tin_tina | Ще трохи про Стефана Баторія

Як Стефан Баторій став польським королем

Насправжки, то він польським королем не був. Вийшло воно так: після згасання чоловічої лінії Ягеллонів (Сигізмунд Август помер, не залишивши спадкоємця) польські політики вирішили підшукати годящого короля і одружити його з представницею жіночої лінії Ягеллонів, зберігши тим самим неперервність династії. І така представниця у вільному стані знайшлася, аякже. От тільки це був варіант випадку Яноша Заполяйї, який раптом став кращим женихом Європи.

Згадана представниця Анна Ягеллонка мало того, що досягла 50-літнього віку, то ще й була «шпетною і шкарадною», до того ж – дуже сварливою. Зі своїм вінценосним братом Сигізмундом-Августом вона була у сварці з часу його шлюбу з Барбарою Радзивілл.

Першим гіпотетичним кандидатом у королі був француз Генріх Валуа. Тільки він побачив пропоновану наречену (він був на 28 років молодший від Анни) , як відразу ж відчув нестримне бажання втекти. Правда, смаки у нього, як відомо глядачам фільму «Королева Марго», були специфічні, однак деякі жінки йому все-таки подобалися. Тільки не такі, як Анна. Втік він, треба сказати, не з порожніми руками, а прихопивши коронні клейноди, які раніше не встигла прихопити королева Бона. Пізніше свою нестатечну поведінку він пояснював тим, що його витончена ренесансна натура не могла змиритися з сарматським варварством. Мстиві недійшлі піддані негайно розпустили чутку, що вишуканий парижанин добре обладнану вбиральню (не ту, де одягаються. а…) вперше побачив таки у Польщі. Враховуючи те, що навіть у Версалі через добру сотню літ подібні здобутки цивілізації вважали надмірністю, то, може, так було й насправді.

В період міжкоролів’я Анну проголосили королем – так вона і значиться у списку польських королів, і винайшли-таки підходящого чоловіка, він же правитель, - Стефана Баторія. Тут уже різниця у віці становила 10 років. Можливо, Стефан Баторій міркував так: не вік же тій Анні жити, а там він зможе заснувати нову династію , підшукавши з цією метою гарненьку дівчину типу Сонки Гольшанської. Даремно він на це розраховував: бабсько пережило його, та ще й старанно труїло йому життя, співробітничаючи з політичними противниками короля.

Після смерті Стефана Баторія Анна добилася обрання на польський трон свого сестрінника Сигізмунда Вази (його мати, Катерина Ягеллонка, була сестрою Анни). Не можна сказати, щоб він зовсім був позбавлений задатків доброго правителя, але, на загальне нещастя, з раннього дитинства був втягнутий у релігійну ворожнечу, навіть і народився в тюрмі. Отож, став фанатичним католиком – це при тому, що його попередники на польському престолі були католиками швидше формальними, ну а далі все пішло так, як пішло.

Повертаючись до Анни: звівши племінника на трон, вона негайно з розпочала нову сварку, на цей раз – з його дружиною. Суперечка йшла за те, хто має право на титул польської королеви. У гніві покинула королівський двір і закінчила життя десь у своїх володіннях.

От і наша Анна