![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
«Гриць» французький
«Ще в 30-х роках ХІХ століття балада як пісня набуває популярності у Франції. Занесли її туди польські емігранти після поразки польського повстання 1830 року. У Парижі та Лондоні вони розгортають значну діяльність як популяризатори української поезії, що давно посіла значне місце у житті й побуті польського народу. Майже у кожній статті польських авторів знаходимо захоплені відгуки про народну поезію України. Та про пісню не тільки пишуть, про неї багато говорять у Парижі, перекладають на французьку мову і співають. Відомий польський письменник Ю.Словацький у листі до матері від 20 листопада 1831 року писав: «Совінський видав деякі українські і польські народні пісні. Тутешнім жінкам надзвичайно подобається «Гриць», а також пісня про Потоцького» (Пісня про Потоцького – це, думаю, «Бондарівна». Якщо в мене дійдуть руки до цього Потоцького, то й про «Бондарівну» згадаємо, хоча, схоже, пан Каньовський втрапив туди з чистої помилки).
Пізніше балада про Гриця друкувалася у Франції в багатьох перекладах, з яких варто зробити переробку етнографа й письменника А.Мільєна. До кожної строфи він додав ще й приспів. Наводимо його переклад:
Не йди вночі на забави, Грицю,
Там справжні чарівниці, повір мені,
Бережися дівчини з чорними очима,
Бо інакше горе впаде на тебе, Грицю, ох Грицю!
Приспів: О, бідний Гриць!
О, зрадник Гриць!
З підрядника помітимо, що найважче для перекладача було підібрати відповідник до слова «вечорниці» і він замінив його «забавою». Далеке за семантикою, воно відповідає змісту українського твору.
«Гриць» лістівсько-угорський
В першій половині ХІХ століття мелодію балади в Європі популяризував славетний угорський композитор Ф.Ліст, який побував у 1840-х роках на Україні, зокрема в Києві, Одесі, Єлисаветграді й інших містах; познайомився з княгинею М.Вітгенштейн (дівоче прізвище Івановська), побував у її маєтку на півдні України, чув там від селян багато народних мелодій і деякі з них опрацював для фортепіано й видав, присвятивши цю збірку своїй знайомій. Вперше мелодії були видані Ф.Кістнером (Leipzig, 1845) під заголовком «A S.A. la princesse Marie de Sayn-Wittgenstein. Glanes de Woronince. 1) Ballade Ukraine, 2) Melodie polonaise, 3) Complainte Par F.Liszt».
Першою подано «Баладу українську». Це і є «Гриць». Мелодія балади в інтерпретації Ф.Ліста здобула у Євпропі прихильну оцінку і потрапила до музичного репертуару різних народів світу, зокрема, на батьківщині Ліста – в Угорщині.
Текст пісні перекладався в Угорщині багатьма літераторами, зокрема, його увів до своєї збірки народних пісень (Pest, 1870) в перекладі на угорську мову Міхал Фінціцький. Подаємо угорський текст:
Ne járj, te Gergely,
Fenóba éjjel!
Mert a fonókába
Megront a sok lányka»
З тяжкими трудами і з допомогою гугл-транслятора, склався такий підрядник:
Не ходи ти, Грицю,
На прядильні вечори вночі,
Бо на прядильних вечорах
Багато підступних дівчат
Хай знавці угорської строго не судять, сподіваюся, що я справилася не згірше Гр.Нудьги, який чомусь останні рядки переклав так: «Тому що прядильні вечори часто нищать хворістю». А от значення слова fonókába я встановити не зуміла, тому й не знаю, чи це справді «прядильний вечір» чи щось інше. Зате в ході цих марудних пошуків цілком випадково знайшовся повний текст угорського «Гриця»:
Ne járj , te Gergely ,
Fonóba éjjel :
Mert a fonókába'
Megront a sok lányka.
Lobog a tőzeg ,
Derelyét főznek ;
Hej , Gergely , még téged
Megétetnek s véged !
Vasárnap reggel
Füvekért megy el ;
Hétfőn reggel sorba •
Szálankint megmossa.
Keddre virradva
Fő a csuporba',
Szeredára kelve
Gergely azt lenyelte.
Csötörtök nap volt ,
S a legény megholt ;
Pénteken dél előtt
Eltemették hej , öt !
Szombaton a lány
Kikapott aztán
Az anyjától , a mért
Megrontá a legényt.
„No hogy a helyed
Soha ne leljed !
S legalább Gergelyt
Nem várjuk többet."
„Enyém se legyen ,
Tied se legyen !
Lakjék jól , a hol van ,
Nyers földdel , a sírban."
Тільки перекладає хай хтось мудріший. Я краще займуся простішою й зрозумілішою мовою.
