Ягнята за селом і всяке інше

[tin_tina]

    Сяк-так вибравшись з перманентного програмування, я спробувала трохи розвіятися, погортавши Сенкевича (того, що «Трилогія»). Хоча в мене з ним давні проблеми... і знову не вдалося. Ще сяк-так «Вогнем і мечем», попри те, що безцеремонне поводження з іменами  Ганни Борзобагатої Красенської, волинської шляхтянки, чи Курцевичів-Булиг, козацьких полковників, неабияк мене зачепило (військові сцени, як не дивно, ні, хоча безсмертний уступ з безсмертної книжки про те, як ельфи показували чуда геройства і косили орків товпами, але орки чомусь перемагали на всіх фронтах, я таки згадала). А з «Потопом» пішло куди гірше. Бо-зна чому, герої на мій смак там начебто є (думаю, ніхто не здивується, що це обидва Радзивілли, дуже дякую пані Ірині за рекомендацію звернути увагу на біржанську гілку цього сімейства), князь Богуслав і зовсім з розряду моїх улюблених симпатичних негідників, а от же... Словом, на половині першого тому я обламалася і перейшла на спогади Юрія Шевельова «Я, мені, мене... і довкруги» - от їх хоч всі на цитати розтягуй. Наприклад, така може, як я сподіваюся, зацікавити м.ш.ф. kerbasi 
    «Певна річ, я не вибирав собі свідомо приятелів серед євреїв, я навіть не усвідомлював собі самого факту, так воно само собою склалося. Але коли сьогодні я думаю про це, я думаю, що це не була проста випадковість. Головною причиною було те, що євреї не були селюками, навіть ті, що виростали на селі. Було в них щось, що наближало їх до космополітизму. Вони легко засвоювали елементи української культури, вони були вдома в російській. Молоді євреї в ті роки в Радянському Союзі не були носіями ексклюзивізму або, тим менше, месіянізму. (...) Ми були свої. Як і вони, я ніколи не «пас ягнята за селом», – ввесь цей психологічний комплекс був для мене тільки екзотикою. Не виключаю, що прихилило до нас моє серце й те, що швидкість їхніх реакцій, пересічно беручи, не кажучи про поодинокі винятки, була далеко вища, ніж у більшости моїх українських близьких і знайомих, як швидша, скажім, реакція французів супроти американців».
    Мене при всіх стараннях не назвеш особливо великоміською дитиною, але й «рустикальною» - теж ні, тут в моєму активі хіба кілька коротших і одні довші сільські канікули. Не пригадую, щоб я тоді активно займалася якимись сільськогосподарськими роботами (окрім лазіння по деревах), більше я бушувала в бібліотеці родичів, які дали мені прихисток на літо. Але одну функцію мені таки доручили: ритуальне пасіння гусей. Гуси були настільки розумними тваринами, що їх можна було довірити й міській дитині. Їх вміння  підриватися у точно визначений час і дружно марширувати додому, нікуди не збочуючи і не блукаючи, справляло на мене незабутнє враження. Вони мені й досі імпонують.

Comments

[sparrow-hawk.livejournal.com]

корів пас. вести череду - не така вже й проста штука. але там був колектив :0)

[tin-tina.livejournal.com]

Я достеменно пам"ятаю ту корову, але мені її ніколи не доручали.

[lvivil.livejournal.com]

(лазіння по гілках) :)
стосовно Сенкевича... і вже заодно й Міцкевича... і Тишкевича ще... і т.п. - не так давно був вражений новим для себе фактом - у польській мові нема норми творення "-ич" від імені батька. Мені переклали документ польскою, і я звернув на то увагу... Не було часу вникати глибше, але, допускаю, такої норми в них ніколи і не було. Якщо то справді так, то всі оті "...+ічі" є представниками родів, натуралізованих - ополячених у часи, ймовірно, благополуччя і домінації "Жечі Посполітой" на землях [колишньої Русі <-> потім ВКЛ]... Зокрема, "Міцевич" - прізвище, утворене, можливо, від імені "Мицько" - сільського (комусь "селючого") україно-білоруського (тобто істинно руського) різновиду імені "Дмитро", як і Сенькевич - від Сеня, Тишкевич - від Тишка і т.д... але то так - теж між іншим і до слова)

[tin-tina.livejournal.com]

Треба б це обдумати... Досі я млисто знала, що оце -ич балтського походження і поширилося на РП з Литви. Але в південних слов"ян теж є... Вучетич, Драгович... Щоб не збитися на аматорську лінгвістику, краще промовчу.
Але фокус Сенкевича з Курцевичами-Булигами зачепив мене за живе. Та й Ганнусі Борзобагатої (чи Сокольської, чи її своячки) шкода для такої дурненької героїні.

