Так якось непомітно пройшло чергове 17-е вересня. Маючи на голові ремонт вдома, по кілька пар денно і ще масу всякої роботи – про щоденний дощ та невідв’язну простуду взагалі мовчу, я би й цілком про нього забула. Та от – деякими ЖЖ-шними постами навіяло. Нічого мудрого не скажу, але – раз козі смерть. А, 50 років давно пройшло, за всіма стандартами це вже історія, тож навіть кішці можна на неї подивитися.
Чи колись ми дуже цією річницею переймалися? Це, звичайно, суб’єктивно, але – як черговою річницею початку Троянської війни, хіба що. Ну, може, якісь свої наївні міркування і мали… Пам’ятаю себе у класі 4-у, чи що, ще за глибоко радянських часів, пишемо ми тоді, за тодішнім писком педагогічної моди, історичний диктант. Тобто вчитель називає події, ми судорожно пригадуємо дати. Серед тих подій не бракувало возз’єднання, але жодна дитина не додумалася написати оте злощасне 17-е вересня. Не те, щоб ми якось з політичних чи етичних причин протестували, нам таке і не снилося. Ні, тільки з міркувань звичайного порядку: ми б ще згодилися визнати датою возз’єднання чи день проведення Народних Зборів, чи відповідного рішення Верховної Ради УРСР – було ж таке. Але щоб днем возз’єднання став день перетину армією кордону, це нам якось в голову не вкладалося.
Тепер, через стільки років, я не те, щоб більше знала, але самовпевненішою, може, і стала. То з приводу деяких аргументів якісь контраргументи придумати зуміла.
Отож, чи була то окупація? Аргумент такий: ви, західні українці, плутаєте себе з поляками, для них це була окупація, не для вас. Як для мене – таки окупація: ми ж говоримо про окупацію Індії Великобританією, хоча при владі в Індії була до того мусульманська династія чи там англійці витіснили французів або голландців. Від того, що один окупант змінив іншого, картина аж так радикально не міняється.
Тут би і ще одне питання виникло: а що таке окупація взагалі? А Бог його знає, історія ж не математика, де з означення об’єкту можна вивести всі його властивості. Тут же одним терміном називають цілий клас різних явищ, а вони можуть бути розведені по різних краях діапазону. Окупація Галичини Австро-Угорщиною цілком не подібна на німецьку (від 1941 по 1944 рік), а Радянська влада зразка 1939 і десь там 70-х років взагалі як з різних планет. Як на мене, окупація – це така зміна державного устрою, при якій суб’єкт процесу знаходиться ззовні, а, сказати б, тубільці - об’єкти, в ліпшому випадку маріонетки.
Наступне питання – чи було то зле чи добре? Я взагалі не схильна ділити більшість історичних явищ на винятково білі чи винятково чорні, а, тим більше, виставляти оцінки історичним діячам як дітям у школі. Обговорювана подія, як багато інших, здавалася би мені новим коридором можливостей, яким треба було зуміти скористатися. Чи зуміли наші попередники це зробити? Думаю, так, але це питання варто би колись обдумати окремо.
І, нарешті, ще одна група, сказати б, теж аргументів. Ви, невдячні тубільці, повинні б розуміти, що тоді, скількись там років тому, Вождь Прогресивного Людства відібрав обговорювану територію у її законних власників (скільки я начиталася тверджень про винятково польський характер Львова, і добре б ще, коли бо то теперішні поляки твердили, ба ні, чомусь воно російською мовою писалося) і віддав вам, негідним. А що тут казати, риторика, якою користується влада, часом може зіграти злий жарт і виявитися зброєю дуже двосічною. Твердите, що ви щось робите з ідеалістичною метою А, коли насправді керуєтеся суто прагматичними міркуваннями В? Керуйтеся, але несподівано реалізується таки мета А. Це, мабуть, один зі шляхів, як Пресвята Діва і небесне воїнство навіть замисли ворога роду людського повертає людям на добро.
Вже зовсім наостанок. Я дуже шаную і люблю польську культуру, вона мені, сказати б, співрідна і є співгодувальницею. Як-не-як, 600 років ми прожили разом, було зле, було й ліпше, але якісь там зв’язки типу ментальної близькості мусили сформуватися. Але полонофільство свіжої дати, яке є насправді маскою українофобії, страшенно мене дратує. Отак воно якось є.

Date: 2008-09-19 07:58 am (UTC)
From: [identity profile] sparrow-hawk.livejournal.com
полонофілія неменш небезпечна ніж москвофілія

Date: 2008-09-19 08:01 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Полонофілія як повага і тепле ставлення до польської культури, мабуть таки, ні. Але полонофілія галицьких росіян - я маю щастя спостерігати таке явище - це щось феєричне.
(deleted comment)

Date: 2008-09-19 10:44 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Напевне, кінець посту загубився? Але я суть нібито зрозуміла. Як на мене, ключ все-таки у відчутті тубільців. Якщо вони вважають, що тут від них нічого не залежить, ніхто їх ні про що не питав, то, мабуть, окупація. Я ж зовсім не тверджу, що це завжди і безумовно злочин проти людства, може, й індусам було краще з англійцями, ніж з Моголами.

