Продовження

(...)на противагу «радянському перекладацькому перекладу», «антирадянський»  розвивався не лише в діаспорі. Опонентами режиму вимушено були всі найяскравіші українські перекладачі – навіть попри заяви про щодо політичної лояльності й принагідну працю над такими «шедеврами», як українська версія Державного гімну СРСР. Проте особливе місце в нашій історії посідає «невольничий переклад», репрезентантами якого в різний час були П.Грабовський, М.Зеров, Г.Кочур, Д.Паламарчук. Їхню сумну й героїчну традицію вже в 1970-1980-і роки змушені були повторити Іван Світличний і Василь Стус.
              Переклад для українських дисидентів 60-80-х важив більше, ніж переклад, і не мав у російській новітній літературі жодних аналогів. Навіть деякі власні вірші й тексти ув’язнених побратимів, пересилаючи з табору, маскували під переклади (...)
              Однією з найдраматичніших сторінок історії перекладацтва можна вважати й таборову працю Василя Стуса над Рільке й Гете. Гете поет почав читати ще в Сталінському педінституті (на останніх курсах – в оригіналі). Закінчений у грудні 1969 року варіант збірки «Зимові дерева» відкриває відома авторова передмова «Двоє слів читачеві», у якій, зокрема, йдеться про поетичні уподобання Стуса, не лише ранні (Рильський, Вергарн, трохи згодом – Бажан і Пастернак), але й пізніші: «Нині найбільше люблю Гете, Свідзінського, Рільке. Славні італійці (те, що знаю). Особливо Унгаретті. Квазімодо.
              Перші перекладацькі спроби Стуса, включені до п’ятого тому зібрання його творів, що охоплює всю відому перекладацьку спадщину, зроблено ще на початку 1960-х (вірші Буніна, Брюсова, Заболоцького). Але коли 1966 року в журналах «Дніпро» (№8) та «Ранок» (№9) з’явилися переклади з Лорки, виконані спільно В.Стусом та Ю.Покальчуком (знавцем іспанської мови), то прізвище Стуса вде мусив приховувати псевдонім «В.Петрик» (у вересні 1965 року поет був відрахований з аспірантури Інституту літератури за виступ протесту проти арештів української інтелігенції в київському кінотеатрі «Україна»).
               Так само під псевдо «В.Петрик» з’явилися сім перекладів віршів Р.Бородуліна та Ф.Черні в антології білоруської поезії «Калинові мости» та три вірші Гете у збірці його творів у серії «Шкільна бібліотека».(Обидві книжки вийшли 1969 року)  Наступного 1970 року видавництво «Дніпро» опублікувало роман Гете «Літа науки Вільгельма Майстра» в перекладі С.Сакидона. 12 віршів цього видання переклав В.Стус. Прізвище перекладача цього разу було зазначене – але тільки в підрядковій виносці після першого твору. Дивом «проскочило» Стусове прізвище й під перекладами текстів вокальних творів на музику Перголезі, Моцарта, Бетховена, Шумана, Гурільова, Рубінштейна, Климовського в хрестоматії «Педагогічний репертуар співака-початківця. Пісні. Арії. Романси» (1969).
              З арештом письменника 12 січня 1972 року можливості для друку (навіть під псевдо) зникли. «Хрестоматія зарубіжної літератури», що планувалася до друку у видавництві «Вища школа» (для неї Стус переклав був іще на волі вірші фон Гофмансвальдау, Вайзе й Гюнтера), світу так і не побачила – її набір було розсипано. Ще 1966 року Стус переклав понад 800 рядків віршів Мопассана для зібрання його творів українською мовою. Ці переклади було відредаговано й схвалено до друку – проте видавництво змушене було врешті-решт залучити іншого перекладача, і 8-й том Мопассана вийшов через те із значним запізненням. Не побачив світу й переклад драми Брехта «Життя Галілея», виконаний Стусом разом із Зінаїдою Йоффе.

Date: 2010-09-13 10:03 am (UTC)
From: [identity profile] slipa-ol.livejournal.com
дивовижний Стус! стільки встиг зробити працюючи під постійним пресингом!

Date: 2010-09-13 10:19 am (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Наспрвді ми не знаємо багато чого з ним зробленого. Більшість перекладів Рільке втрачені.

Date: 2010-09-13 03:20 pm (UTC)
From: [identity profile] rian-ma.livejournal.com
дякую за цікаву інформацію, не знала що Стус був перекладачем

Date: 2010-09-13 04:03 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Українські переклади If (http://tin-tina.livejournal.com/33146.html)
Переклад Стуса (http://tin-tina.livejournal.com/33397.html?thread=169589#t169589)
Взагалі-то я намагалася пояснити, чим займався б Стус при інших умовах. Писав би філософську лірику, перекладав великих німців, французів, італійців.

Date: 2010-09-13 05:15 pm (UTC)
From: [identity profile] rian-ma.livejournal.com
а став героєм...

Date: 2010-09-13 05:20 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Чомусь я згадала такий вірш в прозі Оксани Забужко. Про поетів, які не повинні сидіти в тюрмах. Вони повинні проходити крізь мури.
Словом, мене більше влаштовував би світ, в якому Стус не мусив би ставати героєм, а залишався поетом.

Date: 2010-09-13 05:34 pm (UTC)
From: [identity profile] rian-ma.livejournal.com
така вже в нас країна і таке життя, що в ньому завжди є місце подвигу

Date: 2010-09-14 04:10 pm (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Интересная переводческая история. Читая это, понимаешь, что трудности современных переводчиков, которые свободно могут выложить в сеть что им вздумается, не так уж велики. Да и доступ к оригиналам стал куда легче.

Date: 2010-09-14 04:14 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Колись я чула історію чоловіка, який мав надзвичайні заслуги перед українським перекладом. Ні, сам він нічого не перекладав, хоча й знав основні європейські мови, принаймні на рівні чайника. Але він підтримував зв"язки з зарубіжними письменниками і купував або випрошував у них книжки, а потім віддавав їх перекладачам, які й перекладали. Зовсім простий чоловік робітничої професії. От прізвище забула...

Date: 2010-09-14 04:41 pm (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Вот уж действительно почтовая лошадь просвещения. Не в том смысле, что его заслуга мала, но пушкинское сравнение подходит сюда как нельзя лучше.

Date: 2010-09-14 04:43 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Тільки історія не пушкінських часів - зовсім недавня. Він не так давно помер (судорожно пригадую - може, досі живий? Чомусь в мене склалося враження, що таки помер).

Date: 2010-09-14 04:46 pm (UTC)
From: [identity profile] blacklack.livejournal.com
Понятное дело. Если Гоголя интересовала книга Шиллера, молодой аристократ выписывал ее за 40 рублей из Лемберга :)
Хотя цензура тогда уже была. Или еще.

Date: 2010-09-14 04:50 pm (UTC)
From: [identity profile] tin-tina.livejournal.com
Цензура, схоже, цим не переймалася. Дістає якийсь нікому не відомий роботяга книжки на хрін-знає-яких-мовах (він більше по скандінавських спеціалізувався, взагалі не дуже поширених), та й Бог з ним. Якби це був хтось типу Лукаша чи Кочура - інша справа.

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

September 2017

M T W T F S S
     123
45678 910
111213141516 17
181920 21222324
252627282930 

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 15/03/2026 08:33 pm
Powered by Dreamwidth Studios