – нащадками Любарта, але це останнє дуже сумнівно. Сангушки встигли чинно попідтримувати всіх претендентів на великокняжий стіл, з бунтівним Свідригайлом включно, але врешті визнали своїм сюзереном Казимира, майбутнього короля. За це їм віддячили Ратним.
«От великого князя Казимира ко всім мужам Ратнянам і Ветлянам. Дали єсьмо Ратно і Ветли князю Сонкушку і со всіми вами, якож єсть його отчина, і ви би єго били послушні свойого отчича, а іного нікого» 23.03.1443 року.
Князем Ратненським Сангушко пробув до 1454 року, а після його смерті у Ратненському замку довго просиділа його вдова, княгиня Ганка. Звідси, либонь, в місцевому фольклорі з’явилися твердження про королеву, яка нібито мешкала в їхньому місті.
«Синів у Сангушка було чотири: Василь, Іван, Олександр і Михайло. Рід Сангушків розділився на кілька ліній – несухоїжівську, меляновичівську, ковельську, кошерську».
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-12-10 04:46 pm (UTC)А можна докладніше, що Ви маєте на увазі?
no subject
Date: 2012-12-10 06:27 pm (UTC)Або таке
"У селі Тур Ратнівського району на Волині біля Святого озера були віднайдені кургани жінок-воїнів"
Сама б охоче довідалася, що то за кургани.
no subject
Date: 2012-12-10 08:07 pm (UTC)Гаразд, будемо сподіватися, що це з часом проясниться. Чекаю на продовження:)
no subject
Date: 2012-12-10 09:59 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-11 07:31 am (UTC)Ну, і за вияснення особи цього Ротенберга теж дякую.
no subject
Date: 2012-12-11 08:21 am (UTC)no subject
Date: 2012-12-11 12:20 pm (UTC)no subject
Date: 2012-12-11 07:32 am (UTC)Тим не менше, я знайшла чимало для себе цікавого.