![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
А тепер - Стус
13/09/2010 11:36 am(...)на противагу «радянському перекладацькому перекладу», «антирадянський» розвивався не лише в діаспорі. Опонентами режиму вимушено були всі найяскравіші українські перекладачі – навіть попри заяви про щодо політичної лояльності й принагідну працю над такими «шедеврами», як українська версія Державного гімну СРСР. Проте особливе місце в нашій історії посідає «невольничий переклад», репрезентантами якого в різний час були П.Грабовський, М.Зеров, Г.Кочур, Д.Паламарчук. Їхню сумну й героїчну традицію вже в 1970-1980-і роки змушені були повторити Іван Світличний і Василь Стус.
Переклад для українських дисидентів 60-80-х важив більше, ніж переклад, і не мав у російській новітній літературі жодних аналогів. Навіть деякі власні вірші й тексти ув’язнених побратимів, пересилаючи з табору, маскували під переклади (...)
Однією з найдраматичніших сторінок історії перекладацтва можна вважати й таборову працю Василя Стуса над Рільке й Гете. Гете поет почав читати ще в Сталінському педінституті (на останніх курсах – в оригіналі). Закінчений у грудні 1969 року варіант збірки «Зимові дерева» відкриває відома авторова передмова «Двоє слів читачеві», у якій, зокрема, йдеться про поетичні уподобання Стуса, не лише ранні (Рильський, Вергарн, трохи згодом – Бажан і Пастернак), але й пізніші: «Нині найбільше люблю Гете, Свідзінського, Рільке. Славні італійці (те, що знаю). Особливо Унгаретті. Квазімодо.
Перші перекладацькі спроби Стуса, включені до п’ятого тому зібрання його творів, що охоплює всю відому перекладацьку спадщину, зроблено ще на початку 1960-х (вірші Буніна, Брюсова, Заболоцького). Але коли 1966 року в журналах «Дніпро» (№8) та «Ранок» (№9) з’явилися переклади з Лорки, виконані спільно В.Стусом та Ю.Покальчуком (знавцем іспанської мови), то прізвище Стуса вде мусив приховувати псевдонім «В.Петрик» (у вересні 1965 року поет був відрахований з аспірантури Інституту літератури за виступ протесту проти арештів української інтелігенції в київському кінотеатрі «Україна»).
Так само під псевдо «В.Петрик» з’явилися сім перекладів віршів Р.Бородуліна та Ф.Черні в антології білоруської поезії «Калинові мости» та три вірші Гете у збірці його творів у серії «Шкільна бібліотека».(Обидві книжки вийшли 1969 року) Наступного 1970 року видавництво «Дніпро» опублікувало роман Гете «Літа науки Вільгельма Майстра» в перекладі С.Сакидона. 12 віршів цього видання переклав В.Стус. Прізвище перекладача цього разу було зазначене – але тільки в підрядковій виносці після першого твору. Дивом «проскочило» Стусове прізвище й під перекладами текстів вокальних творів на музику Перголезі, Моцарта, Бетховена, Шумана, Гурільова, Рубінштейна, Климовського в хрестоматії «Педагогічний репертуар співака-початківця. Пісні. Арії. Романси» (1969).
З арештом письменника 12 січня 1972 року можливості для друку (навіть під псевдо) зникли. «Хрестоматія зарубіжної літератури», що планувалася до друку у видавництві «Вища школа» (для неї Стус переклав був іще на волі вірші фон Гофмансвальдау, Вайзе й Гюнтера), світу так і не побачила – її набір було розсипано. Ще 1966 року Стус переклав понад 800 рядків віршів Мопассана для зібрання його творів українською мовою. Ці переклади було відредаговано й схвалено до друку – проте видавництво змушене було врешті-решт залучити іншого перекладача, і 8-й том Мопассана вийшов через те із значним запізненням. Не побачив світу й переклад драми Брехта «Життя Галілея», виконаний Стусом разом із Зінаїдою Йоффе.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2010-09-13 10:03 am (UTC)no subject
Date: 2010-09-13 10:19 am (UTC)no subject
Date: 2010-09-13 03:20 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-13 04:03 pm (UTC)Переклад Стуса (http://tin-tina.livejournal.com/33397.html?thread=169589#t169589)
Взагалі-то я намагалася пояснити, чим займався б Стус при інших умовах. Писав би філософську лірику, перекладав великих німців, французів, італійців.
no subject
Date: 2010-09-13 05:15 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-13 05:20 pm (UTC)Словом, мене більше влаштовував би світ, в якому Стус не мусив би ставати героєм, а залишався поетом.
no subject
Date: 2010-09-13 05:34 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-14 04:10 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-14 04:14 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-14 04:41 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-14 04:43 pm (UTC)no subject
Date: 2010-09-14 04:46 pm (UTC)Хотя цензура тогда уже была. Или еще.
no subject
Date: 2010-09-14 04:50 pm (UTC)