Камінний господар – антигероїня

«Камінний господар» - це не тільки історія найвідомішого спокусника всіх часів і народів, написана жінкою, але й історія, героїні якої рішуче відтіснили на задній план всіх чоловічих персонажів. В першу чергу це стосується Донни Анни. В первісному сюжеті вона була малозначущою особою, просто черговою спокушеною, яка випадково стала й останньою. Донна Анна Лесі Українки цілковито інша, як ми вже знаємо, всупереч навіть волі авторки, ця енергійна дама перемістилася в центр сюжету, змусивши всіх інших танцювати під власну музику. Її чари діють практично на всіх чоловіків (може, крім Сганареля), і то не тільки на колег по п’єсі, а й на читачів та критиків – одного з таких критиків Оксана Забужко навіть звинувачує у ревнуванні Анни до Командора. Що характерно, цілковито всі жіночі персонажі найменшої приязні до Анни не виявляють (окрім Долорес, але ж вона взагалі свята та і їй вчорашня подруга платить чорною невдячністю). Однак жінки-читачки, яким Донна Анна нічим не загрожує, охоче визнають, що вона наділена і всіма недоліками антигероїні (егоїстична, холодна, жорстока, амбітна), і всіма перевагами, властивими цьому типу (енергійна, розумна, дотепна, з характером, незрівнянна майстриня  маніпуляції, справжній кризовий менеджер, а притому ще й дуже реалістична і тверезомисляча).
( О, Анно! )

         Частою помилкою жінок подібного типу є недооцінка інших жінок, багато цих розумниць вважає себе єдиними розумними представницями власної статі (і часто гірко за подібні ілюзії розплачуються). Однак Анна подібної помилки не робить (тому я й готова припустити, що в майбутньому вона таки переможе), і принаймні одну жінку рівною собі суперницею вважає. Хоча ця «суперниця» нібито ніяк не збирається з Анною боротися і взагалі явно належить до тих, «чиє царство не від цього світу». Мова про Долорес.