tin_tina: (Default)
Лісовик чи лєший?

Ті читачі, які слідкували за перипетіями перекладання відьмацької саги Сапковського українською мовою, пам’ятають, напевно, суперечку довкола Лєшого, вжитого перекладачем (Сергієм Легезою) в оповідання «Зерно істини».

Я ніколи в світі не критикую перекладача за свідомо зроблений вибір. Тим паче, величезний об’єм і темпи воістину титанічної праці, яку взяв на себе пан Сергій, викликають моє щире захоплення. Але я хотіла б усправедливити свій власний вибір, бо сама я колись написала там Лісовика (це давно було! Потім я вже Сапковського не перекладала, а якщо й, то не оприлюднювала). Не приховуватиму — взяла я цього лісовика не так з фольклору, як попросту з «Лісової пісні» Лесі Українки. Кумедно, що підкріпити свою позицію можу тим самим фрагментом з «Рукопису…», що й пан Сергій з Лєшим.

Read more... )


tin_tina: (Default)
Може, це народна етимологія, але не можу не поділитися

польською )
 

українською )

tin_tina: (теж я)
Чого насправді вчить література

(зізнаюся, що твердження «література повинна навчати» дратувало мене з юних літ. Чого насправді вчать «Ромео і Джульєтта» чи «Анна Кареніна» — трішки подумати, перш ніж вкоротити собі віку? А «Гамлет» — спершу добре обдумати річ, а тоді вже діяти не роздумуючи, хоч би трупи падали десятками? А «Іліада» — як мститися за справжні чи уявні кривди? І т.д. і т.п. Отож приводжу відповідну цитату з АС, яка стосується суперечки між жанрами наукової фантастики і її молодшої бідної сестрички-попелюшки, фентезі. Себто: що перша чогось та навчає, а друга — чиста розвага, втеча від дійсності і не вчить нічого)

Read more... )

Мої трішки давніші знайомі не завагаються, вгадуючи, яку саме науку вважаю найважливішою я сама і чому приклад Сапковського був замінений іншим, почерпнутим із нашої літератури. Це щоб «вказати місце нашої мови й літератури серед інших мов і літератур світу». І полегшити взаєморозуміння, аякже.


tin_tina: (Default)

Про ельфів Сапковського та критомінойців

(тільки прошу надто всерйоз не сприймати)

Стало вже майже традицією запевняти: ельфи пана Анджея Сапковського — це дещо зіпсовані (світом та спілкуванням з людьми) ельфи професора Толкіна. А ті, в свою чергу, видозміна кельтсько-валлійських Сідів чи Ши чи як воно краще.

Щось валлійське там таки є…, і толкінівське є. Але одна вигадана спільнота, згідно із законами мистецтва, не може бути копією іншої вигаданої спільноти. Чи й реальної спільноти. Тому ельфи Сапковського — не тільки кельти. Може, не стільки кельти.

Чи тому, що я ще не зовсім відійшла від Сапковського (враховуючи численні неприємності, які я собі накликала на голову, краще б і не бралася), чи то через теперішнє занурення в архаїку з античністю (хай допоможуть мені Велика Богиня та Олімпійці перейти теперішній етап без конфлікту з авторським правом), але схожість між сапковськими ельфами та крито-мінойською цивілізацією кидається в очі. Ельфи, звісно, мінойці, а люди — наступники мінойців, себто мікенці.

Ото собі рахуємо.

Read more... )




tin_tina: (Default)
 Ну от - обіцяла я різдв"яний подарунок. Вийшло швидше на Водохреща, а все ж
Друга книга оповідань з відьмацького циклу, себто
А.Сапковський, Меч приречення.

