Ягнята за селом і всяке інше
09/07/2011 04:16 pm Сяк-так вибравшись з перманентного програмування, я спробувала трохи розвіятися, погортавши Сенкевича (того, що «Трилогія»). Хоча в мене з ним давні проблеми... і знову не вдалося. Ще сяк-так «Вогнем і мечем», попри те, що безцеремонне поводження з іменами Ганни Борзобагатої Красенської, волинської шляхтянки, чи Курцевичів-Булиг, козацьких полковників, неабияк мене зачепило (військові сцени, як не дивно, ні, хоча безсмертний уступ з безсмертної книжки про те, як ельфи показували чуда геройства і косили орків товпами, але орки чомусь перемагали на всіх фронтах, я таки згадала). А з «Потопом» пішло куди гірше. Бо-зна чому, герої на мій смак там начебто є (думаю, ніхто не здивується, що це обидва Радзивілли, дуже дякую пані Ірині за рекомендацію звернути увагу на біржанську гілку цього сімейства), князь Богуслав і зовсім з розряду моїх улюблених симпатичних негідників, а от же... Словом, на половині першого тому я обламалася і перейшла на спогади Юрія Шевельова «Я, мені, мене... і довкруги» - от їх хоч всі на цитати розтягуй. Наприклад, така може, як я сподіваюся, зацікавити м.ш.ф.
kerbasi
«Певна річ, я не вибирав собі свідомо приятелів серед євреїв, я навіть не усвідомлював собі самого факту, так воно само собою склалося. Але коли сьогодні я думаю про це, я думаю, що це не була проста випадковість. Головною причиною було те, що євреї не були селюками, навіть ті, що виростали на селі. Було в них щось, що наближало їх до космополітизму. Вони легко засвоювали елементи української культури, вони були вдома в російській. Молоді євреї в ті роки в Радянському Союзі не були носіями ексклюзивізму або, тим менше, месіянізму. (...) Ми були свої. Як і вони, я ніколи не «пас ягнята за селом», – ввесь цей психологічний комплекс був для мене тільки екзотикою. Не виключаю, що прихилило до нас моє серце й те, що швидкість їхніх реакцій, пересічно беручи, не кажучи про поодинокі винятки, була далеко вища, ніж у більшости моїх українських близьких і знайомих, як швидша, скажім, реакція французів супроти американців».
Мене при всіх стараннях не назвеш особливо великоміською дитиною, але й «рустикальною» - теж ні, тут в моєму активі хіба кілька коротших і одні довші сільські канікули. Не пригадую, щоб я тоді активно займалася якимись сільськогосподарськими роботами (окрім лазіння по деревах), більше я бушувала в бібліотеці родичів, які дали мені прихисток на літо. Але одну функцію мені таки доручили: ритуальне пасіння гусей. Гуси були настільки розумними тваринами, що їх можна було довірити й міській дитині. Їх вміння підриватися у точно визначений час і дружно марширувати додому, нікуди не збочуючи і не блукаючи, справляло на мене незабутнє враження. Вони мені й досі імпонують.
«Певна річ, я не вибирав собі свідомо приятелів серед євреїв, я навіть не усвідомлював собі самого факту, так воно само собою склалося. Але коли сьогодні я думаю про це, я думаю, що це не була проста випадковість. Головною причиною було те, що євреї не були селюками, навіть ті, що виростали на селі. Було в них щось, що наближало їх до космополітизму. Вони легко засвоювали елементи української культури, вони були вдома в російській. Молоді євреї в ті роки в Радянському Союзі не були носіями ексклюзивізму або, тим менше, месіянізму. (...) Ми були свої. Як і вони, я ніколи не «пас ягнята за селом», – ввесь цей психологічний комплекс був для мене тільки екзотикою. Не виключаю, що прихилило до нас моє серце й те, що швидкість їхніх реакцій, пересічно беручи, не кажучи про поодинокі винятки, була далеко вища, ніж у більшости моїх українських близьких і знайомих, як швидша, скажім, реакція французів супроти американців».
Мене при всіх стараннях не назвеш особливо великоміською дитиною, але й «рустикальною» - теж ні, тут в моєму активі хіба кілька коротших і одні довші сільські канікули. Не пригадую, щоб я тоді активно займалася якимись сільськогосподарськими роботами (окрім лазіння по деревах), більше я бушувала в бібліотеці родичів, які дали мені прихисток на літо. Але одну функцію мені таки доручили: ритуальне пасіння гусей. Гуси були настільки розумними тваринами, що їх можна було довірити й міській дитині. Їх вміння підриватися у точно визначений час і дружно марширувати додому, нікуди не збочуючи і не блукаючи, справляло на мене незабутнє враження. Вони мені й досі імпонують.

