tin_tina: (Default)

Незалапковані цитати

Чергова проблема перекладів (з моєї точки зору) — незалапковані цитати. Аж трудно усвідомити, наскільки літературні тексти повторюють інші тексти! Незалежно від характеру. От, здається, нащо ті цитати в «Птахах»? Ніяких викрутасів, все просто і кляровно, чистий екшн, та ба!

Аналогічно до попереднього, існує три способи вирішити проблему.

Перший – залишити все як є і нехай читач сам шукає. Якщо захоче. Проблема тут не в тому, чи захоче, а чи розпізнає. Тим паче, в моєму перекладі.

Другий — той сам, який найбільше подобається мені і який оголошений некошерним. Цитати і примітка. Звідки взято, оригінальний текст. Некошерність у тому, що читач (начебто) втрачає безпосередність сприйняття. Наче я пхаюся між ним і автором.

Третій — заміняти чимось зрозумілішим читачу, взятим з його культурного бекграунду. На що вже ковзкий цей останній шлях, а в нього теж є прихильники. Серед перекладачів леді Дафни, аякже. От, наприклад, така фраза:

He had a picture of scientists, naturalists, technicians, and all those chaps they called the back‑room boys, summoned to a council; they'd be working on the problem now.

Проблема в бекрум боях, у перекладі А. Ставискої відтворених як «мозговой трест». Тим часом, це цитата. Оскільки я все-таки зважилася на примітки, то відповідна примітка виглядає так:

Словосполучення «the backroom boys» (дослідники, науковці), походить від висловлення лорда Бівербрука, який згодом став міністром повітряного флоту Великої Британії. У своїй промові про “неоспіваних героїв війни” він сказав: «Кому треба віддавати честь та шану? Я вам скажу. Хлопцям у задній кімнаті (the backroom boys). Вони не перебувають у центрі загальної уваги, а просто роблять свою справу».

Чергова цитата, трохи видозмінена:

And the silly, senseless thud of the suicide birds, the death and glory boys, who flew into the bedroom, smashing their heads against the walls.

А, давайте, зробимо експеримент. Хто перший виявить цитату (вона дещо змінена, але розпізнається) і знайде джерело? У вже згаданому російському перекладі, який загалом хороший, цитата не виділена і не прокоментована. Перекладеною я б її не впізнала, тому, як на мене, читач може почуватися трохи обділеним.

Ну і на прощання похвалюся – «Птахи» вже готові! Охочі можуть почитати їх отут

Залишається ще одне оповідання — і на цьому я вважаю, що свій обов’язок стосовно леді Дафни виконала. Властиво, з її дуже розлогої творчості мені найбільше подобається кілька оповідань та ще «Ребека», яку готує до видання КСД. Честь йому і слава.

Bovril

08/01/2017 01:11 pm
tin_tina: (Default)

Bovril

Не те. щоб я мала вже надмірні теоретичні знання та практичні навики перекладацтва, а все ж зрозуміла одну проблему. Виникає вона тоді, коли перекладач мусить відтворювати реалії, відсутні в його власній культурі (і, відповідно, тій мові, на яку він перекладає). Що робити? Існує три способи.

Перший – залишити все як є, і хай читач розбирається.

Другий — залишити як є і додати примітку.

Третій — замінити якоюсь реалією, зрозумілою для читача. От, скажімо, в традиціях, де калина (як символ) нічого особливого не значить, замінити її мигдалем абощо.

Мені завжди здавався найлогічнішим і найчеснішим другий шлях (я люблю примітки!), але, виявляється, класики жанру вважають такий підхід некошерним. Або перший, або третій!

При перекладі «Птахів» подібна проблема виникала в мене двічі. Перший раз — ось в цьому реченні

They drank tea and cocoa and ate slices of bread and Bovril

Штука, звичайно, в цьому Боврілі. У російському перекладі (А.А.Стависская) з нього зробили просто "говяжу пасту". Але це, виявляється, дещо інше: традиційний англійський соус з м’яса, горіхів — і ще й дріжджів (Бог один знає, як вони це їдять). Отож мені як читачеві цей Бовріл був би дуже цікавим. Але, можливо, кого іншого він відволікав би? Особливого значення ця деталь не має, на відміну від хліба, якого «зосталося мало».

Попрошу о відгук.


tin_tina: (Default)

Ключі Монте Веріта

 

Read more... )

ну от, але це все наразі лише реклама — дуже мені цікаво, чи сподобається усім моїм знайомим українська «Монте Веріта», наскільки знаю, це перший її переклад нашою мовою.

tin_tina: (Default)
 

Дафна дю Мор’є — stillness

Якщо порівнювати між собою написане моєю попередньою Люсі Мод Монтгомері і теперішньою Дафною дю Мор’є, то вийде взаємодоповнення протилежностей, як стосовно фабули, так і мови.

Read more... )

Це, однак, не означає, що труднощів таки зовсім немає, я б охоче кілька запропонувала. (Але прошу бути поблажливими, пам’ятати, що я штурпак і шлапак, до фаховості мені як до Китаю пішки).

Отож: одну з характерних, можна сказати, «іманентних» рис характеру головної героїні Анни оповідач називає словом «stillness», — з уточненням, що іншого слова він підібрати не може. Цю stillness Анна вміє передати всьому довколишньому, зокрема, домові, де вона живе разом із Віктором. Stillness діє на інших мешканців цілюще, допомагаючи їм відпочити, відновлюючи сили. Але вона може згуститися, стати владною, а, як відчувається у підтексті, навіть грізною (коли оповідач вимовляє фатальні слова — він, начебто, не знає, чи шукає чогось).

Якщо перекладати дослівно, то нічого особливого у тій stillness немає — це просто відсутність подразника чи непорушність. Прошу, однак, мати на увазі, що Анна, носій stillness, не є ні малорухливою, ні незворушною, — якраз навпаки; і хоча вона переважно мовчазна, та при нагоді може бути дуже красномовною. Наразі я переклала її як притишеність, але не надто впевнена в цьому слові. Може, хтось знайде краще?

Цитати:

Read more... )

Profile

tin_tina: (Default)
tin_tina

August 2017

M T W T F S S
 123456
78910111213
14 15 1617 1819 20
21222324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated 23/08/2017 11:57 am
Powered by Dreamwidth Studios