tin_tina: (17 століття)

(Продовження попереднього)

Задля повноти картини – ось як виглядала аналогічна сцена в трилогії М.Старицького «Богдан Хмельницький». Її фігуранти – колишній шляхтич, теперішній козак Чорнота і його давня, ще з дитячих років, фатальна любов – Вікторія, в шлюбі княгиня Корецька. Після довгих митарств автор роман звів їх обох докупи, але тільки для того, щоб закінчити все ефектно і трагічно. В руки Чорноти випадково потрапляє лист, в якому не названа по імені пані просить визволити її з неволі, а заодно сповіщає про військові плани козаків.


Read more... )

На цьому я з Корецькими попрощаюся, і так затягнулися вони над всяку міру. Огрядненький томик Стороженка я випорпала, шукаючи літературної ілюстрації до цілком іншої історії. Бо ми з середини 17-го століття перенесемося в кінець 18-го – і цим замкнемо коло часів. Сучасником Рославця й володарки Понтиди, княгині Тараканової, був певний чоловік, який теж носив гучне прізвище і залишив глибокий слід в історії мситецтва, скандалів та фольклору. Ми його знаємо під іменем «пана Каньовського».

tin_tina: (17 століття)

Попри таку зловісну роль у фольклорі, Софії Корецькій в українській літературі не пощастило – її взагалі не помітили. Тим більше ніхто й словом не згадав про Марціану з Бобрика, та й сам Самійло Корецький-молодший з’явився хіба що в трилогії Старицького і то в ролі старезного діда.


Read more... )
tin_tina: (Default)

Судді неправедні і неприсяжні

Тих останніх було чимало і нам їх, принаймні частково, перелічили.


Read more... )
tin_tina: (17 століття)

Мар’яна Лігничанка, вона ж Марціана з Бобрка


Read more... )

tin_tina: (17 століття)

Гарбовський – передісторія

Що ми можемо знати про цього чоловіка крім імен його найближчої рідні – батька, матері, брата, обставин його трагічної смерті та ще місця народження?


Read more... )
tin_tina: (17 століття)

Ще один Самійло Корецький

Як з нашої точки зору, так, тим паче, з тодішньої, Самійло-Карл (чи Самуель-Кароль, як кому більше подобається) – насамперед представник свого роду, як виявилося, останній. Може, з роду і почнімо.


Read more... )

Досі все викладене цілковито опиралося на підмурок фактів, а наступний пасаж вже буде спробою реконструкції. Хто міг найкраще догодити такій людині? Той, хто міг би князя розвеселити і вміло полестити. Заради економії персонажів і тої ж-таки оккамової бритви припустимо, що це й був Гарбовський.

tin_tina: (17 століття)

Цілком можливо, що й цього разу втраплю я пальцем в небо, але спробую тримати фантазію в гамульцях і дотримуватися певних принципів.


Read more... )

Виклавши ці максими, спробуємо побудувати більш-менш ймовірні психологічні портрети учасників драми. Почнемо, мабуть, з князя Корецького.

tin_tina: (Default)

Із записок Альбрехта Радзивіла, місяць червень 1645 року

Згадавши про смерть тітоньки своєї дружини, достойної каштелянової і гетьманової коронної Конєцпольської, з дому Любомирської, а також численні суперечки і непорозуміння, зв’язані з передачею в посесію Московській державі Трубецького замку, презацний мемуарист під 21 числом червня місяця пише таке:


Подія хоч нам і відома, але опис не для нервових )

Я думаю, нема жодного сумніву, що у позові і цих записках йдеться про ту саму подію: співпадають і час, і обставини, а навіть те, що подія така була досі в Польщі єдина і досі нечувана. Загалом є тільки одна незначна розбіжність: в позові зазначено, що монахи-францисканці намагалися вивезти півживого Гарбовського, сховавши його у труні, а княжі слуги догнали їх і добили страченця. Натомість у записках Радзивіла сам пан, тобто князь Корецький, розпорядився вивезти недобитого шляхтича і застрелити його по дорозі. Перша версія виглядає логічнішою, зрештою, автори позову, себто брат страченого і ті, хто йому допомагав, мали більше можливостей дізнатися про справжній перебіг подій, ніж Радзивіл, до якого оповідь дійшла вже значно прикрашена всякими фольклорними вставками типу веселої страчениці, привидів біля церкви і страшного сну пана – винуватця трагедії. 

tin_tina: (Default)

(Продовження теми про судовий процес проти подружжя Корецьких)

1645 р., липня 4, Судовий позов на Люблінський коронний трибунал подружжю князів Корецьких Самійлові-Карлу і Марціані за незаконний суд та страту шляхтичів Гарбовського й Тишовського в Корці


Текст позову )

(На обкладинці документа латинський заголовок: «Пам’ятка рівності  й вільності польської знаті». Далі: «З написаної руським письмом рукописної книги Ставропігійської бібліотеки під № 403 віднайшов Зубрицький, архіваріус».)



1645 р., Люблін. – Вирок Люблінського коронного трибуналу про засудження князя Корецького Самійла-Карла на безчестя та вигнання з країни за незаконний суд та страту двох шляхтичів



Текст вироку )

tin_tina: (Default)

Відразу в кількох ЖЖ-шних розважаннях зайшла було в нас мова про те, що українська історична література, принаймні у своєму «читуваному» вигляді, застряла на темі авантюрного роману – ну ще з батальними, соціальними чи там романтичними вкрапленнями. Та й герої в основному однотипні в сенсі соцпоходження: козаки, рідше селяни. Де ж історичні детективи типу «Чорного замку Ольшанського»? Де герої з вищих прошарків суспільства чи бодай середнього стану? (Один з винятків, який спадає на думку – «барочні» повісті Валерія Шевчука, наприклад, його «Срібне молоко» - насправді це близький до оригіналу переказ реальних судових справ періоду Гетьманщини, вперше викладених Ор.Левицьким, там і стосунки між людьми дуже далекі від утертих схем, і обставини їхнього життя незвичні, доволі вже урбаністичні)

Що тут скажеш – якщо воно й справді так, то не за браком сюжетів, їх-то було подостатком. Інша річ, що аристократичні герої цих останніх можуть в дійсності виглядати аж ніяк не згідно з лицарськими канонами. Воно й зрозуміло – і жили вони далеко не у вікторіанську епоху та, зрештою, і аристократичні герої Короткевича – ще та сволота (притому гірші від історичних Гольшанських, зауважу).

Але давайте поки що моральними засадами героїв не переймаймося. Поставимо собі іншу задачу – реконструкцію.


Документальна основа )

Все, що зуміла – виклала, то, може, перш ніж якийсь ентузіаст напише на цей сюжет криваву драмищу, ми у невимушеній обстановці спробуємо розібратися, що ж такого трапилося в Корецькому замку у літо Боже 1645-е?

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

May 2017

M T W T F S S
1 2345 67
891011 121314
15 161718 192021
222324 25262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 28/06/2017 01:54 am
Powered by Dreamwidth Studios