no subject
Date: 2011-07-09 01:35 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-09 01:36 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-09 01:43 pm (UTC)стосовно Сенкевича... і вже заодно й Міцкевича... і Тишкевича ще... і т.п. - не так давно був вражений новим для себе фактом - у польській мові нема норми творення "-ич" від імені батька. Мені переклали документ польскою, і я звернув на то увагу... Не було часу вникати глибше, але, допускаю, такої норми в них ніколи і не було. Якщо то справді так, то всі оті "...+ічі" є представниками родів, натуралізованих - ополячених у часи, ймовірно, благополуччя і домінації "Жечі Посполітой" на землях [колишньої Русі <-> потім ВКЛ]... Зокрема, "Міцевич" - прізвище, утворене, можливо, від імені "Мицько" - сільського (комусь "селючого") україно-білоруського (тобто істинно руського) різновиду імені "Дмитро", як і Сенькевич - від Сеня, Тишкевич - від Тишка і т.д... але то так - теж між іншим і до слова)
no subject
Date: 2011-07-09 01:47 pm (UTC)Але фокус Сенкевича з Курцевичами-Булигами зачепив мене за живе. Та й Ганнусі Борзобагатої (чи Сокольської, чи її своячки) шкода для такої дурненької героїні.
no subject
Date: 2011-07-09 02:03 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-09 04:10 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-09 09:35 pm (UTC)Слов'яни відкидали балтські закінчення чоловічого роду, точніше не відкидали, а мали своє, котротке "у" без кінцевого "с". А потім і це коротке "у" зникло. Хоча Ви все одно цього не визнаєте.
Хто в кого поцупив суфікс -ич, балти в слов'ян чи слов'яни в балтів, чи він балто-слов'янський я не знаю, бо не цікавився, але впевнений, що інфу можна розшукати за темою "походження літовських, білоруських, сербських прізвищ".
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2011-07-09 02:24 pm (UTC)Вы другое вспомнили: в польском языке не было фамилий на -(ow/ew)icz, а были чисто польские на -owic.
Но уже в XVI веке, именно под влиянием славян из ВКЛ и "кресов" (Галичины, Подолья), форма на -icz окончательно вытеснила первую даже в польском употреблении.
no subject
Date: 2011-07-09 02:44 pm (UTC)разве что мирно помыслить - а откуда у поляков могла взяться сразу вся форма "(ow/ew)icz", если нет отдельной "-icz"? но это так - любознательность, а не агрессия) логично, что должны быть и промежуточные формы, вот как в украинском, например - есть все, что надо... или вон в генетике - исчут составные ДНК и возможность их самосборки - иначе откуда взялась целая ДНК? ... возможно, потеряли поляки форму "-icz", идя своим историческим путем...)
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2011-07-09 03:01 pm (UTC)ще тільки фраза... оскільки ЖЖ не науковий Ж, то тут я дозволяю собі мислити на різні теми, оминаючи професійну, яка мені встигає набриднути на роботі...)
Але, аби не посилювати недовіру, приведу більш надійні джерела - і то вже остання репліка. Отож:
джерело (http://www.google.com/search?q=THE+STORY+OF+ENGLISH++Robert+McCrum,+Robert+MacNeil,+William+Cran&hl=uk&rlz=1B3GGLL_ukLT399LT399&prmd=ivnso&ei=Ed_kTYX6Ec6g-wafz8nvBw&start=10&sa=N&biw=1280&bih=733&cad=cbv#q=THE+STORY+OF+ENGLISH++Robert+McCrum,+Robert+MacNeil,+William+Cran&hl=uk&rlz=1B3GGLL_ukLT399LT399&prmd=ivnso&ei=2-DkTZS4HdDt-gbB7tzvBg&start=0&sa=N&bav=on.2,or.r_gc.r_pw.&fp=e4fe59d30cfbfa1b&biw=1280&bih=733)
http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab13 (http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab13)
http://www.krysstal.com/langfams_indoeuro.html (http://www.krysstal.com/langfams_indoeuro.html)
http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/general/IE.html (http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/general/IE.html)
http://www.essentialhumanities.net/s_civ_his_wlang.php (http://www.essentialhumanities.net/s_civ_his_wlang.php)
(find "Ukraine" end see)
no subject
Date: 2011-07-09 02:02 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-09 04:08 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2011-07-09 04:27 pm (UTC)Але, між иншим, повертаючись до Вашого посту. Живучи у Львові вже в студентському віці - відповідно, цілком вільно вибираючи товариство - я за якись час зауважив, що переважна більшість ближчих мені друзів (не "старих", але тих, з ким іде живе спілкування) - російськомовні росіяни. По прошесті часу (то було вже майже 20 років тому) мені видається, що це слід певної ментальної відмінности - українці дещо більш акцентуються на родинних стосунках, в той час як росіяни - на дружніх. Різниця - може й мінімальна, зовсім-чуть-чуть, але то як при хроматографії - різні фракції все ж трохи та й розділяються.
