Мазепа літературний - 1
29/03/2011 08:53 pm Раз вже у нас зайшла мова про Мазепу як про улюблений романтичний образ 19-го сторіччя, то от, будь ласка, уривки ще з однієї «всесвітської» статті : Леонід Рудницький, «Мазепа на американській сцені» (не лякайтеся, не тільки на сцені і не тільки на американській), Всесвіт за 1994 рік, №9.
«Багато хто гадає, що поема Джорджа Гордона Байрона «Мазепа» (1818) – це перший твір англійською мовою про українського гетьмана і що пізніші сценічні продукції постали під її безпосереднім або посереднім впливом. Ця думка, одначе, не цілком вірна, бо ще в 1812 році, тобто за сім років до поеми Байрона, Джон Говард Пейн (1791-1852), перший американський виконавець ролі Гамлета, а також популярний драматург і поет, автор відомої пісні «Home, sweet home...», написав драму «Мазепа або Дикий кінь Татарії», використавши в ній в основному ті ж самі мотиви, що їх розробляли Байрон та його послідовники декілька років пізніше. У цій п’єсі Мазепа представлений як татарський шляхтич, якого тяжко покарали за якусь інтригу, прив’язавши до спини дикого коня і пустивши в степ. Це приводить нас до думки, що автор п’єси мав ті ж джерела, які використав і Байрон – цебто невірогідні плітки, поширювані свого часу Мазепиними ворогами. Дослідники цього питання, між іншим і Кларенс Меннінг, наводять три основні легенди про Мазепу, які, хоч і не мають ніякої історичної підстави, проте часто використовуються письменниками західного світу просто з причини романтичного забарвлення тих легенд.
Одну з перших легенд знаходимо у такого собі польського шляхтича, що називався Хризостом Пассек. Він заздрив Мазепі ще з тих часів, коли вони обидва служили пажами при дворі польського короля Яна Казимира. Пассек подає історію про якусь Мазепину любовну пригоду з жінкою шляхтича Фальбовського. Він не зовсім певен як щодо імені шляхтича і докладної дати події, так і щодо місця розташування його маєтку, проте виявляється досить старанним у детальному описі обставин, як Мазепа був схоплений слугами польського шляхтича, роздягнений догола, прив’язаний до власного коня та погнаний у ліси. З’явився Мазепа у своєму маєтку в такому стані, що його не впізнали навіть власні слуги.
Друга легенда є варіантом першої з тією лише різницею, що кінь, який ніс безпомічного вершника, викликав страх і замішання в багатьох селах, бо люди думали, що це сам чорт мчить у вигляді голого вершника, прив’язаного до коня. Ця легенда кінчається тим, що Мазепа з’являється на Січі, де згодом стає гетьманом України.
Третя легенда теж становить історію про любовну пригоду Мазепи з Оленою Ковалевською, дружиною Яна Заборовського, шляхтича з Волині. Ця легенда зображає Мазепу як гаданого вбивника чоловіка своєї полюбовниці. Одначе їй бракує епізоду з конем, і через те вона має менше значення для даної проблеми.
У зв’язку з суперечностями, які знаходимо в поданих легендах, жодну з них не можна вважати за вірогідне джерело історичних фактів. «Важко розглядати ці історії серйозно, - каже К.Меннінг, - бо Мазепа, як і всі інші чоловіки й жінки того часу, завжди був схильний до приємної розваги та фривольних вчинків. Він і посідав усі можливості для задоволення своїх примх. Подібні афери не були рідкістю у той час, коли політична сторона релігії занадто часто домінувала над проповідуваними ними ж благочестям та етикою, але ми не маємо достатніх доказів того, що Мазепа будь-коли серйозно переступав загально встановлені етичні норми свого часу». З іншого боку, коли епізод про їзду на коні так часто з’являється у різноманітних легендах про Мазепу, є деяка підстава погодитися з одним польським істориком, який твердить, що легенда про Фальбовського (чи Фалбовського) правдива. Мазепа був прив’язаний до свого власного коня і прогнаний у степ, але, певно, не за спокусу шляхтичевої дружини, в якій згадувана жіноча особа брала активну участь».
(Поки що все, далі буде, бо стаття справді цікава. А з приводу останнього припущення – траплялося мені і таке, що й славнозвісна історія з Мотренькою Кочубеївною теж була тільки романтичним прикриття цілком реальної політичної боротьби за владу, бо після тієї нещасливої закоханості і ще до початку активних бойових дій між подружжям Кочубеїв та старим гетьманом Мотря встигла благополучно вийти заміж, а Мазепа ще й був присутнім на її шлюбі).
