Награю гостям такого Гриця, як ніхто й ніколи не умів

Нарешті, після довгого чекання з'явилася-таки в "Історичній правді" "Княгиня Слуцька"! Все їй, бідній, щось заважало: то Майдан, то роковини Голодомору. Як воно часто в мене буває, аж тепер випливли деякі ляпи - я невідь-чого назвала Мамая ханом і теж не до речі написала про князівський титул, якого не дали Гаштольду. Тим не менше, прошу заглянути, як хто має вільний час, і оцінити, як вийшло. Я ж продовжую "Грицеану".

 «Гриць» польський
( Read more... )

        Воістину, історія закрутить так, як не придумає жоден романіст. Польські легіони марширують під пісню, складену в розпал Хмельниччини донькою страченого поляками козака. Окремі рядки цього маршу легко вгадуються і в нашому національному гімні – «Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці», не беруся вирішувати, хто в кого запозичував. А на додачу ще й майже повне співпадіння прізвищ – Шаховський і Чаховський...