[lvivil.livejournal.com]

"-ич" балтського походження? вперше чую... принаймі достовірно можу ствердити, що, наприклад, у литовців взагалі нема форми "по батькові", як такої... і не було навіть у часи СРСР - настільки непридатні для того їхні імена... в основному через те, що в литовській мові для означення чоловічого роду до відповідних слів треба додавати закінчення "-ас. -ус, -юс, -іс"... і тому тут ніяк не причепиш ні "-ич", ні "-ов"...Ґядимінасович))) ... чи Бразаускасов ) - то частково й спасало їх від насильницької асиміляції... та й у звичайних слова литовської мови нема таких суфіксів, а в українській - повно: королевич, панич, дідич, зауважеємо, той суфікс підкреслює статсус, повагу (оператор поваги)... тому не знаю, до чого тут "балтські" - треба конкретні факти, без них - думаю - то якась помилка, і суфікси ті - слов"янські... взагалі то не тільки "-ич", а й ціле "-ович. евич" - Мицько - Мицькевич, Панько - Панькевич, Рудько - Рудькевич, Крип"як - Крип"якевич, Станько - Станькевич і т.д... таке то от...)

[tin-tina.livejournal.com]

Перепрошую, я все поплутала! Аж бозна-коли до мене дійшло, що ще у давньоруські часи були Ольговичі, Мономаховичі й Романовичі.

[kerbasi.livejournal.com]

- ич у знайомій Вам літовській - авічюс (ович): Бурокявічус = Буряковіч, Філіпавічюс = Філіповіч.
Слов'яни відкидали балтські закінчення чоловічого роду, точніше не відкидали, а мали своє, котротке "у" без кінцевого "с". А потім і це коротке "у" зникло. Хоча Ви все одно цього не визнаєте.

Хто в кого поцупив суфікс -ич, балти в слов'ян чи слов'яни в балтів, чи він балто-слов'янський я не знаю, бо не цікавився, але впевнений, що інфу можна розшукати за темою "походження літовських, білоруських, сербських прізвищ".

[blacklack.livejournal.com]

Формы на -ич праславянские, Литва тут ни при чем.
Вы другое вспомнили: в польском языке не было фамилий на -(ow/ew)icz, а были чисто польские на -owic.
Но уже в XVI веке, именно под влиянием славян из ВКЛ и "кресов" (Галичины, Подолья), форма на -icz окончательно вытеснила первую даже в польском употреблении.

[lvivil.livejournal.com]

ну тогда и спорить не о чем)
разве что мирно помыслить - а откуда у поляков могла взяться сразу вся форма "(ow/ew)icz", если нет отдельной "-icz"? но это так - любознательность, а не агрессия) логично, что должны быть и промежуточные формы, вот как в украинском, например - есть все, что надо... или вон в генетике - исчут составные ДНК и возможность их самосборки - иначе откуда взялась целая ДНК? ... возможно, потеряли поляки форму "-icz", идя своим историческим путем...)

[lvivil.livejournal.com]

<Щоб не збитися на аматорську лінгвістику>
ще тільки фраза... оскільки ЖЖ не науковий Ж, то тут я дозволяю собі мислити на різні теми, оминаючи професійну, яка мені встигає набриднути на роботі...)
Але, аби не посилювати недовіру, приведу більш надійні джерела - і то вже остання репліка. Отож:



джерело (http://www.google.com/search?q=THE+STORY+OF+ENGLISH++Robert+McCrum,+Robert+MacNeil,+William+Cran&hl=uk&rlz=1B3GGLL_ukLT399LT399&prmd=ivnso&ei=Ed_kTYX6Ec6g-wafz8nvBw&start=10&sa=N&biw=1280&bih=733&cad=cbv#q=THE+STORY+OF+ENGLISH++Robert+McCrum,+Robert+MacNeil,+William+Cran&hl=uk&rlz=1B3GGLL_ukLT399LT399&prmd=ivnso&ei=2-DkTZS4HdDt-gbB7tzvBg&start=0&sa=N&bav=on.2,or.r_gc.r_pw.&fp=e4fe59d30cfbfa1b&biw=1280&bih=733)
http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab13 (http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?historyid=ab13)
http://www.krysstal.com/langfams_indoeuro.html (http://www.krysstal.com/langfams_indoeuro.html)
http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/general/IE.html (http://www.utexas.edu/cola/centers/lrc/general/IE.html)
http://www.essentialhumanities.net/s_civ_his_wlang.php (http://www.essentialhumanities.net/s_civ_his_wlang.php)
(find "Ukraine" end see)

[p-dzikovsky.livejournal.com]

Цінна інформація щодо гусей! Шкода лиш, що вони не несуться, як слід :-(

[tin-tina.livejournal.com]

А це від них і не вимагається :-)

[p-dzikovsky.livejournal.com]

А лучче би технологічні вимоги до гусей були ширшими і вони цим вимогам задовільняли, так вважаю.