Хм

Date: 2008-09-19 11:01 am (UTC)
From: [identity profile] farnabaz.livejournal.com

"окупація – це така зміна державного устрою, при якій суб’єкт процесу знаходиться ззовні, а, сказати б, тубільці - об’єкти, в ліпшому випадку маріонетки"

Возьмём нейтральный пример.Представим себе, что войска Короля-Солнца занимают местность, население которой говорит по-французски, а немецкие правители спасаются бегством.Или же пруссаков, присоединяющих очередной
кусок Германии-причём население по возможности избегает участия в боевых действиях.Оккупация ли это ?
Если Вы считаете, что да, то замечу, что оттенок слова явно приходит в противоречие с содержанием.

"чергове 17-е вересня"

По-моему , затруднительно спорить с тем, что тогдашняя военная акция и означала воссоединение западнорусских земель и действительно ставила точку в череде деяний нескольких столетий-хоть и со всем советско-коммунистическим амбре.

"полонофільство свіжої дати, яке є насправді маскою українофобії, страшенно мене дратує"

Я с этим как-то не сталкивался-за исключением воя еврейских метисов советской ориентации над польскими осадниками, и вполне верю, что картина неприглядная.
Могу предположить, что отталкивающе действует тот вариант украинства, который им предлагается как предписанный социумом образец.Особенно его идейные основания.
От самих поляков можно услышать здравое соображение-Речь Посполитая проиграла Русскую равнину, поскольку не могла противопоставить врагу достаточно убедительной ведущей идеи .Я думаю, это верно.
Тем не менее, поляки , опирающиеся на 600-летнюю историю ,должно быть, выглядят для этих "русскоязычных галичан" респектабельней, что ли, чем местное направление.Плюс ещё память о раскладе Великой Отечественной.

Re: Хм

Date: 2008-09-19 11:51 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Якщо ми дамо якесь чітке визначення, що окупацією є і що нею не є, то, може, і розберемося. Але якщо тубільці стільки років так-таки вважають це явище окупацією, то, може, і до них прислухатися.
Що ж до тих російських полонофілів... Ні, явище досить специфічне. воно зовсім не зводиться до "виття над осадниками" і цілком сумісне з симпатією до більшовизму, сталінізму і т.д. Я, мабуть, не зумію описати, тут потрібні конкретні приклади. Скажімо, так: ми, росіяни, є носіями урбаністичної культури, це нас ріднить з поляками, ми разом зневажаємо це (далі йдуть емфемізми виразу "местное сельское быдло" або щось у цьому роді). Насправді ж їх ріднить тільки одне: вони рішуче не хочуть бути національною меншиною і, як би це сказати - переможеною стороною. Що ж до "неприйняття українства"... повірте, треба все бачити власними очима, щоб знати, наскільке положення далеке від радикального нав"язування українства.

Re: Хм

Date: 2008-09-19 12:18 pm (UTC)
From: [identity profile] farnabaz.livejournal.com
"якщо тубільці стільки років так-таки вважають це явище окупацією, то, може, і до них прислухатися"

Несомненно.И у прислушивающегося возникает резонный и каверзный вопрос-а какой момент тубільці считают прекращением оккупации ? Потому что обычно это вывод оккупационных войск-а тут-если я правильно предполагаю , что этим моментом считается провозглашение независимости нынешней Украины-с ним что-то странное.

"треба все бачити власними очима, щоб знати, наскільке положення далеке від радикального нав"язування українства2

Тут не буду возражать.Уточню, что не имел в виду втискивания, так сказать, в этнографический облик .Сказал бы, что сама идеологическая подкладка nie do przyje,cia.


"Скажімо, так: ми, росіяни, є носіями урбаністичної культури, це нас ріднить з поляками, ми разом зневажаємо це (далі йдуть емфемізми виразу "местное сельское быдло" або щось у цьому роді). Насправді ж їх ріднить тільки одне: вони рішуче не хочуть бути національною меншиною і, як би це сказати - переможеною стороною"

Это метко.Поставив себя на место этих людей, предположу, что острое неприятие вызвали бы два явления :
а) само трактование меня как представителя чуждого ,инонационального меньшинства со стороны претендующих на это самое украинство
б)тенденции ,дающие повод смотреть на местный вариант украинства как на ползучую полонизацию под видом очищения от москальства, особенно заметные в лексике.