Можна завантажувати, читати і навіть розшарювати :-)
Досі українською мовою книжка не перекладалася.
tin_tina: (Default)

Ще трішки непорозумінь з відьмаком

Себто, у перекладі Вайсброта. Чи не виглядатиму я невдячницею, яка кусає «руку кормящу»? Зізнаюся, що я теж вперше читала цикл саме у такій інтерпретації — оригінальні книжки дістати було надто складно, українських перекладів немає досі. Коли ж я врешті ті оригінальні тексти (електронні, не книжки) роздобула, то виявила: те, що пропонувалося «російському» читачеві, вельми відрізнялося від того, що було насправді.

Вже не згадуватиму про численні стилістичні неточності: ніяк не можу уявити, щоб високоосвічена чародійка Вісенна висловлювалась в стилі «я малость притомилась», а залізна жінка, королева Каланте, — «дочурка» і «зятьок». Бог вже з тим, яка сама сукня не заважала героїні рухатися — надто довга, як в оригіналі, чи надто обтисла, як у перекладі. Чи так вже істотно, як пахнуть дріади — вербеною, як у перекладі, чи вербою, як в оригіналі? Бувають, однак, моменти, коли начебто невеличка помарка перекладу стає причиною цілковито хибного розуміння читачем чи то характеру героїв (чомусь вони жартують або проповідують у зовсім непідходящий момент), чи то перебігу подій.

Read more... )

І вже зовсім на прощання: щоб не виглядало, наче я тільки помилки шукаю, нічого не пропонуючи взамін, то отут http://divczata.org/articles/andzhei-sapkovskii-mech-prirechennya.html викладені вже готові частини перекладу, бракуючі сподіваємося викласти у найближчий же час. Наразі до зустрічі!


tin_tina: (Default)

Переклад: помилки чи особливості стилю?

(на прикладі оповідання Andrzej Sapkowski GRANICA MOŻLIWOŚCI

- Анджей Сапковский Предел возможного, переклад Е.Вайсброта)

Read more... )



tin_tina: (Default)
Сапковський

Всіх зацікавлених повідомлю, що друга книга оповідань (робоча назва "Меч приречення") вже в роботі. Але робота цього разу йде досить хаотично. Тому одне з останніх оповідань циклу, однойменне з ним, перекладається вже, хоча так-то до нього ще довга черга.

Сталося так, бо я це оповідання найбільше люблю. По-перше, там врешті з"являється головна героїня (Цирі), по-друге, там проявляється головний цимес цсього циклу - "Старша Мова". Та сама, якою розмовляють ельфи, дріади, сирени і освіченіші люди.

От щодо цієї СМ я й хотіла б порадитися. Як знавці рекомендували б її подавати? Варіанти наразі такі.
1. Виділити курсивом і додати (приблизний) переклад фраз в якості примітки.
2. Ніяких приміток не додавати, значення зрозуміле з контексту.
3. Приміток не треба, але додати словник СМ (такий вже є) як окрему частину циклу.
4. Ще щось.

Наразі я схиляюся до третього варіанту, але дуже прошу висловитися! Також нагадаю, що одна з героїнь (дріада) має розмовляти білорусько-українсько-російським суржиком ( пояснення: так розмовляли у тому людському селищі, звідки дівчинка потрапила до Брокілону, оскільки пізніше ніхто її літературної загальниці не навчив, то так вона і затямила). Але так сталося, що я не вельми вмію імітувати цю "трасянку", отож дуже попрошу про допомогу.

Щоб мене не запідозрили у білорусофобії: героїня хороша, а свою рідну галицьку говірку я вже не маю сумління викручувати на всі лади :-)


tin_tina: (Default)
І я колись думала, що читала "Золотий полудень" Сапковського! І я колись думала, що його розуміла...

Насправді необхідно прочитати цей переклад , щоб його розшифрувати.

Хоча, властиво, це вже зробила Аля Мороз.

Дуже-дуже рекомендую, особливо ж примітки.

 
Read more... )
 

tin_tina: (Default)
 Врешті ми це зробили!

"Останнє бажання" - перша книга відьмацького циклу - перекладена, вичитана і виставлена в мережу.

