Кому належать Чернівці -3
23/02/2011 07:58 pm Петро Рихло
Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини
(з журналу "Всесвіт")
Наприкінці 60-х років ХХ століття, під час мого навчання на факультеті романо-германської філології Чернівецького університету, більшість топографічних реалій Чернівців мала відповідні до того часу назви: вулиця Леніна, площа Радянська, проспект 50-річчя Жовтня (він тоді лише закладався), кінотеатри «Жовтень», імені Щорса, Зої Космодем’янської, парк культури і відпочинку імені Калініна тощо. І раптом якогось дня я відкрив для себе, що в центральній частині міста, прямо за університетською бібліотекою, є доволі великий зелений масив із незвичною, як на тодішнє моє світовідчуття, назвою – парк імені Шиллера. Це було неймовірно. Серед суто радянських реалій, витриманих у кондовому ідеологічному ключі – раптом паркі імені Шиллера. Більше того: неподалік виявилася ще й вулиця Шиллера, а на одному з бокових фасадів обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської красувався бюст Шиллера. Це мене заінтригувало і привело до радше інтуїтивного, ніж логічного висновку, що присутність великого німецького поета й драматурга в Чернівцях не випадкова. Звичайно, що тоді, в умовах «залізної завіси», архівних та бібліотечних «спецхранів» з’ясувати це було непросто. Отож відповідь на питання про те, що пов’язувало Шиллера з Чернівцями, які підстави існували для такої пильної уваги до його імені, мовби зависла в повітрі, «законсервувалася» на багато років. І лише згодом, уже в умовах незалежної України, мені вдалося підняти завісу над цією таємницею.
( Read more... )
(Д.б.)
Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини
(з журналу "Всесвіт")
Наприкінці 60-х років ХХ століття, під час мого навчання на факультеті романо-германської філології Чернівецького університету, більшість топографічних реалій Чернівців мала відповідні до того часу назви: вулиця Леніна, площа Радянська, проспект 50-річчя Жовтня (він тоді лише закладався), кінотеатри «Жовтень», імені Щорса, Зої Космодем’янської, парк культури і відпочинку імені Калініна тощо. І раптом якогось дня я відкрив для себе, що в центральній частині міста, прямо за університетською бібліотекою, є доволі великий зелений масив із незвичною, як на тодішнє моє світовідчуття, назвою – парк імені Шиллера. Це було неймовірно. Серед суто радянських реалій, витриманих у кондовому ідеологічному ключі – раптом паркі імені Шиллера. Більше того: неподалік виявилася ще й вулиця Шиллера, а на одному з бокових фасадів обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської красувався бюст Шиллера. Це мене заінтригувало і привело до радше інтуїтивного, ніж логічного висновку, що присутність великого німецького поета й драматурга в Чернівцях не випадкова. Звичайно, що тоді, в умовах «залізної завіси», архівних та бібліотечних «спецхранів» з’ясувати це було непросто. Отож відповідь на питання про те, що пов’язувало Шиллера з Чернівцями, які підстави існували для такої пильної уваги до його імені, мовби зависла в повітрі, «законсервувалася» на багато років. І лише згодом, уже в умовах незалежної України, мені вдалося підняти завісу над цією таємницею.
( Read more... )
(Д.б.)
