Продовжую вихвалятися своїм форумним уловом. Збірник наукових праць «Львів: місто, суспільство, культура». т.6. «Львів-Краків: діалог міст в історичній ретроспективі». Обидва міста від 16 століття і практично до нашого часу. Купила почасти щоб не цілком розучитися читати польською мовою, ну і заради цікавості теж.
Не так давно трапилося мені встяти в дискусії з приводу причини смерті відомого математика Ст.Банаха. Я, як і багато інших, ще в ранній юності чула розповідь, від якої кров стигла в жилах: про годування кров’ю тифозних вошей у «нацистському центрі» і про смерть від виснаження. Яким же потрясінням стала для мене почута у випадковій розмові фраза: протитифозний інститут існував і в радянські часи і добрі знайомі співрозмовника, студенти й лаборанти, підробляли там, годуючи тих самих вошей!
Дійсність, як воно не раз буває, виявилася простішою, аніж понура легенда. Згадуваний «нацистський центр» виявився інститутом Рудольфа Вейгля (Rudolf Stefan Weigl), його діяльності у воєнні роки присвячений абзац у розвідці Адама Редзіка «Нарис про історію Львівського університету у 1939-46 рр». Далі поміщаю власний переклад.
«Офіційну наукову діяльність вели львівські інститути дослідження плямистого тифу, передусім інститут проф. Рудольфа Вейгля, що виконував також важливу «патріотичну» функцію. Окрім виготовлення вакцини для німецької армії, таємно виготовляв також сиворотку, що переправлялася до концентраційних таборів та гетто, а крім того працювало там кількасот поляків, що «годували вошей» і це давало їм засоби для життя».
Сам Вейгль, попри німецьке ім’я, був т.зв. «поляком з вибору», автор посилається на працю D.Naspiak, Z.Ojrzynski, “Lwowianin i Polak z wyboru – profesor Rudolf Stefan Weigl”. В числі тих кількасот поляків був і Стефан Банах. А помер геніальний математик від раку.
Боюся, правда, що моє уточнення у вихідній дискусії нікому не було потрібне, бо там йшла (про що я не здогадувалася) якась давня суперечка: яка влада виявилася для різних груп мешканців Львова гіршою – радянська чи німецька? Думаю, цілком безперечним це питання було для євреїв, та й то у списках розстріляних в червні 1941 року в західноукраїнських тюрмах чимало єврейських імен. Але от як стояла справа з поляками, в тому числі колегами Банаха по університету (цитую з тої ж статті)
«Вже 7 жовтня 1939 року був арештований професор Людовік Дворжак. Ув’язнений був початково у Львові. В лютому 1940 року був перевезений до Києва, пізніше – до Чернігова. Загинув, імовірно, у 1941 році за точно нез’ясованих обставин. Ще раніше, 28 вересня, був заарештований проф. Станіслав Грабський, 4 жовтня – проф. Тадеуш Косінський. Більш-менш тоді ж, 18 листопада, був заарештований професор на пенсії Станіслав Глонбінський, а днем пізніше, 19 листопада, асистент кафедри економії доктор Станіслав Скрипек. В середині листопаду до радянської неволі потрапив доцент Станіслав Шлаль, що намагався перебратися до Угорщини. Арешти серед наукових працівників посилилися в періоді від січня до квітня 1940 року, особливо вони зачепили довоєнних політичних діячів та осіб, зв’язаних з підпіллям. 22 січня був затриманий доктор Войцех Бем, а в лютому кс. доктор Єжи Ягляж. На початку березня при нез’яснених обставинах заарештовано доктора Зенона Вахльовського. Тоді ж і теж при нез’ясованих обставинах арештовано д-ра Казімєжа Гжибовського, д-ра Альфреда Ланевського і д-ра Владислава Мікушевського. 9 квітня під приводом виконання функції прокурора, арештовано магістра Віктора Турка, асистента кафедри міжнародного приватного права. Місяцем пізніше, 13 квітня, під час другої депортаційної акції вивезений був до Казахстану професор Едуард Дубаневич разом з сім’єю. На початку червня 1941 року НКВД арештувало д-ра Владислава Ребіша, асистента кафедри права народу, який ймовірно невдовзі був розстріляний.(...) Крім того, в Катині і Харкові загинули: д-р Євстахій Джевіцький, д-р Стефан Качмар, магістр Болеслав Барановський, магістр Роман Калуський, магістр Здзіслав Копняк і, правдоподібно, колишній секретар університету Станіслав Постенпський».
From: [identity profile] farnabazsatrap.livejournal.com
Биологи и сейчас всяких слепней и прочую гадость кормят своей кровью, т.е.
дают себя кусать.Знаю достоверно от сотрудника Зооинститута АН.
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Фу. А не можна це якось гуманніше, готову кров їм давати чи що?
From: [identity profile] farnabazsatrap.livejournal.com
и ввести антикоагулянт ?

P.S.Этот мужик в бурные девяностые подрабатывал изготовлением чучел.
И привезли ему убитого лося, а на лосе этом сидело много лосиных мух-знаете, такие жёсткие, плоские с крылышками и широко расставленными лапками в волосчах запутываются и долго ползают перед укусом-а кусают не очень больно.
Лось эта вылежал неделю в морозилке, потом он его достал и принялся обрабатывать.Мухи ожили и покусали его; но так как они насосались кровью мёртвого зверя-видимо, уже разложение пошло-то
от их укусов по всему телу таксидермиста пошли нарывы.
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Я більше з коров"ячими бомками знайома - ті як вкусять, то мало не здасться.

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

September 2017

M T W T F S S
     123
45678 910
111213141516 17
181920 21222324
252627282930 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 15/03/2026 10:21 pm
Powered by Dreamwidth Studios