03/12/2010
«В неділю рано...»
03/12/2010 06:16 pm Схоже, що одною з історичних місій кожного народу є придумати оригінальний і невичерпний сюжет, який пізніше повторюватиметься у численних варіантах та видозмінах. Якби такий сюжет вибирався для нас, я б проголосувала за історію про зраджену дівчину, яка любила і отруїла невірного коханого. Сам по собі він, можливо, не унікальний, однак має певні неповторні особливості. Героїня була не звичайною собі дівчиною, а належала до обдарованих рідкісним хистом складати пісні. І остання її пісня – саме про той фатальний тиждень, котрий розпочався «в неділю рано» (її чіткий, сказати б, алгоритм, як на мене, нагадує якийсь відьомський рецепт: шукала, збирала, мила, варила...) Чи то пісня, чи то якісь інші супровідні обставини так вплинули на суддів, що вони відмовилися виносити вирок.
Тільки й всього.
( Read more... )
Не буду перелічувати всіх авторів, які зробили таємничу Марусю своєю героїнею – були серед них більше й менше талановиті, вони вкладали в класичний сюжет різну ідеологію. Мене, як, мабуть, і більшість профанних істориків, вельми цікавило інше: наскільки все це реально? Таке було? Чи, принаймні, могло таке бути?
Тільки й всього.
( Read more... )
Не буду перелічувати всіх авторів, які зробили таємничу Марусю своєю героїнею – були серед них більше й менше талановиті, вони вкладали в класичний сюжет різну ідеологію. Мене, як, мабуть, і більшість профанних істориків, вельми цікавило інше: наскільки все це реально? Таке було? Чи, принаймні, могло таке бути?