![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Корецька трагедія
02/03/2012 05:23 pmІз записок Альбрехта Радзивіла, місяць червень 1645 року
Згадавши про смерть тітоньки своєї дружини, достойної каштелянової і гетьманової коронної Конєцпольської, з дому Любомирської, а також численні суперечки і непорозуміння, зв’язані з передачею в посесію Московській державі Трубецького замку, презацний мемуарист під 21 числом червня місяця пише таке:
«Годиться тут згадати про певну справу, хоч і приватну, але нечувану в Польщі подію, що так трапилася. В одного з панів польських двоє слуг закохалося в одну панну з фрауцимеру жони його, один з них був шляхтичем з доброго роду, інший нешляхтич, але до пера здібний; вони з тою панною часто жартували, аж врешті до того дійшло, що панна, кохаючи більше писаря, ніж шляхтича, пообіцяла за нього піти, і так, в надії на майбутній шлюб, попередила не раз шлюбні урочистості. Тимчасом, коли вона свого (нареченого) вночі очікувала, той покойовий значнішого роду, будучи напідпитку, спершу у добрий спосіб до підданства згадану даму схиляв, а потім став її силувати; вона ж опиралася, не піддаючись йому, за лоб його і за чуприну тягала. Розлючений тим покойовий взаємно став за волосся її торгати, кулаками бити почав, з чого крик і галас повстав. Писар, побачивши ту сутичку, чим пошвидше з комори утік, залишивши їх двох у бійці, а тим часом домочадці набігли і їх розборонили. Назавтра пан, вже маючи інформацію про такий поєдинок, спершу вдавав, ніби ні про що не знає, а потім, прикликавши покойового, пропонував йому квестію: якої кари достойний той, який би в домі пана свого намагався згвалтувати панну? Покойовий, чи то вірячи в ласку пана, улюбленцем якого був, чи то міркуючи, що пан нічого про те не знає, каже, що такий годен смерті. На це пан відповів: «Сам ти себе засудив!» Наказав тоді обох помістити у в’язницю; панну різками сікти, котра ні в чому не зізнавалася і її до в’язниці вкинули. Дня потім третього ту справу формально судили, і всіх трьох удекретували на смерть. Отой покойовий згідно з правом апелював до судів гродських, але його не слухано і так його страчено. Наперед на пляц покойовий випроваджений, а як кат його не стяв, бо в плечі мечем ударив, з кількох мушкетів ранений, живий би однак зостав; коли його як умерлого до церкви руської поблизької занесено, потиху хлопця просив, щоб подав йому пити; про що почувши пан наказав його в труні до францисканців перенести, і коли його там несено, з наказу панського так йому в голову стрілено, що мозок виприснув; він же, б’ючи ногами, верхню дошку труни вибив. А того писаря відразу кат стяв, останньою ж панна, висповідавшись і прийняттям тіла Христового підкріплена, йшла весела на смерть. Прощаючись з іншими паннами, казала їм, що має надію ще сьогодні побачити Найсвятішу Діву. На площі її смерті не було жодного килимка постелено, тільки соломи трохи, тому поскаржилася, що слушнішою річчю було б достойніше послання. Кат недобре в неї трафив і тільки частину шиї ранив, вона ж обіруч стиснула свою голову і, очима вбік глянувши, на землю впала і померла. Коли та страшенна по Польщі рознеслася трагедія, багато слави уйняла тому пану, котрий і сам потім вельми жалував. Свідки, гідні віри, оповідали, що одної ночі перед світанком показалися всі троє на цвинтарі церкви руської в тій подобі, в якій страчені були, тримаючи в руках свічки, на світанні зникнули. Коли про це згаданий пан довідався, питав, в який час їх побачили? Коли йому сказали, що тоді й тоді, той пан, з наказу сумління розповів, що йому півсонному привидівся покойовий і промовив: «Безбожний пане, крові моєї запрагнув ти, ото маєш». І, обидві руки маючи кров’ю наповнені, в обличчя йому хлюпнув. А тут він отямився, а той зникнув. Я так міркую, що кревні вбитих правом того доходити будуть, а пан той в меланхолію впав і безсонні й страху повні ночі провадить. Я уболіваю над ним, бо завжди його між своїми приятелями лічив».