Всі цікавські можуть читати альбо завантажувати тут.

tin_tina: (Default)

Проскрибовані бедра

(жіночі і не тільки)

Колись довелося мені читати в певному модному журналі, що сучасні жінки повинні мати не бедра, сідниці чи живіт, а лише натяки на них. Натяки чи ні, з сучасними жінками усіляко буває, а от саме слово бедра, як я недавно довідалася, вважається мрякою, старосвітчиною і взагалі ганьбою. Згідно з новітньою медичною номенклатурою, все, що є у людини від… бедер і до колін, насправді зветься стегнами. А бедер взагалі нема, вони є лише у рівнобедрених трикутників та ще у тих аборигенів, які й досі носять набедрені пов’язки.

Не можу навіть розповісти, як це мене засмутило! Я слово «бедра» віддавна люблю. Переважно завдяки Юліану Опільському (він же Юрій Рудницький).

Read more... )

І чого це героїні Сапковського так люблять пояси і хустини саме там, на стегнах чи бедрах, називай як хочеш? І незручно, і рухатися заважає…

Тим не менше - охочі можуть оглянути, як вийшла чергова частина "Останнього бажання) - інтерлюдія та "Питання ціни".
http://divczata.org/ostanne-bazhannya-5.html
http://divczata.org/ostanne-bazhannya-6.html
 

tin_tina: (Default)
 Більш-менш вичитана друга порція Останнього бажання.

http://divczata.org/ostanne-bazhannya-2.html


tin_tina: (Default)

Війт Кальдемейн і боротьба проти корупції

Це щоб було зрозуміліше, а то й справді може видатися, наче давній знайомий Геральта так вже ображений хабарем у вигляді гуски, яку нетямущий селянин припер до урядової установи.

 

Read more... )

Для порівняння – уривок з поемки «Три арештантки» Ів.Франка. Одна з героїнь-арештанток пояснює, чому саме опинилася в тюрмі.

Read more... )

(Дві приятельки по нещастю бідної арештантки сиділи ще з більш дивних причин – одна через капелюх (купила для чоловіка, але вдягнула сама), інша — через вівторок (поплутала дні тижня).

Тому, думаю, селянин з гускою завинив не в тому, що схиляв війта до корупції, а в тому, що приперся у неналежне місце в неналежний час.


tin_tina: (Default)

Фіалки Середньовіччя

Не можу не скористатися нагодою, щоб не подякувати всім, хто так щиро відгукнувся і так великодушно допоміг — Ті, кому я дякую, розуміють, про що я. Чесне слово, нікого не клопотала б, якби обставини не склалися так нефортунно. На щастя, наразі всі проблеми вирішені і можна спокійно займатися нормальною роботою. В даному випадку, це переклад 1-ї «відьмацької» книги Сапковського, себто «Останнього бажання».

Read more... )

І ще раз дякую, зізнаюся, що вперше я зрозуміла, як то плачуть від радості.

tin_tina: (Default)
Півстоліття поезії

було в Яскра, він же Лютик, він же Горицвіт. Оскільки ми живемо в часи деградовані, в мене вийшло півроку перекладу (трішки менше, але неістотно). Зате є вже все. Весь "Сезон гроз". Отут

Прошу читати, стягувати чи як кому завгодно. Поспішайте, доки ще не відключають електрику і працює інтернет.

А як хто захоче, то може попрацювати альфа-рідером. Робота немозольна - я сама перечитала не без задоволення - і особливих вимог нема. Знати основи відьмацького циклу, без всяких хитрощів, от просто що то за відьмаки такі, хто такі чарівники і які між ними взаємини, зокрема, що за стосунки між Геральтом і Єнніфер.