Але, між иншим, повертаючись до Вашого посту. Живучи у Львові вже в студентському віці - відповідно, цілком вільно вибираючи товариство - я за якись час зауважив, що переважна більшість ближчих мені друзів (не "старих", але тих, з ким іде живе спілкування) - російськомовні росіяни. По прошесті часу (то було вже майже 20 років тому) мені видається, що це слід певної ментальної відмінности - українці дещо більш акцентуються на родинних стосунках, в той час як росіяни - на дружніх. Різниця - може й мінімальна, зовсім-чуть-чуть, але то як при хроматографії - різні фракції все ж трохи та й розділяються.

Тема, до речи, мені цікава :-) Я би відмітив аналогічне зміщення акцентів в парах "культура/релігія" і "бізнес/господарство".

[berendeishche.livejournal.com]

Трилогию Сенкевича я тоже не осилил - прочёл только один том, дальше не смог. Зато я прочёл ещё и "W pustyni i puszczy", и могу засвидетельстовать, что Махди и Богдан Хиельницкий у Сенкевича близнецы-братья, и оба, конечно же, кровавые маньяки. Что делать, каждому народу положен великий писатель, а они бывают разного размера, и приходится выбирать из того, что есть. Видимо, когда поляки выбирали Сенкевича великим писателем, они столкнулись с той же ситуацией, что и товарищ Сталин, сказавший, согласно легенде, Фадееву "Других писателей у меня для вас нет". И в том, и в другом случае имелись в виду писатели совершенно определённой идеологической ориентации.

[tin-tina.livejournal.com]

Ну як же немає? Прус класний письменник, а "Фараон" і "Лялька" взагалі розкіш (мама в мене недавно Пруса перечитувала, то ділилася враженнями). Жеромський і його "Попйоли". Дуже цікава школа письменників-"античників", хоч би Парандовський.
А з Сенкевичем - я досі думала, що тільки в мене так. Мучила-мучила і не прожувала.
Господь з ним, з Хмельницьким-Махді, а чому з "Потопом" так туго? Тут вже нам що поляки, що шведи, що Радзивіли...

[berendeishche.livejournal.com]

Они тоже великие, но пафос великой Польши у них не такой выраженный.
Сенкевича необходимо было вытягивать в великие, как и правильных советских писателей, хотя его ещё и современники критиковали за его идеологию.
А дальше первого тома я не прошёл из-за того, что меня в равной степени раздражали как кровавые злодеи-украинцы, так и невыносимо благородные цивилизаторы-поляки. Сейчас такое можно на татарских сайтах увидеть про цивилизаторскую роль Золотой Орды. Откровенные перегибы всегда неприятны, но зато иногда хорошо действуют на массовую аудиторию

[kerbasi.livejournal.com]

Добра цитата :)
Я в армії пересвідчився у тому, що міський освічений єврей мені значно ментально ближчий за слов'янина-роботягу чи селюка. Я, взагалі, в армії приятелював з літовцями, євреями, навіть з одним узбеком, а зі слов'янами, навіть з українцями якось так не знаходилося спільних тем.

[tin-tina.livejournal.com]

Дуже сподіваюся, у Ваших армійських спогадах цей епізод буде описаний.
Але добре, що Ви заглянули, бо цей пост і призначався як подарунок. А то щось на мої подарунки не звертають уваги.

[kerbasi.livejournal.com]

Не ображайтеся на френда "баркароли" :) В нього зараз багато клопоту з його творчими проектами, може, й прогавити щось у ЖЖ.

[lvivil.livejournal.com]

Леонід Шульман "Стандартна хиба суспільно-політичної орієнтації єврейства" (http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4-%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD/21464-1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0-%D1%85%D0%B8%D0%B1%D0%B0-%D1%81%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0)

[kerbasi.livejournal.com]

Це ніяк не стосується мого коментаря. Я спілкувався з жидами, як з освіченими хлопцями, з якими ми можемо знайти спільні, інтелектуально насичені теми. Якщо доживши до 18-19 років значна кількість євреїв здатні на такі теми говорити, а не тільки про баб, дембель та побутове, а з слов'ян у цьому віці менше таких, то це проблема слов'янських родин, не требе дітей до села відсилати "щоб дитина все літо не читала", а краще хай читає. Національні преференції тут ні до чого.

