Обіцяне хорватське
Обіцяла я колись хорватські екскурси? От, прошу. Досі мені доводилося вивчати слов’янські мови, читаючи історичні романи (словацьку, наприклад, - з “Вавілону” Маргіти Фігулі), тому, боюся, знання цих мов виходило специфічним...Зате хорватську – з уже згадуваної “Малої антології хорватської поезії” в перекладах Павличка, укладачі “Антології” великодушно залишили деким віршам і їх оригінальні тексти. Але цим рядкам, сподіваюся, переклад не потрібний!
LJUDEVIT GAJ
(1809-1872)
HORVATOV SLOGA I SJEDINJNIE
1
Još Horvatska ni propala, dok mi živimo,
Visoko se bude stala, kad ju zbudimo;
Ak je dugo tvrdo spala, jačja hoće bit,
Ak je sada vu snu mala, će se prostranit.
2
Vetćkrat senia čudne senie slatke radosti,
Kada se joj kažu tenie jake mladosti;
Drugda pako magle crne nju opstiraju,
Kada sestre njoj neverne nju zapiraju.
Jenput vidi županije sve ponovljene,
Stare slavne sve banije znova stvorjene;
Vidi, čuje Gorotance, Krajnce dolazit
I s Horvati neprestance tako govorit:
4
“Hoj Horvati, braćo mila, čujte našu reč,
Neće nas razdružt sila baš nikava već;
Nas je negda jedna mati draga rodila,
S jednim nas je, bog joj plati, mlekom pojila.
5
Kako čemo majki bolje sad zahvaliti,
Kak da bumo jedne volje se sjedniti;
Jal I nazlob njene sine su razdružili,
Stare slavne domovine diku zrušili.
6
Ni li skoro skradnje vreme da nju zvisimo,
Ter da stranjsko teško breme iz nas bacimo;
Stari smo I mi Horvati, nismo zabili,
Da smo vaši pravi bratri zlo prebavili”
Ні-ні, від суперечок “хто в кого позичив текст”, я відмовляюся наперед. Колись мені доводилося чути про бойовий марш гарібальдійців, що починався словами: “Ти жива іще, моя Італіє”, хоча хорватський гімн – це, начебто, ще 1848 рік... Ну гаразд, Павличко хорватську пісню переклав так:
Людевит Гай
(1809-1872)
Злагода та об’єднання хорватів
1
Не загине Хорватія, доки ми живем,
Збудимо її й високо в небо піднесем.
Вона прагне буть міцною, в силі вже встає,
Розпросторює свій подих і життя своє.
2
Сни чудові, сни солодкі, молодість її
Промайнули, відспівали рідні солов’ї.
А тепера чорні тучі стали навкруги,
Сестри зрадили невірні, наче вороги
3
Але всі свої терени бачить вона знов,
Славні, власні володіння, новизну й любов.
Чує, бачить Гортенаце, Крайнце знов ідуть,
Із хорватами хорвати мову так ведуть:
4
“Гей хорвати, браття миле, чуйте нашу річ,
Вже нас нині роз’єднати ворогам невміч.
Одна мати нас родила, молоком одним
Нас плекала, будь до неї, Господи, благим!
5
Як подякувати хочем матері своїй,
Об’єднаймося, братове, буде щастя їй;
Бо ж її злобиві діти, що в боях зійшлись,
Нашу славну батьківщину знищили колись.
6
А ми встанемо й вітчизну піднесемо знов,
Звільнимося з чужинецьких ярем та заков;
Ми хорвати, пам’ятаєш, що ми всі брати,
Що братам ми помагали зло перемогти!”
no subject
<чому їх аж з таких давніх часів виводити, адже були й пізніші зв"язки> - а в чому протиставлення між "давні" і "пізніші"? Просто, якщо шукати витоки спільності, то природньо, що цей пошук спрямований у минуле і завжди приводитиме до якоїсь умовної межі. Це дуже важливий момент. Але не єдиноважливий, звичайно.