Як хтось зважиться, то прошу стукати в приват, вишлю текст у потрібному форматі.
tin_tina: (Default)
Основний цимес 20-го розділу (ага, порядок знову трохи збився) - два віршовані уривки.
Read more... )





tin_tina: (Default)
 Як не дивно, "Сезон гроз" (ми остаточно зупинилися на цій назві, як через її непретензійність, так і через повторення виразу всередині самого тексту) більш-менш успішно просувається. Всього є 20 розділів, з них 17 вже готові. Звичайно, на рівні, коли ще вичитувати, але все-таки.
Отож

Розділ 16
В цьому розділі видається, що все пішло під три чорти, і головного героя, і його місію всі злили. І світська влада, і чарівники загалом, і одна окремо взята чарівниця теж. Правда, несподівано з"ясовується як питання про те, хто вкрав Геральтові мечі, так і хто їх придбав. При цьому на сцені з"являються особи, відомі нам раніше чи з цього тексту, чи з інших книжок циклу, інколи під зміненими іменами, інколи під своїми власними. Заодно Геральт таки дістає меча, хоча й не того, за яким шукав.

Розділ 17

В цьому розділі Геральт таки розв"язує один з ключових вузлів сюжету. Правильніше, розрубує його мечем з розділу 16. Заодно розрубує ще кількох персонажів, не сказати, щоб надто приємних. Але на цьому, звісно, все не закінчується, бо залишаються ще аж три розділи...
Найцікавішим для мене виявилося те, що одна з героїнь саме цього розділу (вона там, здається, єдина особа жіночої статі, як не рахувати Геральтової кобили) має на собі запаску і варить борщ. Тому я її і ще трішки доместикувала - не надмірно, а все ж...

А кому сподобалося це чи щось інше на сайті, прошу клацнути ще тут





tin_tina: (Default)
 От, будь ласка, ще одне заняття, яке не дає мені займатися ні платною, ні безплатною пропагандою в межах інтернету :-)

Наш Сапковський, 15-й розділ Сезону гроз.  В цьому розділі автор, після довгих митарств, відправив у безвість шлюп "Пророк Лобода". Мене це в якійсь мірі втішило. Хоч жаль корабля і його колоритного капітана Пудлорака, але, навіть з допомогою найвидатнішого сучасного мариніста в українській літературі (себто Антона Санченка) дати собі раду з корабельною термінологією було нелегко. Ще тяжче - з численними гадюками, не виключено, що одну з них автор вигадав, бо в жодних словниках не знайшлася.

В інтерлюдіях з"являются певні персонажі, про яких ми, може, забули, а, може, знали їх під іншими іменами. Нарешті з"ясовується, хто продав відьмацькі мечі, а хто їх купив.

Купив, звісно, не Геральт, бо в повісті залишилося ще цілих 5 розділів. Доволі вагомих.

Ще раз попрошу тих, хто прочитав і кому сподобалося - тицьнути сюди.  Будемо вдячні за будь-яку допомогу.


tin_tina: (Default)
 Ну от, перший результат є - 13 розділів з 20 перекладені і викладені на сайт. Бажаючі можуть почитати тут

Увага, можливості скачування ще немає, та з"явиться, коли закінчимо роботу повністю. Поки що ж, як і слід чекати на етапі 2/3, з"явилися концептуальні питання, які треба було з"ясувати спочатку. Але - як знав, так звав, можна це зробити й зараз, гамузом, в об"єднаному тексті. Потрібна загальна допомога і - як воно там - brain штурм чи що. Питання звучання і сприймання.

Read more... )

Хто хоче приєднатися до процесу вичитування, скидаємо e-mail мені в приват.
 

tin_tina: (Default)

Сапковський – чергове

Як на гріх, не вдається мені написати про моршинські красоти й ідилії, щось я аж надто швидко вийшла з тодішнього блаженного настрою і стану. Що вдієш — дійсність цілком не ідилічна і не блаженна... Зате, як виявилося, для перекладу Сапковського це саме те, що треба, почалися якраз ті розділи, які виглядають чи то пророчими, чи просто списаними з дійсності.

Read more... )

 

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

May 2017

M T W T F S S
1 2345 67
891011 121314
15 161718 192021
222324 25262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 28/06/2017 01:55 am
Powered by Dreamwidth Studios