Гортаючи старі журнали

[tin_tina]

Є у ЗНО ще неоцінена добра риса: під час його проведення базисну установу закривають, а працівникам забороняють на гарматний постріл підходити до свого робочого місця. Ага, до своєї кімнати я сьогодні проривалася, зриваючи численні печатки з дверей. Завдяки цьому дісталися мені два непередбачені вихідні. І знову «але» - через ті вихідні я тепер мушу носом землю рити, щоб сяк-так вписатися в графік. І все-таки для свого улюбленця, нашого міністра освіти, кілька хвилин знайду. Мене в цьому герої нашого часу вражає стрімка еволюція. яку він проробив на наших очах. Що там каже доктор історичних наук про необхідність врівноваженого висвітлення минулого? Особливо не такого давнього, скажімо 30-х-40-х років минулого століття? А от як вони писали всього лиш у 1991 році.
            (Стаття називається «Обірваний політ», її герой – генерал-лейтенант авіації Птухін, герой громадянської війни в Іспанії і перших днів Великої вітчизняної (хай вже їм буде). розстріляний у 1942 році. Я майже певна, що тепер Д.Т.  знайшов би вагомі пояснення такого, гм. судового процесу, а як сам би не знайшов, то помічники б пометушилися. Але тоді писалося інакше, ага…)
          Почалося все у статті ще з 1937 року, але «у 1937, перенищивши полководців, сталінська банда вкрала лаври перемог у громадянській війні. А у сорокові ціль була незрівнянно більша, масштабніша – привласнити світового значення перемогу над фашизмом, піднести рябого полководця-нездару на рівень Цезаря і Ганнібала, зробити його класиком військового мистецтва (…) Але виявляється, що розправами 1937-го і 1946-го перелік масових сталінських злочинів не вичерпується. Є в ньому ще не відкриті, ще не оприлюднені криваві сторінки, ще не розшукані безвинні жертви, що були знищені без суду і слідства, у катівнях {Серед них, звичайно, і герой статті, зрештою, у чималій компанії: Локтіонов, Штерн, Смушкевич, Ригачов. Арженухін, Склизов, Сакрієр, Таубін. Хоча Птухін дещо їх пережив – його розстріляли в 1942-у, 23 лютого, ага, саме в такий день, а тих перелічених – 28 жовтня 1941} «Серед вбитих того дня поблизу селища Барбиш було понад двадцять осіб, а серед них – шість Героїв Радянського Союзу, десять генералів, старші офіцери, навіть дружини деяких з них.
      «Немає сенсу відшукувати у діях Сталіна хоч якийсь здоровий глузд чи продуманість, хоча б єдину причину, котра змусила його вчинити у такі страшні, трагічні дні таку божевільну розправу. Акція народилася миттєво – разом з поразками на фронті. Сталіну просто було конче необхідно – щоб вижити і утримати владу – каналізувати гнів суспільства в інший бік, звалити на будь-кого величезну провину за катастрофічні поразки, за злочинну непідготовленість армії».
           Всі цитати за статтею «Обірваний політ» Дмитра Табачника, журнал «Україна», №21 за жовтень 1991 року.

Comments

дрiбна помилка

[status-constr.livejournal.com]

Ригачов Ричагов

Re: дрiбна помилка

[tin-tina.livejournal.com]

Дякую. Видно, помилка набору, бо я ще раз заглянула в оригінальний текст - там Ригачов. Але я більше про те, чи підписався б сьогодні автор статті під нею?

[status-constr.livejournal.com]

Не можу не зауважити, що цей chochlik drukarski про "Ригачова" такий фрейдистський... :)

а пiд чим "вони" пiдписуються - досить ясно :) про це йшла мова ще в радянському кино "Доживём до понедельника" :)

[tin-tina.livejournal.com]

:-)