Наздогін - так чомусь подумала, що радянська пенітенціарна система була доволі парадоксальним місцем. От читала я колись тюремні спогади вже покійної письменниці Галини Гордасевич, називалися, здається, "Соло для дівочого голосу". Опинилася вона в ув"язненні без жодного розумного приводу - не була членом ніякої організації, не чинила ніяких протиправних дій, була типовим післявоєнним дівчатком, якому халва та вафлі видавалися неймовірними ласощами, вона ще з гумором описувала, як їздила їх купувати і як це, мабуть, збивало з пантелику тих, хто мав за нею слідкувати, такі особи, як вона пізніше з"ясувала, були. І от вже в тюрмі виявляється, що вона неповнолітня - не має й 17 років. Тюремне начальство негайно ж вибиває для неї масло і взагалі посилене харчування, так що коли на волі вона була вкрай вихудлою особою, то за час ув"язнення істотно поповніла. Що ще цікаво, і її співв"язні, і тюремний персонал дуже пильнували за її моральністю, так що коли вона, вже працюючи в якомусь тюремному цеху, заради жарту взяла в руки кимось залишену сигарету, то її гуртом відібрали і викинули :-)
no subject
Date: 2012-09-08 09:49 am (UTC)Що ще цікаво, і її співв"язні, і тюремний персонал дуже пильнували за її моральністю, так що коли вона, вже працюючи в якомусь тюремному цеху, заради жарту взяла в руки кимось залишену сигарету, то її гуртом відібрали і викинули :-)