tin_tina: (Default)
tin_tina ([personal profile] tin_tina) wrote2017-02-11 02:54 pm

Про чари і чарівниць

Може, це народна етимологія, але не можу не поділитися

• WRÓŻKI (fairies) istoty zamieszkujące Krainę Czarów, FAERIE. Etymologia słowa: od łacińskiego fatum, znaczącego tyle co los, przeznaczenie, przepowiednia, to, co zrządzą bogowie. W tym klasycznym znaczeniu słowa " fatum", " fatalizm", " fatalny" przetrwały w przeważającej większości języków współczesnych. W łacinie wieków średnich słowo "fatum" miało również swą formę czasownikową. Fatare znaczyło tyle, co "czarować", "uroczyć", "zaklinać", " poddawać woli", "odmieniać i kształtować czyjś los". Słowo to i pochodzące od niego formy przeniknęły najpierw do wywodzącego się wprost ze średniowiecznej łaciny klasycznego języka włoskiego, w którym fatare znaczy "czarować". Słowami una donna fatata określa się w wielu dziełach klasycznej literatury włoskiej zaklętą damę, czyli ową tak charakterystyczną dla rycerskiego poematu piękność, wyglądającą szlachetnego zbawcy z okienka zaczarowanej wieży lub ze szczytu szklanej góry. Natomiast słowem fata włoskie poematy rycerskie zowią czarodziejkę, a więc osobę rzucającą zaklęcia — taką, która, kto wie, może była właśnie odpowiedzialna za ograniczenie swobody osobistej ślicznotki z wieży. Zarówno fatata, jak i fata przeniknęły do języka prowansalskiego i kastylijskiego (una fada), niemieckiego(die Feine) i francuskiego (feer, les damesfaees).

We francuszczyznie słowo metamorfowało dalej, a metamorfoza dokonała się zgodnie z duchem języka. Tak jak z czasownika "marzyć" (rever), wywodzi się reverie (marzenie, urojenie), podobnie pochodzący od fatum czasownik faer, feer (zaczarować, zauroczyć) uzupełniono rzeczownikami faerie, feerie.

We współczesnej angielszczyźnie rzeczownik faerie ma trzy znaczenia. Pierwsze: iluzja, czar, fantasmagoria. Drugie: nazwa czarodziejskiej krainy, którą zamieszkują zaklęte istoty. Trzecie: nazwa istot zamieszkujących tę krainę — faeries lub fairies.

Choć definitywnie idzie tu o (talkienawsko rozumiane) ELFY, w języku polskim fairies tłumaczy się zwykle jako wróżki lub wieszczki. Mówi poeta:

The nights are wholesome; then no planetstrikes,

No fairy takes, no witch hath power tocharm,

Sa hallaw'd and sa gracious is that time.

Noce są bezpieczne,

Żadna planeta wpływem nie poraża,

Wróżka moc traci zlą, a wiedźma czary,

Tak uświęcony to czas i laskawy

Szekspir, Hamlet (przełożył Maciej Słomczyński)

Istnieje też inna — bardzo ciekawa — koncepcja etymologiczna, wywodząca wróżki z Persji. Według mitologii perskiej mityczna kraina Dżinnistan zamieszkiwana jest przez niezwykłej piękności nadprzyrodzone istoty płci żeńskiej, zwane Peri (jak słynna Peri Banu). Arabowie, nie wymawiający "p", mieli jakoby przenieść ów mit do Europy dokonując zamiany "Peri" na "Feri" — i mamy gotowe Faerie i fairies. Interesujące, ale mnie bardziej przekonuje wersja pierwsza — ta z “fatum". Chyba, żeby odnieść perskie Peri wyłącznie do języka angielskiego. Bo jeśli nie fatum, to skąd fatamorgana?

Zalecana lektura fantasy i nie tylko:

C.J. Cherryh, Faery in Shadow; Parke Godwin, The Last Rainbow; Martin Millar, The Good Fairies of New York; Hope Mirrlees, Lud-in-the-Mist; Jack Vance, trylogia Lyonesse (Ogród Suldrun, Zielona perta, Madouc) i inna, podana pod haslami ELF i DAOINE SIDHE

 

• Чарівниці (fairies) — істоти, що мешкають у Країні Чарів, FAERIE. Етимологія слова: від латинського fatum, що означає долю, призначення, приречення, пророцтво, те, що вирішили боги. Це класичне значення слова «фатум», «фаталізм», «фатальний» зберегли у переважній більшості сучасних мов. У середньовічні латині слово «fatum» мало також дієслівну форму. «Fatare» означало «чарувати», «заклинати», «заворожувати», «підкоряти волю», «міняти і формувати чиюсь долю». Це слово і похідні від нього форми спершу проникли до класичної італійської мови, яка безпосередньо походить від латини. В італійській мові «fatare» означає «чарувати». У багатьох творах класичної італійської літератури виразом «una donna fatata» називають зачаровану даму, себто дуже характеристичну для лицарських поем красуню, що виглядає шляхетного рятівника з віконця чаклунської вежі чи з вершини скляної гори. Натомість словом «fata» італійські лицарські поеми називають чародійку, себто особу, яка насилає чари, — хтозна, може, це якраз вона спричинилася до ув’язнення красунечки з вежі. Як «fatata», так і «fata» втрапили до прованської та кастильської мов (una fada), німецької (die Feine) та французької (feer, les damesfaees).

У французькій мові слово переживало дальші метаморфози — згідно з духом мови. Подібно до того, як від дієслова «мріяти» (rever) походить reverie (мрія, примара), утворене від «fatum» дієслово faer, feer (зачарувати, заворожити) доповнено іменниками faerie, feerie.

У сучасній англійській іменник «faerie» має три значення. Перше: ілюзія, чари, фантасмагорія. Друге: назва чародійської країни, де мешкають магічні істоти. Третє: назва істот, які в цій країні мешкають — «faeries» чи «fairies».

Хоча йдеться тут про ЕЛЬФІВ у толкінівському значенні слова, fairies звичайно перекладають як «магічна істота» або «чаклунка». Поет мовить:

Wherein our Saviour’s birth is celebrated,

The bird of dawning singeth all night long.

And then, they say, no spirit dare stir abroad.

The nights are wholesome; then no planetstrikes,

No fairy takes, no witch hath power tocharm,

Sa hallaw'd and sa gracious is that time.

Коли справляється різдво Христове,

Співець світанку піє всеньку ніч;

Ніякий, кажуть, дух тоді блукати

Не зважиться, планети зла не коять,

Не згубить мавка, відьма не вчаклує -

Такий той час священний і спасенний.

Шекспір, Гамлет, переклад Л.Гребінки

Існує ще одна дуже цікава етимологічна концепція, що виводить чарівниць із Персії. Згідно з перською міфологією, міфічна країна Джинністан заселена надзвичайно вродливими надприродними істотами жіночої статі, які звуться Пері (як знаменита Пері Бану). Цей міф начебто занесли до Європи араби, які не вимовляли літери «п», замінивши її на «ф» — і отак ми здобули Faerie та fairies. Цікаво, але мене більше переконує перша версія, та, що з «fatum». Хіба що віднести перське «Пері» виключно до англійської мови. Бо, якщо не «fatum», то звідки тоді «fatamorgana»?

Рекомендована література фентезі і не лише:

C.J. Cherryh, Faery in Shadow; Parke Godwin, The Last Rainbow; Martin Millar, The Good Fairies of New York; Hope Mirrlees, Lud-in-the-Mist; Jack Vance, трилогія Lyonesse.