Так, у трохи повнішому варіанті "Пашквілю", отут
«Пані Жоравницка! Добре наслухалися вуха мої од многих зацних людей, іж ти, не памятаючи боязні Божої і повинності християнської, з природної злости своєї, мене на учтивості моїй кривдиш і тоє задаєш, чого на мене, чоловіка учтивого, ніколи довести не можеш; а не маючи на тому досить, служебників моєх ловити кажеш, биттям і вязненням їх мордуєш, на здоровя моє стоіш і мужа свого до того примушаєш, хотячи мене позбавити горла, чого вам Бог справедливий ніколи не допоможе. Проте одповідаю тобі, іж я за тую кривду і зелживість ні на чому іншому, одно на горлі твоїм шукати і мститися буду. Відай о тім і не безпечайся ні в дому, ні в дорозі, ні в церкві, ні на бесіді; зорі не досипай, бо не відаєш, відкіль тебе лихо спіткае. За тим ся Пану Богу поручаю. Ян Жоравницький, рука власна».