«Ще в 30-х роках ХІХ століття балада як пісня набуває популярності у Франції. Занесли її туди польські емігранти після поразки польського повстання 1830 року. У Парижі та Лондоні вони розгортають значну діяльність як популяризатори української поезії, що давно посіла значне місце у житті й побуті польського народу. Майже у кожній статті польських авторів знаходимо захоплені відгуки про народну поезію України. Та про пісню не тільки пишуть, про неї багато говорять у Парижі, перекладають на французьку мову і співають. Відомий польський письменник Ю.Словацький у листі до матері від 20 листопада 1831 року писав: «Совінський видав деякі українські і польські народні пісні. Тутешнім жінкам надзвичайно подобається «Гриць», а також пісня про Потоцького» (Пісня про Потоцького – це, думаю, «Бондарівна». Якщо в мене дійдуть руки до цього Потоцького, то й про «Бондарівну» згадаємо, хоча, схоже, пан Каньовський втрапив туди з чистої помилки).
Пізніше балада про Гриця друкувалася у Франції в багатьох перекладах, з яких варто зробити переробку етнографа й письменника А.Мільєна. До кожної строфи він додав ще й приспів. Наводимо його переклад:
Не йди вночі на забави, Грицю,
Там справжні чарівниці, повір мені,
Бережися дівчини з чорними очима,
Бо інакше горе впаде на тебе, Грицю, ох Грицю!
Приспів: О, бідний Гриць!
О, зрадник Гриць!
З підрядника помітимо, що найважче для перекладача було підібрати відповідник до слова «вечорниці» і він замінив його «забавою». Далеке за семантикою, воно відповідає змісту українського твору.
«Гриць» лістівсько-угорський
В першій половині ХІХ століття мелодію балади в Європі популяризував славетний угорський композитор Ф.Ліст, який побував у 1840-х роках на Україні, зокрема в Києві, Одесі, Єлисаветграді й інших містах; познайомився з княгинею М.Вітгенштейн (дівоче прізвище Івановська), побував у її маєтку на півдні України, чув там від селян багато народних мелодій і деякі з них опрацював для фортепіано й видав, присвятивши цю збірку своїй знайомій. Вперше мелодії були видані Ф.Кістнером (Leipzig, 1845) під заголовком «A S.A. la princesse Marie de Sayn-Wittgenstein. Glanes de Woronince. 1) Ballade Ukraine, 2) Melodie polonaise, 3) Complainte Par F.Liszt».
Першою подано «Баладу українську». Це і є «Гриць». Мелодія балади в інтерпретації Ф.Ліста здобула у Євпропі прихильну оцінку і потрапила до музичного репертуару різних народів світу, зокрема, на батьківщині Ліста – в Угорщині.
Текст пісні перекладався в Угорщині багатьма літераторами, зокрема, його увів до своєї збірки народних пісень (Pest, 1870) в перекладі на угорську мову Міхал Фінціцький. Подаємо угорський текст:
Ne járj, te Gergely,
Fenóba éjjel!
Mert a fonókába
Megront a sok lányka»
З тяжкими трудами і з допомогою гугл-транслятора, склався такий підрядник:
Не ходи ти, Грицю,
На прядильні вечори вночі,
Бо на прядильних вечорах
Багато підступних дівчат
Хай знавці угорської строго не судять, сподіваюся, що я справилася не згірше Гр.Нудьги, який чомусь останні рядки переклав так: «Тому що прядильні вечори часто нищать хворістю». А от значення слова fonókába я встановити не зуміла, тому й не знаю, чи це справді «прядильний вечір» чи щось інше. Зате в ході цих марудних пошуків цілком випадково знайшовся повний текст угорського «Гриця»:
Ne járj , te Gergely ,
Fonóba éjjel :
Mert a fonókába'
Megront a sok lányka.
Lobog a tőzeg ,
Derelyét főznek ;
Hej , Gergely , még téged
Megétetnek s véged !
Vasárnap reggel
Füvekért megy el ;
Hétfőn reggel sorba •
Szálankint megmossa.
Keddre virradva
Fő a csuporba',
Szeredára kelve
Gergely azt lenyelte.
Csötörtök nap volt ,
S a legény megholt ;
Pénteken dél előtt
Eltemették hej , öt !
Szombaton a lány
Kikapott aztán
Az anyjától , a mért
Megrontá a legényt.
„No hogy a helyed
Soha ne leljed !
S legalább Gergelyt
Nem várjuk többet."
„Enyém se legyen ,
Tied se legyen !
Lakjék jól , a hol van ,
Nyers földdel , a sírban."
Тільки перекладає хай хтось мудріший. Я краще займуся простішою й зрозумілішою мовою.
