Світ "Руфіна та Прісцілли"

Катакомби

Залишивши поки що те богословські тонкощі розумнішим від мене, я займуся речами приземленішими: описом того світу, в якому жили герої п’єси «Руфін і Прісцілла». Чесно признаюся. що цей аспект мене найбільше приваблює. Особливо б я хотіла приділити увагу становищу жінки в пізньоантичному і ранньохристиянському суспільстві, причому теж в аспектах суто земних. Як там було з майновими правами, а як з правом укладати шлюб, як поводилися тодішні жінки дома і поза домом? Але поки се та те, почнемо з топографічного, чи що, опису. Яке раннє християнство без катакомб? Там збираються громади вірних на таємні відправи, там. ховаючись від жорстоких властей, правлять літургії і влаштовують агапе… Ну, звичайно, насправді воно може бути трохи простіше, а як саме – описує Поль Гіро в книжці «Приватне і громадське життя римлян», розділ «Римські катакомби». От кілька фрагментів:

( Read more... )

«Ці катакомби виникли на місці поховань римської сім’ї консула Акілія Глабрія. В 1 столітті ця сім’я мала значні земельні володіння. Одна з представниць цієї сім’ї, Прісцілла, була страчена з наказу імператора Доміціана». (А раптом ці Акіла і Прісцілла якось сплуталися з іменами подружжя – помічників св.Павла Акіли і Прісцілли? Чи це чисто випадкове співпадіння?)

(no subject)

Наталія Яковенко: Треба усунути плачі над «колоніальним статусом»

"Отже, якщо ми на перше місце поставимо суспільство та людину, а не формальний державний статус, то визначальними стануть персональні пріоритети, вибір людиною стратегій власної поведінки і т.п. Усунувши традиційні плачі над колоніальним статусом, ми переконаємося, яким великим був вклад українців у розбудову тих держав, до яких їх вводила історична доля, - Речі Посполитої, Російської та Австрійської імперій, Радянського Союзу. У такий спосіб наша історія нормалізується, вона набуде елементарної повноцінності, як і решта історій тих народів Європи, що не мали власних державностей (а таких, повірте, значно більше, ніж державних народів). Ідеться, відтак, про переакцентування історії з песимістичної на оптимістичну, себто по суті – про спробу подолати насаджуване досі почуття меншовартості."