<Що ж до походження хорватів чи сербів з наших теренів, то тут я традиційно "відразу лякаюся"> - ну, то суб"єктивне. Всі походять з якигось теренів, і далеко не всім вдалося всидіти на одному місці. Он болгари аж з поволжя куди дойшли, і ослов'янилися, і більше того, староболгарська лягла в основу старо-церковної, яку потім назвали старослов'янською, і яка потім сильно повпливала на інші слов'янські мови, в російській, пише Вікі, 60 процентів тих староцерв"янізмів )) А угорці? та й взагалі, майже всі десь бродили ))
Я спеціально привів джерело, з якого взято ці твердження - його автори і рецензенти достатньо авторитетні і відповідальні люди, аби не підписуватись під якимось радикальними гіпотезами. Це - виважене джерело. )
no subject
Ну добре, а як щодо схожості між хорватським і польським гімнами? Мене, зізнатися, здивувало -:)
no subject
- <деякі інші гіпотези > - багато хто називає гіпотезами всякі припущення, висловлені будь-ким, будь-де і будь-як )... очевидно, статус цих всіх гіпотез не можна вважати рівноцінним... але принаймі їх треба навети, а потім - розглянути, порівняти і оцінити... просто говорити про те, що в просторі і часі існують різні гіпотези, різні думки, різні смаки і т.п. - означає просто насолоджуватись словами без відношення до їх суті )
<схожості між хорватським і польським гімнами> - сформулюйте Ваші критерії схожості, тоді обговоримо... а чого український гімн не згадуєте? )
no subject
Звичайно, такі тверді переконання для мене не рівноцінні. Але, оскільки предмет дослідження, тобто першобатьківщина хорватів, аж так глибоко наукю не висвітлений, а, може, його й неможливо глибоко дослідити, то я мимоволі підозріваю, що має місце перший варіант.
"сформулюйте Ваші критерії схожості, тоді обговоримо... а чого український гімн не згадуєте" - схожість, звичайно, першого рядка, мені справді цікаво знати, хто сформулював такий вислів першим. Український гімн, безперечно, ніхто з розгляду не викидає, от тільки слова його були написані пізніше і, ймовірно, під впливом польського.
Про Києвець - а хіба я гіпотезу про його походження не у Вашому ЖЖ зустрічала? Де припускається, що в основі подібних назв - споруда, що має якийсь стосунок до мосту, начебто його частина? Якщо ні, то перепрошую, спробую пошукати де-інде.
no subject
- <може й неможливо> )) красиве словосполучення )
- про Києвець... я справді нічого подібного не писав... навіть на ту тему... я стараюсь свої міркування обгрунтовувати "статистично повними вибірками", а на одному-двох словах можна обгрунтовувати все що завгодно, як і через дві довільно задані точки можна провести будь-яку лінію )
- про патріотичні тексти... думаю, то не той випадок, щоб вишукувати плагіат, говорити про запозичення ідеї.Бо ідея тут - загальновідома, всім зрозуміла. Почуття любові до своєї Батьківщини і боротьба за її свободу чи визволення природнім чином підводили різних авторів до такого початку. Тому говорити про запозичення тут, на мій погляд, недоречно з жодного боку.
no subject
"Тому говорити про запозичення тут, на мій погляд, недоречно з жодного боку."
а бачите, все-таки занадто близька схожість. Тобто для творів подібного жанру - річ звичайна (може, це хтось з давніх римлян подібно висловлювався), тим не менше - цікаво.
no subject
Булгары на Дунай пришли не из Поволжья, а из Приазовья.
Вот карта Восточной Европы ок. 650 года:
http://en.wikipedia.org/wiki/File:Khazar0.png
no subject
no subject
no subject
Замечание смысла не изменило, но уточнило. За что - спасибо! )
кстате, пока писАл - прослущал гимн Хорватии http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B8%D0%BC%D0%BD_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B8 ... звучит пафосно, но как иначе должны гимны звучать? ) тем более, 1846 г.с.