Тема, до речи, мені цікава :-) Я би відмітив аналогічне зміщення акцентів в парах "культура/релігія" і "бізнес/господарство".
no subject
Date: 2011-07-09 04:38 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-09 04:46 pm (UTC)А з Сенкевичем - я досі думала, що тільки в мене так. Мучила-мучила і не прожувала.
Господь з ним, з Хмельницьким-Махді, а чому з "Потопом" так туго? Тут вже нам що поляки, що шведи, що Радзивіли...
no subject
Date: 2011-07-09 05:17 pm (UTC)Сенкевича необходимо было вытягивать в великие, как и правильных советских писателей, хотя его ещё и современники критиковали за его идеологию.
А дальше первого тома я не прошёл из-за того, что меня в равной степени раздражали как кровавые злодеи-украинцы, так и невыносимо благородные цивилизаторы-поляки. Сейчас такое можно на татарских сайтах увидеть про цивилизаторскую роль Золотой Орды. Откровенные перегибы всегда неприятны, но зато иногда хорошо действуют на массовую аудиторию
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2011-07-09 09:38 pm (UTC)Я в армії пересвідчився у тому, що міський освічений єврей мені значно ментально ближчий за слов'янина-роботягу чи селюка. Я, взагалі, в армії приятелював з літовцями, євреями, навіть з одним узбеком, а зі слов'янами, навіть з українцями якось так не знаходилося спільних тем.
no subject
Date: 2011-07-10 09:09 am (UTC)Але добре, що Ви заглянули, бо цей пост і призначався як подарунок. А то щось на мої подарунки не звертають уваги.
no subject
Date: 2011-07-10 07:58 pm (UTC)(no subject)
From:no subject
Date: 2011-07-15 01:51 pm (UTC)Леонід Шульман "Стандартна хиба суспільно-політичної орієнтації єврейства" (http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4-%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD/21464-1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%85%D0%B8%D0%B1%D0%B0-%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0)
no subject
Date: 2011-07-15 04:34 pm (UTC)Стосовно того, як жиди прислужували гнобителям корінної нації, то не бачив жодного жида сержанта, бо в нас вони були виключно галичани, літовці та латиші. А так як прислужували галичани - будь кому фору дадуть! Знов таки ті галичани були звичайні хлопці з робітничих та селянських родин, галицької інтелігенції серед них не було. Тому перед тим, як закидати жидам чи зросійщеним українцям зраду нації, краще повиходьте з ваших кав'ярень, книгарень, поверніться закордонних університетів, та дізнайтеся, чим ваші "земні" верстви населення живуть.
no subject
Date: 2011-07-14 06:23 pm (UTC)no subject
Date: 2011-07-15 06:12 am (UTC)Про Радзивілів я, на жаль, знаю ганебно мало, що стосується саме цього, описаного Сенкевичем покоління, то більше в плані їх стосунків з Лупулами - князівна Марія, сестра добре відомої з нашої історії Роксанди, була третьою дружиною князя Януша, вважається, що деякі обставини, зв"язані з цим шлюбом, і змусили його піти на союз зі шведами. Ну, а з "Рудим" - то тут хіба що історію королеви Барбари, але це абсолютно всі знають :-)
А що саме Ви б рекомендували прочитати стосовно Радзивілів? Можливо, навіть у мережі щось знайшлося б? У мене саме заповідається більш-менш вільний місяць (рідко таке буває), добре б його провести з користю :-)
no subject
Date: 2011-07-15 03:36 pm (UTC)князівна Марія, сестра добре відомої з нашої історії Роксанди, була третьою дружиною князя Януша..
Другою і останньою. Першою була Катажина Потоцька (якщо любите любовні історії, то це саме вона:))
Щодо союзу зі шведами і родинних зв язків. Богуслав і шведський король дійсно були двоюрідними братами (князь, взагалі, був близьким родичем багатьох європейських володарів). Але родство родством, а політика політикою. Радзивіли піддалися шведам через окупацію Литви російськими і козацькими військами, бо не бажали йти у підданство до царя ( і я їх добре розумію! :), а хоробра Польща на той час уже без бою здалася шведам. Про ці нюанси Сенкевич як раз і "забув" згадати у Потопі, тому його опус, окрім чорної карикатури на Радзивілів, не має ніякого історичного змісту. Шведи "кинули" Радзивілів, а цар - козаків, і лише після цього Богуславу вдалося достукатися до Хмельницького ( ох, якби ще у 1648, чи хоч у 1654, але на це у гетьмана тоді не вистачило політичної мудрості).
Все, лекція закінчена:)
прочитати стосовно Радзивілів
якщо володієте польською, можете маякнути мені на мейл, щось вишлю. По Сенкевичу теж.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From: