Слід згадати тут і про велику популярність, якої на початку XIX ст. набула в Німеччині й інших країнах Західної Європи українська пісня “їхав козак за Дунай”. її текст 1809 р. був перекладений на німецьку мову другорядним поетом Ф.Тігде й під назвою “Козак і дівчина” надрукований з нотами в кишеньковому виданні Беккера. Цей переклад не належить до вдалих: він дуже розтягнутий (32 вірші замість 16-ти в оригіналі), і в цій розтягнутості розмився виразний і динамічний діалог козака й дівчини, сповнений молодечої завзятості й ніжного смутку. З метою посилення національного колориту Тігде наділив персонажів псевдоукраїнськими іменами Оліс і Мінка, і в Німеччині пісня отримала назву “Чарівна Мінка”. Проте ці вади поетичного перекладу не зашкодили голосному успіхові пісні в Німеччині, а потім і в інших країнах Європи. Відомий письменник Гофман фон Фалерслебен свідчить, що під час визвольної антинаполеонівської війни німці часто співали “Чарівну Мінку”4. Пізніше часопис “Віаїїег &дг ИїегагізсКе ІІпіегЬаШіпд” констатував, що “в 1812-1814 рр. “Чарівна Мінка” звучала в усій Європі, від Дніпра до берегів Сени, і не одні лише козаки її співали”5. Ця українська пісня відгукнулася в німецькій класичній музиці: К.М.Вебер створив дев’ять варіацій на її мелодію, привабила вона також Бетховена, який написав “Десять варіацій для фортепіано” на тему цієї пісні, а згодом дав обробку для голосу й фортепіанного тріо у циклі “24 пісні різних народів”.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
pari
no subject
Date: 2010-12-12 06:16 pm (UTC)Слід згадати тут і про велику популярність, якої на початку XIX ст. набула в Німеччині й інших країнах Західної Європи українська пісня “їхав козак за Дунай”. її текст 1809 р. був перекладений на німецьку мову другорядним поетом Ф.Тігде й під назвою “Козак і дівчина” надрукований з нотами в кишеньковому виданні Беккера. Цей переклад не належить до вдалих: він дуже розтягнутий (32 вірші замість 16-ти в оригіналі), і в цій розтягнутості розмився виразний і динамічний діалог козака й дівчини, сповнений молодечої завзятості й ніжного смутку. З метою посилення національного колориту Тігде наділив персонажів псевдоукраїнськими іменами Оліс і Мінка, і в Німеччині пісня отримала назву “Чарівна Мінка”. Проте ці вади поетичного перекладу не зашкодили голосному успіхові пісні в Німеччині, а потім і в інших країнах Європи. Відомий письменник Гофман фон Фалерслебен свідчить, що під час визвольної антинаполеонівської війни німці часто співали “Чарівну Мінку”4. Пізніше часопис “Віаїїег &дг ИїегагізсКе ІІпіегЬаШіпд” констатував, що “в 1812-1814 рр. “Чарівна Мінка” звучала в усій Європі, від Дніпра до берегів Сени, і не одні лише козаки її співали”5.
Ця українська пісня відгукнулася в німецькій класичній музиці: К.М.Вебер створив дев’ять варіацій на її мелодію, привабила вона також Бетховена, який написав “Десять варіацій для фортепіано” на тему цієї пісні, а згодом дав обробку для голосу й фортепіанного тріо у циклі “24 пісні різних народів”.
http://www.google.com/search?client=opera&rls=ru&q=%22%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%22+1808.+%D0%92%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5+%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D1%83+%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96+%D0%91%D0%B5%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0+%D0%B2+1809&sourceid=opera&ie=utf-8&oe=utf-8
2 цікаві посилання, особливо pdf