Я думаю, нема жодного сумніву, що у позові і цих записках йдеться про ту саму подію: співпадають і час, і обставини, а навіть те, що подія така була досі в Польщі єдина і досі нечувана. Загалом є тільки одна незначна розбіжність: в позові зазначено, що монахи-францисканці намагалися вивезти півживого Гарбовського, сховавши його у труні, а княжі слуги догнали їх і добили страченця. Натомість у записках Радзивіла сам пан, тобто князь Корецький, розпорядився вивезти недобитого шляхтича і застрелити його по дорозі. Перша версія виглядає логічнішою, зрештою, автори позову, себто брат страченого і ті, хто йому допомагав, мали більше можливостей дізнатися про справжній перебіг подій, ніж Радзивіл, до якого оповідь дійшла вже значно прикрашена всякими фольклорними вставками типу веселої страчениці, привидів біля церкви і страшного сну пана – винуватця трагедії.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-03-02 03:33 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 03:35 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 03:37 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 03:39 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-02 07:47 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 07:49 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 07:55 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 08:00 pm (UTC)не закопав на корецькому цвинтаріне викинув десь подалі? Або не вигнав всіх трьох, а таки влаштував форменний суд за участю місцевої шляхти? І хто на цьому суді розглядався в якості потерпілого? Чого та місцева шляхта так суворо засудила вчинок, як не дивись, не вартий аж такої кари, а раніше спокійно ігнорувала випадки, коли певна історична особа сама себе прилюдно звинувачувала в отруйництві і прелюбодіяннях?(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-02 08:22 pm (UTC)Як би це ще сказати... От коли б Олександр Конецпольський після наїзду Чаплинського на хутір Хмельницького зібрав аналогічний суд, стратив Чаплинського, а ще й ту "Єлену" на додачу, то й Хмельниччини, можливо, не було б. Але нам такий поворот історії навіть на думку не спадає.
(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-02 08:39 pm (UTC)Так і в даному випадку хтось потерпілий таки був. Чи розглядався як такий.
no subject
Date: 2012-03-02 08:43 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 08:47 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 08:59 pm (UTC)(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-02 08:46 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 08:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-02 09:01 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-03 11:22 am (UTC)no subject
Date: 2012-03-03 11:57 am (UTC)no subject
Date: 2012-03-03 12:53 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-04 03:58 am (UTC)Уявімо, що хтось із оточення якогось кримінального авторитета присилував його коханку, а інший це бачив. Всі троє - покійники. Очевидно, що громадянин начальник хотів приховати принизливий факт зґвалтування, свідками якого були писар і панна. Саме тому повсюди йдеться лише про спробу, і саме тому все зроблено формально через суд, щоби зафіксувати офіційну версію подій.
no subject
Date: 2012-03-04 07:28 am (UTC)Цікаво б з"ясувати, звідки Красовська взялася в Корці - чи привезла її княгиня з собою (княгиня вже раз була замужем, то якихось своїх служниць мусила мати), чи вона місцева уродженка, чи захожа "коронна", типу Гарбовського. Точно знаємо, що місцева шляхта охоче віддавала доньок на службу до добрих домів, тому не думаю, щоб дівчатам масово загрожували сексуальні домагання господаря. Але більше таки виглядає на те, що вона була немісцева.
no subject
Date: 2012-03-04 07:51 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-03-08 10:08 pm (UTC)no subject
Date: 2012-03-09 07:08 am (UTC)no subject
Date: 2012-04-10 08:54 pm (UTC)http://vent-de-la-mer.livejournal.com/486115.html