Схоже, святочні оповідання були улюбленим жанром Михайла Петровича. На цей раз я вибрала для представлення «Недоразумение. Необыкновенный случай», воно примітне подвійно. По-перше, має підзаголовок «из галицкой жизни», це при тому, що Старицький, щирий великоукраїнець, писав завжди про своє, а галичан в нього я щось і не згадаю. Однак підозріваю, що цей підзаголовок був доданий лише заради цензури, нічого специфічно галицького в оповіданні нема, зате фігурують копійки, поліцмейстери, участок, жандарм, самовар... схоже, це не той бік Збручу. Ну, і друге, ситуація, в яку втрапив герой оповідання, може видатися доволі злободенною саме нам і сьогодні: на наших очах люди, всіма шановані, раптом провели ці свята у супроводі обшуків, допитів та інших подібних приємностей.
( Read more... )
Отак для героїв обох творів – і Яся з Сарою, і Андрія Степановича, все закінчилося якнайкраще. І нам всім цього ж бажаю. Як написав мшф
alex_glbr
Хай Вам Бог здоров`я дасть
Пережить донецьку власть!!!

( Read more... )
Отак для героїв обох творів – і Яся з Сарою, і Андрія Степановича, все закінчилося якнайкраще. І нам всім цього ж бажаю. Як написав мшф
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Хай Вам Бог здоров`я дасть
Пережить донецьку власть!!!
