Почну я, напевне, з дуже приємної місії: пропіарю надзвичайно цікаву серію дорожніх нарисів про мандри Галичиною. Особливо цікаво, що автор помітив не тільки Львів, а й іншу Галичину – в тому числі сільську і приміську. А вже пост про Трускавець викликав у мене справжню ностальгію
А позітхавши і позгадувавши літні дні (і трускавецьких білочок, музикантів, камінці, що продаються на місцевому базарчику, раптову грозу, коли вулиці за кілька хвилин перетворюються на бурхливі ріки), продовжую викладати свої форумні закупи. На цей раз – Богдан Боцюрків, «Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939-1950)» (переклад з англійської). Оскільки колись давно я самовпевнено відважилася сконструювати психологічний портрет Гавриїла Костельника,, то саме він мене і зацікавив насамперед. І справді, дещо несподівано знайшлося. Наприклад, плани Костельника реформувати православ’я шляхом прищеплення йому притаманних УГКЦ динамізму і відкритості. Він і сам не особливо ховався з цими планами:
«Я найбільше боюся, що такі типи, як Макарій, почнуть запроваджувати свої порядки. Мої колеги цілком слушно заявляють, що православна церква консервативна, відстала від життя. Погано буде, якщо ми рівнятимемося на відсталих. Треба, щоб і в православній церкві відбулася певна реформа».
А ще більше помічали його опоненти, хоч би той сам Макарій (Оксіюк):
«Костельник може зіпсувати успіх в справі возз’єднання. Його слова у посланні стосовно документа, який видається всім особам, які співчувають возз’єднанню, підтверджують думку, що Костельник і його оточення розуміють возз’єднання на власний спосіб, тобто що уніятська Церква залишається відособленою від православної, такою, що входить у спілкування з нею лише формально на папері й у дрібницях (поминання патріярха або митрополита Київського). Це припустимо, адже при першій нагоді Костельник та його «брати» можуть таке становище використати для якогось іншого експерименту, як наприклад, - Полікарпівщина на Волині та Липківщина на Україні. Вони можуть застосовувати політичну партійність – «самостійність» України з нацистським присмаком. Загалом же, з Костельником треба бути дуже обережним, аби він не спровокував якоїсь інтриги».
А позітхавши і позгадувавши літні дні (і трускавецьких білочок, музикантів, камінці, що продаються на місцевому базарчику, раптову грозу, коли вулиці за кілька хвилин перетворюються на бурхливі ріки), продовжую викладати свої форумні закупи. На цей раз – Богдан Боцюрків, «Українська Греко-Католицька Церква і Радянська держава (1939-1950)» (переклад з англійської). Оскільки колись давно я самовпевнено відважилася сконструювати психологічний портрет Гавриїла Костельника,, то саме він мене і зацікавив насамперед. І справді, дещо несподівано знайшлося. Наприклад, плани Костельника реформувати православ’я шляхом прищеплення йому притаманних УГКЦ динамізму і відкритості. Він і сам не особливо ховався з цими планами:
«Я найбільше боюся, що такі типи, як Макарій, почнуть запроваджувати свої порядки. Мої колеги цілком слушно заявляють, що православна церква консервативна, відстала від життя. Погано буде, якщо ми рівнятимемося на відсталих. Треба, щоб і в православній церкві відбулася певна реформа».
А ще більше помічали його опоненти, хоч би той сам Макарій (Оксіюк):
«Костельник може зіпсувати успіх в справі возз’єднання. Його слова у посланні стосовно документа, який видається всім особам, які співчувають возз’єднанню, підтверджують думку, що Костельник і його оточення розуміють возз’єднання на власний спосіб, тобто що уніятська Церква залишається відособленою від православної, такою, що входить у спілкування з нею лише формально на папері й у дрібницях (поминання патріярха або митрополита Київського). Це припустимо, адже при першій нагоді Костельник та його «брати» можуть таке становище використати для якогось іншого експерименту, як наприклад, - Полікарпівщина на Волині та Липківщина на Україні. Вони можуть застосовувати політичну партійність – «самостійність» України з нацистським присмаком. Загалом же, з Костельником треба бути дуже обережним, аби він не спровокував якоїсь інтриги».
no subject
Date: 2010-09-27 06:01 pm (UTC)ми, до речі, теж видавали книги про нього і його твори
http://grazhda.blogspot.com/2007/12/blog-post_07.html
http://molod.zakarpattya.net.ua/ua_news_27032.html
no subject
Date: 2010-09-27 06:06 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-27 06:30 pm (UTC)якщо тобі треба буде - можу спробувать знайти
no subject
Date: 2010-09-27 07:22 pm (UTC)Попрошу й ще про одне: загляньте за оцим посиланням (http://wirade.ru/cgi-bin/wirade/YaBB.pl?board=seeurope;action=display;num=1187000443) - я не дуже налажала? Там використані деякі родинні матеріали.