Фердинанд Зайбт, «Блиск і вбогість середньовіччя»
(видавництво УКУ, Львів, 2009). Куплене за рекомендацією з френдстрічки. Дуже вдячна – книжка пресмачна. З розряду тих, які найкраще читати напівлежачи на канапі, з соковитим яблучком чи шоколадкою (чому ми втрачаємо здібність насолоджуватися таким? Ну гаразд). Може, трохи поверхова, але тим приємніша.
Я, схоже,збрехала помилилася твердячи, що тільки одна книжка з новокупленого не зв’язана з українською історією От і друга. Правда, територія наша там згадується, та й згадка про слов’ян є. Аж у одному розділі (поки що) – «Альфред Великий і Велика Моравія».
«(...)жодна з трьох великих мовних груп у тогочасній Європі: романи, германці та слов’яни – не є однорідна за етнічним походженням та історією; та все ж кожну з цих груп легко відрізнити від інших двох не тільки за мовою і територією розселення, а й не меншою мірою за доленосними, визначальними стосунками. У такому й лише в такому широкому сенсі можемо говорити про те, що три мовні групи входили в історію Європи у виразній черговості. Слов’яни були останніми. Починаючи від VI століття ці племена невідомого походження (як, зрештою, і романи з германцями) розсипалися по Східній і Центрально-Східній Європі невеликими групами, од яких ще збереглися назви.
Політичної структури, що охоплювала б цілу мовну групу, слов’янам (як перед тим германцям чи романам) створити не вдалося. Сама лише думка про це, мабуть, видалася б сучасникам не лише безглуздою, але й нездійсненною. Мовна спорідненість не була політичним аргументом, надто в суспільстві із соціальними мовними бар’єрами, здолати які правителям і слугам, рицарям і простолюдові вдавалося лише за певних умов. Можна навіть припустити, що мовна спорідненість була наслідком територіально-політичних обставин, а не навпаки».
(видавництво УКУ, Львів, 2009). Куплене за рекомендацією з френдстрічки. Дуже вдячна – книжка пресмачна. З розряду тих, які найкраще читати напівлежачи на канапі, з соковитим яблучком чи шоколадкою (чому ми втрачаємо здібність насолоджуватися таким? Ну гаразд). Може, трохи поверхова, але тим приємніша.
Я, схоже,
«(...)жодна з трьох великих мовних груп у тогочасній Європі: романи, германці та слов’яни – не є однорідна за етнічним походженням та історією; та все ж кожну з цих груп легко відрізнити від інших двох не тільки за мовою і територією розселення, а й не меншою мірою за доленосними, визначальними стосунками. У такому й лише в такому широкому сенсі можемо говорити про те, що три мовні групи входили в історію Європи у виразній черговості. Слов’яни були останніми. Починаючи від VI століття ці племена невідомого походження (як, зрештою, і романи з германцями) розсипалися по Східній і Центрально-Східній Європі невеликими групами, од яких ще збереглися назви.
Політичної структури, що охоплювала б цілу мовну групу, слов’янам (як перед тим германцям чи романам) створити не вдалося. Сама лише думка про це, мабуть, видалася б сучасникам не лише безглуздою, але й нездійсненною. Мовна спорідненість не була політичним аргументом, надто в суспільстві із соціальними мовними бар’єрами, здолати які правителям і слугам, рицарям і простолюдові вдавалося лише за певних умов. Можна навіть припустити, що мовна спорідненість була наслідком територіально-політичних обставин, а не навпаки».
no subject
Date: 2010-09-24 09:50 pm (UTC)а де можна придбати книгу ?
no subject
Date: 2010-09-25 09:06 am (UTC)no subject
Date: 2010-10-01 03:40 pm (UTC)Але спроби створити слов'янську супердержаву були. Це Річ Посполита і Російська Імперія. Ламалися у обох випадках від спроб ініціаторів (поляків і росіян) всіх інших підгорнути під себе, переконавши у другосортності. Іще щось схоже начебто кажуть про Югославію (сербів), але то майже фантомно. Російська імперія мала реінкарнацію у вигляді СРСР і Варшавського блоку, який повторював у Європі контури розселення слов'ян до середньовічної асиміляції
no subject
Date: 2010-10-01 03:46 pm (UTC)Річ Посполита все-таки містила чимало неслов"янсього елементу (литовців), так само й РІ. Навіть не кажу вже про тюркські чи угро-фінські народи, але згадаємо роль німців в ній.