Далі про Окуневського і його пригоди

[tin_tina]

    Зізнаюся, що сьогоднішня пропозиція про латинь як офіційну мову новостворюваної імперії не так спроста спала мені на думку, а саме під впливом читання Окуневського. Це він зустрів певну латиномовну групу – і то де: подорожуючи до Великої Китайської стіни.
    А було так.
    «На дорозі здибали ми караван верблюдів з усяким добром, а на них татарів у клепанях або соболевих шапках, і татарок із срібним намистом на грудях та з ґудзиками в косах.
    - Salve Domine! - озвався до нас один з каравану.
    - Salve! – відказую.
    - Unde es?
    - Ex Austria. А що ти за один, - питаю, - що по-латині до мене говориш?
    - Catholicus ex Mongolia sum.
    Зібрав я все своє знання латинської мови, яке мені ще осталося в голові з гімназії – і Dominus vobiscum я йому наторочив, і Pax vobis, щоб не дати поконатися мому монгольському римлянину. І довідався я, що він вихований у католицькій місії в Монголії, що жонатий, має діти, що служить за провідника каравану та що їде в Пекін.
    У Китаї, а особливо в Монголії учать католицькі місіонери лишень латинської мови. Кажуть, що воно ліпше для католицької віри, бо, коли такий неофіт вивчиться живої бесіди англійської або французької, то зараз йде до портових міст хліба шукати – там знайомиться з європейцями іншого покрою, як місіонери, - і новозащеплене християнство пропало...»
    UPD  - під впливом подальшої розмови з мшф o_teren я начебто зрозуміла, звідки в багатьох великоукраїнців така фобія по відношенню до галичан. Це ми своєю гріховною природою (і недистингованістю) різко контрастуємо з благородним обліком ідеального українофона.