Історична правда
14/03/2011 11:46 amЗ приводу статті в ІП і певного художнього твору
Зізнаюся: я раптом так здивувалася, що аж уточнювала дату процесу Бейліса і дату написання "Руфіна і Прісцілли", бо відчуття, що одне з одним зв'язане, було дуже сильним. Ні, драма "Руфін і Прісцілла" написана раніше, щонайменше на 3 роки. Тим більшою є спокуса запідозрити пророчий дар Лесі Українки.
Нагадаю: Руфіна, Прісціллу і громаду християн звинувачували в ритуальному вбивстві зниклого хлопчика: якийсь дід-християнин начебто повів його з собою, а Прісцілла нібито бачила дитину в "християнському домі" і навіть пригощала малого. Справжні винуватці вбивства так і залишилися незнайденими (майже буквальне співпадіння з реальною справою початку 20 ст.), але процес, який погубив Руфіна і Прісціллу, заодно ще й різко поляризував римське суспільство, відділивши "ревних християн" від "байдужих язичників" і не залишивши права голосу за раціо - Руфіном. Перспективи були ще гіршими і недаремно Руфін прощався з життям словами: "Прощай, мій Риме, хутко й ти загинеш".
UPD - відповідні цитати.
Дія 1 - обговорення антихристиянських процесів "з точки зору юриста".
По щирості, то й сам я не люблю
таких процесів. Завжди темне дно
буває в них, – його й збагнути трудно,
се хаос, лабіринт, а не процес.
Розмову перериває поява Сервілії
Ох, мій пане!
Се християни… хутко їхнє свято…
Вони його взяли на кров!!
Там був один… старий вже дідуган,
так той найбільше вабив… Отже, кажуть,
що він із ним кудись за Тібр подався
та більше й не вертався.
Дія четверта - до ув'язнених християн приходить адвокат Семпроній
Семпроній
Значить, він до вбивства непричетний,
– то ж ритуальне вбивство.
Прісцілла
Ти говориш
так, наче справді вбивство те було!
Семпроній
Я, пані, не допитуюся правди.
Семпроній
Прісцілли справа трудна.
(До Прісцілли.)
То найгірше,
що бачили тебе із тим хлоп'ятком
якраз в той день, як згинуло воно.
То ж, кажуть свідки, ти дала гостинця
дитині, стрівши в християнській хаті,
там саме був і той старий, що зник…
А от чого підозру викликали насамперед християни
там знайдено в вас ритуальні речі:
велику чашу, ніж і ще там дещо.
Підслухано якісь слова містичні
про тіло й кров. Се вам найбільше шкодить.
Що ще цікаво - в ході антихристиянського процесу про хлопчика зовсім забувають. Куди він подівся - так і залишається нез'ясованим.

Зізнаюся: я раптом так здивувалася, що аж уточнювала дату процесу Бейліса і дату написання "Руфіна і Прісцілли", бо відчуття, що одне з одним зв'язане, було дуже сильним. Ні, драма "Руфін і Прісцілла" написана раніше, щонайменше на 3 роки. Тим більшою є спокуса запідозрити пророчий дар Лесі Українки.
Нагадаю: Руфіна, Прісціллу і громаду християн звинувачували в ритуальному вбивстві зниклого хлопчика: якийсь дід-християнин начебто повів його з собою, а Прісцілла нібито бачила дитину в "християнському домі" і навіть пригощала малого. Справжні винуватці вбивства так і залишилися незнайденими (майже буквальне співпадіння з реальною справою початку 20 ст.), але процес, який погубив Руфіна і Прісціллу, заодно ще й різко поляризував римське суспільство, відділивши "ревних християн" від "байдужих язичників" і не залишивши права голосу за раціо - Руфіном. Перспективи були ще гіршими і недаремно Руфін прощався з життям словами: "Прощай, мій Риме, хутко й ти загинеш".
UPD - відповідні цитати.
Дія 1 - обговорення антихристиянських процесів "з точки зору юриста".
По щирості, то й сам я не люблю
таких процесів. Завжди темне дно
буває в них, – його й збагнути трудно,
се хаос, лабіринт, а не процес.
Розмову перериває поява Сервілії
Ох, мій пане!
Се християни… хутко їхнє свято…
Вони його взяли на кров!!
Там був один… старий вже дідуган,
так той найбільше вабив… Отже, кажуть,
що він із ним кудись за Тібр подався
та більше й не вертався.
Дія четверта - до ув'язнених християн приходить адвокат Семпроній
Семпроній
Значить, він до вбивства непричетний,
– то ж ритуальне вбивство.
Прісцілла
Ти говориш
так, наче справді вбивство те було!
Семпроній
Я, пані, не допитуюся правди.
Семпроній
Прісцілли справа трудна.
(До Прісцілли.)
То найгірше,
що бачили тебе із тим хлоп'ятком
якраз в той день, як згинуло воно.
То ж, кажуть свідки, ти дала гостинця
дитині, стрівши в християнській хаті,
там саме був і той старий, що зник…
А от чого підозру викликали насамперед християни
там знайдено в вас ритуальні речі:
велику чашу, ніж і ще там дещо.
Підслухано якісь слова містичні
про тіло й кров. Се вам найбільше шкодить.
Що ще цікаво - в ході антихристиянського процесу про хлопчика зовсім забувають. Куди він подівся - так і залишається нез'ясованим.