«Багато хто гадає, що поема Джорджа Гордона Байрона «Мазепа» (1818) – це перший твір англійською мовою про українського гетьмана і що пізніші сценічні продукції постали під її безпосереднім або посереднім впливом. Ця думка, одначе, не цілком вірна, бо ще в 1812 році, тобто за сім років до поеми Байрона, Джон Говард Пейн (1791-1852), перший американський виконавець ролі Гамлета, а також популярний драматург і поет, автор відомої пісні «Home, sweet home...», написав драму «Мазепа або Дикий кінь Татарії», використавши в ній в основному ті ж самі мотиви, що їх розробляли Байрон та його послідовники декілька років пізніше. У цій п’єсі Мазепа представлений як татарський шляхтич, якого тяжко покарали за якусь інтригу, прив’язавши до спини дикого коня і пустивши в степ. Це приводить нас до думки, що автор п’єси мав ті ж джерела, які використав і Байрон – цебто невірогідні плітки, поширювані свого часу Мазепиними ворогами. Дослідники цього питання, між іншим і Кларенс Меннінг, наводять три основні легенди про Мазепу, які, хоч і не мають ніякої історичної підстави, проте часто використовуються письменниками західного світу просто з причини романтичного забарвлення тих легенд.
Одну з перших легенд знаходимо у такого собі польського шляхтича, що називався Хризостом Пассек. Він заздрив Мазепі ще з тих часів, коли вони обидва служили пажами при дворі польського короля Яна Казимира. Пассек подає історію про якусь Мазепину любовну пригоду з жінкою шляхтича Фальбовського. Він не зовсім певен як щодо імені шляхтича і докладної дати події, так і щодо місця розташування його маєтку, проте виявляється досить старанним у детальному описі обставин, як Мазепа був схоплений слугами польського шляхтича, роздягнений догола, прив’язаний до власного коня та погнаний у ліси. З’явився Мазепа у своєму маєтку в такому стані, що його не впізнали навіть власні слуги.
Друга легенда є варіантом першої з тією лише різницею, що кінь, який ніс безпомічного вершника, викликав страх і замішання в багатьох селах, бо люди думали, що це сам чорт мчить у вигляді голого вершника, прив’язаного до коня. Ця легенда кінчається тим, що Мазепа з’являється на Січі, де згодом стає гетьманом України.
Третя легенда теж становить історію про любовну пригоду Мазепи з Оленою Ковалевською, дружиною Яна Заборовського, шляхтича з Волині. Ця легенда зображає Мазепу як гаданого вбивника чоловіка своєї полюбовниці. Одначе їй бракує епізоду з конем, і через те вона має менше значення для даної проблеми.
У зв’язку з суперечностями, які знаходимо в поданих легендах, жодну з них не можна вважати за вірогідне джерело історичних фактів. «Важко розглядати ці історії серйозно, - каже К.Меннінг, - бо Мазепа, як і всі інші чоловіки й жінки того часу, завжди був схильний до приємної розваги та фривольних вчинків. Він і посідав усі можливості для задоволення своїх примх. Подібні афери не були рідкістю у той час, коли політична сторона релігії занадто часто домінувала над проповідуваними ними ж благочестям та етикою, але ми не маємо достатніх доказів того, що Мазепа будь-коли серйозно переступав загально встановлені етичні норми свого часу». З іншого боку, коли епізод про їзду на коні так часто з’являється у різноманітних легендах про Мазепу, є деяка підстава погодитися з одним польським істориком, який твердить, що легенда про Фальбовського (чи Фалбовського) правдива. Мазепа був прив’язаний до свого власного коня і прогнаний у степ, але, певно, не за спокусу шляхтичевої дружини, в якій згадувана жіноча особа брала активну участь».
(Поки що все, далі буде, бо стаття справді цікава. А з приводу останнього припущення – траплялося мені і таке, що й славнозвісна історія з Мотренькою Кочубеївною теж була тільки романтичним прикриття цілком реальної політичної боротьби за владу, бо після тієї нещасливої закоханості і ще до початку активних бойових дій між подружжям Кочубеїв та старим гетьманом Мотря встигла благополучно вийти заміж, а Мазепа ще й був присутнім на її шлюбі).

no subject
Date: 2011-03-29 09:36 pm (UTC)no subject
Date: 2011-03-30 06:11 am (UTC)А женщины, значит, никакой и не было (в этом случае)?
no subject
Date: 2011-03-30 06:21 pm (UTC)no subject
Date: 2011-03-30 06:24 pm (UTC)Да, об этом эпизоде даже и я знаю :-) Что ж, подлинная история и в этом, и в других случаях настолько расцвечена легендами...
Читаю сейчас продолжение статьи, с пересказом одной из пьес о юности Мазепы - смешно до слёз. А уж имена!
no subject
Date: 2011-03-30 06:49 pm (UTC)Или когда Голицын захотел заказать портрет Софьи, в Москве не нашлось ни одного приличного миниатюриста, и выписали с Киева, через Мазепу ))).
no subject
Date: 2011-03-30 06:52 pm (UTC)no subject
Date: 2011-03-30 07:04 pm (UTC)no subject
Date: 2011-03-30 07:21 pm (UTC)no subject
Date: 2011-03-30 07:37 pm (UTC)http://www.mazepa.name/rekonstruktsiya-obrazu-ivana-mazepy/
no subject
Date: 2011-03-30 07:41 pm (UTC)але воно досить поверхове.
no subject
Date: 2011-03-31 07:21 am (UTC)no subject
Date: 2011-03-31 09:19 am (UTC)