«Гриць» російський
«Мабуть, пісня припала до душі росіянам, принаймні мешканцям міст, де за доби романтизму народні балади належали до ходової творчості і конкурували з романсами. Незаперечним доказом популярності балади є той факт, що від 1805 року її передруковували майже всі збірники російських пісень.
Саме в 1805 році «Гриць» був поміщений до пісенника, виданого під назвою: «Всеобщий новоизбранный пѣсенник всѣх лучших российских авторов», Москва, 1805. У четвертій частині збірника подано 27 українських пісень, а серед них (під № 20) баладу про Гриця. З цього пісенника бере початок писемна історія балади.
У 1810 році в типографії Московського університету надруковано «Новѣйший и полный российский общенародный пѣсенник», у якому вміщено 23 українські пісні, а серед них і баладу про Гриця. У тому ж році її публікують і в «Новѣйшем всеобщем пѣсеннике», що упорядкував А.Калатилін. Наступна публікація здійснена у 1812 році в «Новѣйшем и отборнѣйшем всеобщем пѣсеннике» книговидавця Івана Заїкіна, що вийшов у Петербурзі. У 1817 році баладу подав «Новѣйший российский пѣсенник», підготовлений Ф.Плавильщиковим, теж у тодішній столиці.
Коли в 1827 році М.Максимович видав у Москві перший збірник українських народних пісень, балада про Гриця представлена в ньому загальнознаною піснею».
UPD - завдяки дружній допомозі доброго
blacklack знайшовся текст "Гриця" у пісеннику 1819 року ("Новейший всеобщий и полный песенник. Ч. 2. — СПб., 1819. — С. 150 (раздел "Малороссійскія пѣсни".). Виглядає отак Як на теперішні вимоги, це не зовсім переклад, швидше адаптація, а все-таки мені подобається.
«Мабуть, пісня припала до душі росіянам, принаймні мешканцям міст, де за доби романтизму народні балади належали до ходової творчості і конкурували з романсами. Незаперечним доказом популярності балади є той факт, що від 1805 року її передруковували майже всі збірники російських пісень.
Саме в 1805 році «Гриць» був поміщений до пісенника, виданого під назвою: «Всеобщий новоизбранный пѣсенник всѣх лучших российских авторов», Москва, 1805. У четвертій частині збірника подано 27 українських пісень, а серед них (під № 20) баладу про Гриця. З цього пісенника бере початок писемна історія балади.
У 1810 році в типографії Московського університету надруковано «Новѣйший и полный российский общенародный пѣсенник», у якому вміщено 23 українські пісні, а серед них і баладу про Гриця. У тому ж році її публікують і в «Новѣйшем всеобщем пѣсеннике», що упорядкував А.Калатилін. Наступна публікація здійснена у 1812 році в «Новѣйшем и отборнѣйшем всеобщем пѣсеннике» книговидавця Івана Заїкіна, що вийшов у Петербурзі. У 1817 році баладу подав «Новѣйший российский пѣсенник», підготовлений Ф.Плавильщиковим, теж у тодішній столиці.
Коли в 1827 році М.Максимович видав у Москві перший збірник українських народних пісень, балада про Гриця представлена в ньому загальнознаною піснею».
UPD - завдяки дружній допомозі доброго
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)