![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Ще про МЗС
Мій МЗС має якісь складні стосунки з сучасною оргтехнікою, з одного боку він, як кожен шануючий себе пан, завжди намагається мати пристійний мобільний телефон, а в кабінеті - комп’ютер, з іншого ж – всяке з тою технікою буває. От з СМС-ками в нього якось не склалося. Раз МЗС мав купити шикарний гірський ровер, за яким треба було з’їздити до прикордонного містечка. МЗС встав ранюсінько і в 4-й годині ранку (ага!) вже здолав півдороги, аж тут раптом впав на думку подзвонити до свого постачальника. Той страшенно здивувався і пояснив, що ровера ще нема, про що він вже кілька днів, як вислав СМС-ку. Але що ж...
Але тут про іншу техніку мова, а саме про e-book. На відміну від телефону з комп’ютером, цей пристрій викликав у МЗС щирий інтерес і він запраг його мати. Якось так склалося, що я при тому виступала в ролі помічника, хоч до того часу найменшого поняття про нього не мала. Але не святі горшки ліплять, та й що там тяжкого: підтримуються майже всі формати, і doc, і pdf, навіть така екзотика, як fb2, словом, нічого вміти, наливай і пий. Залишилося мені одне завдання: накидати туди побільше читабельної літератури.
Смак МЗС я вже знала: крім професійних страшил, після читання яких мені раз снилося, що температура в мене піднялася до 43 градусів, всяка україністика, особливо поезія. Отож приєднала я ебуку до свого комп’ютера і перевалила майже всю poetry.uazone.net, а ще всяку прозу з 20-х років, отак і собі “Майстра корабля” нарешті перекинула, всім рекомендую – класно написано!. Ну, Оксану Забужко (МЗС – стихійний фемініст), недрукованого Франка, всяке історичне і що ще тільки під руку потрапляло, аж дивувалася, що української літератури в інтернеті далеко більше, ніж можна б подумати. При тому на сам e-book навіть не дивилася, бо й часу на таке не було, а кидала як на звичайну флешку.
Записавши того добра чимало, віддаю я прилад власнику. Разом його розкриваємо – і тут я з жахом бачу на екрані досить велику щербину, якої точно не було, коли ми ебуку купували. Це я бачу, а МЗС, з його професійним зором... що там казати... Побачивши, як я перелякалася, він мене запевнив, що відразу подзвонить до продавця, що є гарантія, ну, все, що в таких випадках кажуть. Було вже досить пізно, отож треба було дочекатися до завтра.
З самого ранку телефонує до мене МЗС.
- Все добре! Знаєш, що там сказали?
-??????
-Стягніть целофан з екрану.
no subject
І частенько, до речі.
А ще якщо КПК із захистною плівкою недалеко від лампи класти, теж цікавий ефект наблюдається.
no subject
Зараз МЗС так до цієї читалки звик, що через день, якщо комусь позичить, відчуває ломку :-)
no subject
no subject
Знайома картина. Зустрiчав екстремалiв-пенсiонерiв, якi мали мобiльнi телефони по 5-6 рокiв з пожмаканим целофаном i були впевненi, що так i треба.
no subject