Стосовно того, як жиди прислужували гнобителям корінної нації, то не бачив жодного жида сержанта, бо в нас вони були виключно галичани, літовці та латиші. А так як прислужували галичани - будь кому фору дадуть! Знов таки ті галичани були звичайні хлопці з робітничих та селянських родин, галицької інтелігенції серед них не було. Тому перед тим, як закидати жидам чи зросійщеним українцям зраду нації, краще повиходьте з ваших кав'ярень, книгарень, поверніться закордонних університетів, та дізнайтеся, чим ваші "земні" верстви населення живуть.

[Ирина Власова (from livejournal.com)]

Ой, мені, звісно, дуже приємно,що Ви, Антоніно, звернули увагу на мої рекомендації!) Але ж, прошу Вас, залиште пана Сенкевича в спокої. Нехай цим історичним фентезі переймаються бідолашні польські діти в школах. Я відкрию Вам страшну таємницю, що, замість того, щоб ламати очі і мізки над "Вогнем і мечем" і "Потопом", краще прочитати аж чотири першоджерела, які Сенкевич майже без змін використав при написанні цих творів, щоправда, перекрутивши їх з ніг на голову для створення міфу щодо великої Польщі. Щодо біржанських Радзивілів, які, підкреслюю, були литвинами, але не поляками, то я дуже рекомендую Вам почати ще з "Рудого" Радзивіла - сестра якого, Барбара, була дружиною короля Сигізмунда... особливо з його взаємин з Острозькими ( як-не як, Ваше улюблене 16 ст)). Що стосується Януша, і особливо "негідника":)) Богуслава...Їх поляки люблять приблизно так само,як і Хмельницького ( ось це в Сенкевича дуже добре видно). За що? Януша - за Кейданську угоду, Богуслава - за неї ж + за Рандотську угоду з Хмельницьким + за Пруссію... словом, за все те, за що ми, українці, можемо їм тільки дуже подякувати. :))

[tin-tina.livejournal.com]

Дуже дякую за відгук! От саме ці, згадувані Вами першоджерела, мені й захотілося, так би мовити, реконструювати :-), адже безцеремонно видерті з живого уривки з "волинської" історії аж просяться, щоб їх повернули в рідний контекст.
Про Радзивілів я, на жаль, знаю ганебно мало, що стосується саме цього, описаного Сенкевичем покоління, то більше в плані їх стосунків з Лупулами - князівна Марія, сестра добре відомої з нашої історії Роксанди, була третьою дружиною князя Януша, вважається, що деякі обставини, зв"язані з цим шлюбом, і змусили його піти на союз зі шведами. Ну, а з "Рудим" - то тут хіба що історію королеви Барбари, але це абсолютно всі знають :-)
А що саме Ви б рекомендували прочитати стосовно Радзивілів? Можливо, навіть у мережі щось знайшлося б? У мене саме заповідається більш-менш вільний місяць (рідко таке буває), добре б його провести з користю :-)

[Ирина Власова (from livejournal.com)]

Ага, тоді відповідатиму по черзі

князівна Марія, сестра добре відомої з нашої історії Роксанди, була третьою дружиною князя Януша..

Другою і останньою. Першою була Катажина Потоцька (якщо любите любовні історії, то це саме вона:))
Щодо союзу зі шведами і родинних зв язків. Богуслав і шведський король дійсно були двоюрідними братами (князь, взагалі, був близьким родичем багатьох європейських володарів). Але родство родством, а політика політикою. Радзивіли піддалися шведам через окупацію Литви російськими і козацькими військами, бо не бажали йти у підданство до царя ( і я їх добре розумію! :), а хоробра Польща на той час уже без бою здалася шведам. Про ці нюанси Сенкевич як раз і "забув" згадати у Потопі, тому його опус, окрім чорної карикатури на Радзивілів, не має ніякого історичного змісту. Шведи "кинули" Радзивілів, а цар - козаків, і лише після цього Богуславу вдалося достукатися до Хмельницького ( ох, якби ще у 1648, чи хоч у 1654, але на це у гетьмана тоді не вистачило політичної мудрості).
Все, лекція закінчена:)

прочитати стосовно Радзивілів
якщо володієте польською, можете маякнути мені на мейл, щось вишлю. По Сенкевичу теж.