Re: Хм

Date: 2008-09-19 12:42 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Кінець окупації? Насправді всі ми чітко знаємо про цей кінець по відношенні саме до Галичини. Весна 1990 року, перші вибори не з одного кандидата, все, амінь, після цього згаданій нами стороні лишилося тільки тішити себе ілюзіями про свою особливу урбаністичну культуру.
Ваші припущення а) і б), можливо, були б правильними, коли б стосувалися Вас. Оскільки ж я зі згаданою стороною живу на одній території, то добре знаю - та сторона на ніяке українство ніколи не претендувала, про ніяку повзучу полонізацію й мови нема. Якщо часом якийсь _центральний_ телеканал використає як фішку словечко типу "гелікоптер" чи "автівка", то вже піднімається дике виття про "новоязы" и "непонятные слова". Між тим, ці слова преспокійно собі вживалися на сході України у 20-і роки.
Між іншим, в російській мові за цей же час з"явилося стільки нових слів, що про значення деяких я тільки здогадуюся. Я й досі не розумію, що таке "слив" чи "вброс".

Кінець окупації

Date: 2008-09-19 01:32 pm (UTC)
From: [identity profile] farnabaz.livejournal.com
"Весна 1990 року, перші вибори не з одного кандидата, все, амінь"

Итак,уходящих оккупационных вооружённых сил вроде бы незаметно ?
А что с властью и собственностью ?
Старая номенклатура, чиновники из власть имеющих-они куда-то подевались ?Или остались при своих, перестроив ряды ?

"після цього згаданій нами стороні лишилося тільки тішити себе ілюзіями"--а до того ? Они реально были привилегированным слоем ?

"та сторона на ніяке українство ніколи не претендувала"

Не претендовала.А другим народом украинцев считали ? По-моему, только в советской статистике, чтоб набрать побольше межнациональных браков.
(Не буду брать семейные примеры-но вот через два дня еду в Карелию и заеду к переселившемуся туда полтавчанину.Характерные говор и внешность-но я очень удивлюсь, если узнаю, что кто -то в тамошнем посёлке считает его представителем другой национальности)

"ці слова преспокійно собі вживалися на сході України у 20-і роки"

Против геликоптера ничего не имею:) но брать 20-е как пример поостерёгся бы, учитывая печально знаменитую "коренизацию"

Вы считаете , что внедрения польской лексики нет ?
А тёща жалуется, что ей всё трудней понимать телевизор.

Я не знаю, эти "слив" или "вброс"(информации, надо полагать ? )суть калька с английского или нет, но они понятны.
Язык засоряется американизмами, это несомненно, типа "топ-менеджер" или даже "манагер"(вообще несвойственное русскому усвоение , по польскому варианту)

Re: Кінець окупації

Date: 2008-09-19 01:48 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Вибачте, я коротенько, бо мене купа неперевірених робіт чекає.
Не знаю, чи вважала обговорювана нами група окремим народом українців і чи взагалі вона щось з цього приводу думала. Але можу клятвенно запевнити: вони вважали себе чимось значно кращим і цілковито окремим від тих, кого називали "местными". Скажімо, такими собі сахібами, тому зараз вільно чи невільно співставляють себе з поляками. Так, вони реально були привілейованими, я в цьому не раз переконувалася, шукаючи житло. Раптом позбутися оцього статусу привілейованості і просто стати як всі - це вже було потрясінням.
Попередні чиновники - тут всяко було. Багато з тих, хто реально працював і вмів це робити, потім повернулися. Куди ділися решта - а Бог їх знає. Дехто спився. Я, як Ви добре знаєте, ніколи власть імущими особливо не цікавилася і на владу не претендувала.
Щодо польської лексики, то, оскільки я добре знаю польську мову, можу запевнити - ні, особливої появи саме польської лексики нема. Як і у вас, американізми, всілякі жаргонізми, є групи зі своєрідною лексикою - комп"ютерщики, підлітки (ледве не написала тінейджери, от би зробити кальку з польських "надцятиліток", чого б і ні). Жива мова і повинна розвиватися. От днями мені трапили в руки інтерв"ю Л.Гузара: він теж жалівся, що, вернувшись з еміграції через 40 років, виявив - всі говорять не так, як він.
А взагалі всі ці плачі з приводу незрозумілої мови нагадують мені таку поведінку: раз моя дружина почала одягати зелене, а я люблю червоне, то прибити її к чорту!
From: [identity profile] farnabaz.livejournal.com
потом продолжим ,у меня некоторые вопросы появились...

Date: 2008-09-21 10:13 am (UTC)
From: [identity profile] siveryanin.livejournal.com
Український граф Друкалу це Дунін-Борковський, легендарна особистість. Його нащадки до сих пір мешкають в Чернігові.

Date: 2008-09-22 05:29 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Ой-йо-йой, навіть нащадки :-)
Письменниця Наталена Королева була уродженою Дунін-Борковською.

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

September 2017

M T W T F S S
     123
45678 910
111213141516 17
181920 21222324
252627282930 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 28/07/2025 07:38 pm
Powered by Dreamwidth Studios